Методи візуалізації плода
За сучасних умов ультразвукове дослідження є найбільш поширеним методом пренатальної візуалізації плода. Ультразвукова діагностика І рівня виконується в терміни 18-22 тиж гестації тому, що анатомічні структури плода до 18 тиж візуалі- зувати важко.
При підозрі на аномалії розвитку плода повторне УЗД виконується у 23-24 тиж гестації для вирішення питання щодо переривання вагітності у випадку підтвердження аномалій розвитку плода. Прицільне УЗД ІІ рівня проводиться з метою диференціації таких станів: 1) розщеплення губи; 2) полідактилія; 3) зігнуті ступні; 4) дефекти нервової трубки; 5) аномалії черевної стінки; 6) аномалії нирок; 7) визначення статі плода. Звичайно вдається також виявити аномалії серця і головного мозку, але не завжди є достатньо даних для підтвердження діагнозу. Важкими для діагностики є атрезія стравоходу і трахеоезофагальна фістула, коли єдиними ознаками цього дефекту можуть бути маленький або такий, що не візуалізується шлунок і багатоводдя.Ехокардіографія плода використовується для підтвердження даних ультразвукової діагностики щодо можливості вади серця, а також при наявності родичів І ступеня спорідненості з вадами серця; при хромосомних аномаліях і виявлених вадах розвитку плода, при генетичних дефектах, які можуть супроводжуватись аномаліями розвитку серця, у пацієнток з інсулінзалежним цукровим діабетом і при вживанні матір’ю медикаментів, асоційованих з ризиком вад серця у плода. Ультразвукова допплерометрія кровотоку характеризує кровотік у камерах серця плода і великих судинах.
Найновішими методами візуалізації плода є магнітно-резонансна томографія (МРТ) і тривимірна ультрасонографія. Більш точно візуалізувати мозок та інші об’ємні структури плода та раніше визначити гіпоксичне ураження плода, ніж ультразвукове дослідження, дозволяє МРТ. З метою пренатальної діагностики використовують також біопсію тканин плода під ультразвуковим контролем.