<<
>>

§1. Кількість судження

Коли судження розглядають з погляду кількості, то звертають увагу на те, у якому обсязі береться підмет: у повному обсязі чи в частині його, тобто, іншими словами, чи справедливе те, що стверджується присудком по від­ношенню до підмета, взятого в повному обсязі, або воно справедливе тільки по відношенню до підмета, взятого в частині обсягу.

Коли я говорю «всі рослини живуть», то в цьому судженні предикат «живуть» прийнятний щодо всіх рослин, щодо всього класу рослин, щодо поняття «рослини», узятого в повному обсязі. Якщо ж я скажу «деякі рослини суть хвойні», то предикат «хвойні» при­йнятний тільки щодо частини обсягу поняття «рослини». Першого виду судження називаються загальними, а су­дження другого виду - частковими.

Формула загального судження: Усі S суть Р.

Формула часткового судження: Деякі S суть Р.

Від часткових суджень слід відрізняти так звані оди­ничні, або індивідуальні, судження. Наприклад, суджен­ня «Пулюй - винахідник радіоактивності» є одиничним судженням. Індивідуальні судження зазвичай відносять до загальних суджень, оскільки в них предикат відно­ситься до суб’єкта, взятого в повному обсязі. Тут пред-

икат дійсний по відношенню до повного обсягу суб’єкта. Те ж саме слід сказати щодо всіляких суджень, у яких підмет виражається поняттям одиничної речі. Візьмемо для прикладу судження «самовладання є чеснотою». Оче­видно, що в цьому судженні міститься думка про будь-яке самовладання.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §1. Кількість судження: