§1. Кількість судження
Коли судження розглядають з погляду кількості, то звертають увагу на те, у якому обсязі береться підмет: у повному обсязі чи в частині його, тобто, іншими словами, чи справедливе те, що стверджується присудком по відношенню до підмета, взятого в повному обсязі, або воно справедливе тільки по відношенню до підмета, взятого в частині обсягу.
Коли я говорю «всі рослини живуть», то в цьому судженні предикат «живуть» прийнятний щодо всіх рослин, щодо всього класу рослин, щодо поняття «рослини», узятого в повному обсязі. Якщо ж я скажу «деякі рослини суть хвойні», то предикат «хвойні» прийнятний тільки щодо частини обсягу поняття «рослини». Першого виду судження називаються загальними, а судження другого виду - частковими.Формула загального судження: Усі S суть Р.
Формула часткового судження: Деякі S суть Р.
Від часткових суджень слід відрізняти так звані одиничні, або індивідуальні, судження. Наприклад, судження «Пулюй - винахідник радіоактивності» є одиничним судженням. Індивідуальні судження зазвичай відносять до загальних суджень, оскільки в них предикат відноситься до суб’єкта, взятого в повному обсязі. Тут пред-
икат дійсний по відношенню до повного обсягу суб’єкта. Те ж саме слід сказати щодо всіляких суджень, у яких підмет виражається поняттям одиничної речі. Візьмемо для прикладу судження «самовладання є чеснотою». Очевидно, що в цьому судженні міститься думка про будь-яке самовладання.