У дорослих є два типи волосся: пушкове і термінальне.

Третій тип волосся — лануго — має місце лише у плода і новонародженого. Пушкове волосся є непігментованим, м’я­ким і вкриває все тіло. Термінальне волосся є пігментованим, товстим і вкриває скальп, аксилярні зони і лобкову зону.

2) катаген (фаза інволюції, волосся перестає рости і виходить із волосяних фолікулів;

3) телоген (фаза відпочинку, передує втраті волосся).

Андрогени відповідають за конверсію пушкового волосся в термінальне під час пу­бертатного періоду, наслідком чого є поява лобкового й аксилярного оволосіння. Ано­мальне збільшення термінального волосся може відбуватися внаслідок гіперпродукції ан­дрогенів або зростання активності ферменту 5 а-редуктази, яка конвертує тестостерон у більш активний андроген дегідротестостерон (ДГТ), що є основним стимулятором роз­витку термінального волосся.

Гірсутизм — це ріст термінального волосся в андрогенчутливих зонах жінки — на об­личчі, грудях, спині, нижній частині живота і внутрішній поверхні стегон. Часто ріст лоб­кового волосся відбувається за чоловічим типом і має ромбоподібну форму, на відміну від трикутної форми суто жіночого лобкового оволосіння. Основними причинами гірсу­тизму є:

1) зростання дії екзогенних андрогенів;

2) збільшення яєчникової чи надниркової продукції андрогенів;

3) зростання чутливості органів-мішеней до дії андрогенів внаслідок підвищення ак­тивності 5а-редуктази (табл. 12.1).

Модуляторами дії андрогенів в організмі можуть бути ферменти і білки:

1) глобулін, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС). Цей модулятор зв’язує циркулюючі андрогени, зменшує рівень циркулюючих, вільних андрогенів; тількі вільні андрогени досягають клітин-мішеней;

2) 5а-редуктаза — ензим, що конвертує андрогени у дигідротестостерон.

Основні джерела продукції андрогенів в організмі жінки

Таблиця 12.1

Вірилізація — розвиток чоловічих рис: зниження тембру голосу, фронтальне облисі­ння, зростання м’язової маси, кліторомегалія, атрофія молочних залоз і набуття чолові­чих контурів тіла.

Дослідження причин гірсутизму і вірилізму в жінок є складним процесом і потребує розуміння процесів пубертатного розвитку, функції надниркових залоз, яєчників, особ­ливої уваги до зміни синтезу глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів, андрогенів і ест­рогенів.

------------------------- Диференційна діагностика причин гірсутизму--------------------------

Синдром полікістозних яєчників

Гіперплазія надниркових залоз з початком у дорослому віці Синдром Кушинга

Андрогенпродукуючі пухлини яєчників і надниркових залоз Гіперпролактинемія

Вплив екзогенних андрогенів

Ідіопатичний

Нормальний синтез андрогенів

Надниркові залози складаються з двох компонентів: кори, яка відповідає за синтез глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів і андрогенів, і мозкової речовини, що бере участь у синтезі катехоламінів. Кора надниркових залоз має три шари. Зовнішній шар, грануль­озний (zona glomerulosе) продукує альдостерон і регулюється ренін-ангіотензиновою си­стемою. Ця зона не має ферменту 17а-гідроксилази і, отже, кортизол і андрогени в ній не синтезуються. Тимчасом внутрішні шари, zona fasciculata і zona reticularis, продукують кортизол і андрогени, але не утворюють альдостерон внаслідок відсутності ферменту аль- достерон-синтази. Ці два внутрішніх шари кори надниркових залоз регулюються адре- нокортикотропним гормоном (АКТГ).

Зазначений гормон регулює конверсію холестеролу у прегненолон шляхом гідрокси- лювання і розщеплення непрямого ланцюга. Прегненолон конвертується у прогестерон і, зрештою, — в альдостерон або кортизол чи шунтується для продукції статевих стероїдів (див. рис. 12.1, т. 1).

У надниркових залозах андрогени синтезуються з їх попередником — 17а-гідрокси- прегненолону, який конвертується у дегідроепіандростерон (ДГЕА) і його сульфат (ДГЕАС), андростендіон і, нарешті — у тестостерон. ДГЕА і ДГЕАС є найбільшою гру­пою надниркових андрогенів; інші андрогени в них синтезуються у незначній кількості.

В яєчниках клітини внутрішньої тека-оболонки фолікулів (тека-клітини) стимулю­ються лютеїнізуючим гормоном до продукції андростендіону і тестостерону. Андростен- діон і тестостерон у подальшому ароматизуються в гранульозних клітинах у естрон і ест- радіол, відповідно, у відповідь на дію ФСГ. Отже, підвищення співвідношення ЛГ/ФСГ може призвести до збільшення синтезу андрогенів.