Нейромодулятори
Опіоїди. Рецептори до опіоїдних пептидів знаходяться у головному мозку. Виділяють 3 групи опіатів: енкефаліни, ендорфіни (α, β, γ) і динорфіни. в-ендорфін (β-EP) складається з 31 амінокислоти і в 5-10 разів активніший за морфін.
Він концентрується переважно в аркуатних ядрах і медіальному підвищенні гіпоталамуса, а також у гіпофізі. β-EP виявляють також у плаценті, підшлунковій залозі, шлунково-кишковому тракті і сім’яній рідині. Концентрація β-EP у гіпофізі майже в 1000 разів вища, ніж у гіпоталамусі. Інфузія β-EP спричинює зростання рівня пролактину і зменшення ЛГ; останній здійснює інгібіторний ефект на ГнРГ-нейрони в гіпоталамусі. Вважають, що опіати пригнічують вивільнення ГнРГ шляхом впливу на синтез катехоламінів, особливо норепінефрину. Периферичний рівень β-EP у плазмі крові не відповідає такому в судинах центральної нервової системи (ЦНС).Введення антагоністів опіоїдів, наприклад, налоксону, дозою понад 1 мг/год блокує мозкову опіоїдну активність і спричинює збільшення ЛГ у пізню фолікулінову і лютеїнову фазу, але не в ранню фолікулінову фазу і не в жінок у постменопаузі. Отже, естрогени і прогестерон сприяють зростанню рівня β-EP у головному мозку. Зростання рівня β-EP може бути пов’язане зі зменшенням пульсації ГнРГ у лютеї- нову фазу.
Простагландини. Рівень простагландинів у гіпоталамусі може модулювати виділення ГнРГ. Призначення простагландину E2 призводить до значного підйому рівня ГнРГ у портальній циркуляції. Більше того, фізіологічна роль простагландинів у регуляції або модуляції секреції ГнРГ доводиться тим, що в експерименті на щурах і вівцях овуляторний пік ЛГ може бути ліквідований при призначенні аспірину або індометацину, які блокують синтез простагландинів. Дані щодо впливу інгібіторів простагландинів та інгібіторів-простагландин-синтетази на секрецію гонадотропінів у людини відсутні.
Катехолестрогени. Катехолестрогени — складні 2-гідроксиестрадіол і 2-гідрокси- естрон, а також їх 3-метоксидеривати присутні в гіпоталамусі в більшій концентрації, ніж простагландини E1 і E2. Вважають, що ці речовини можуть діяти як нейро- модулятори шляхом регуляції функції катехоламінів через інактивацію тирозин- гідроксилази та активацію ензиму катехол-О-метилтрансферази. Але даних про те, що катехолестрогени мають значний вплив на нейромодуляцію репродуктивної функції, недостатньо.