§1. Пізнання і судження

Якби у нас були одні тільки уявлення і поняття, але не було б їх з’єднання або зв’язку, то важко було б що-небудь пізнати. Пізнання можливе тільки тоді, коли ми маємо справу з істинністю або хибністю; а питання про істинність або хибність виникає тільки тоді, коли між поняттями встановлюється певний зв’язок у процесі судження про що-небудь.

Так, коли я вимовляю слово «будинок», то в понятті, що виражається цим словом, немає нічого ані істинного, ані хибного. Коли ж я говорю «вампіри існують», «дракон має крила», то я стверджую щось істинне або хибне. Отже, про істинність і хибність може бути мова тільки в тому випадку, коли ми маємо справу з судженням. Судження завжди має справу з яким-небудь фактом об’єктивної реальності.

Судження - це форма логічного мислення, за допомогою якої щось стверджується чи заперечується.

Можна також сказати, що судження - це продукт розумової діяльності; будучи ж висловленим, воно називається реченням.

<< | >>

↑

Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §1. Пізнання і судження:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -