Правила і можливі помилки в аргументації.

Правила доказового міркування, що стосуються тези:

• теза повинна бути логічно визначеною, ясною і чіткою;

• теза повинна лишатися тотожною самій собі протягом усього доведення.

Помилки, які можуть допускатися стосовно доведення тези:

• перехід в інший рід (замість однієї істинної тези намагаються довести

іншу, більш сильну, але, можливо, хибну або замість однієї істинної тези доводиться інша більш слабка);

• підміна тези (замість однієї тези непомітно доводиться інша);

• звернення до особи опонента (замість доведення тези, намагаються довести бездоганність того, хто її висунув).

Правила стосовно аргументів:

• аргументи, які наводяться для підтвердження тези, мають бути істинними і

не суперечити один одному;

• аргументи мають бути достатньою основою для підтвердження тези;

• аргументи мають бути такими судженнями, істинність яких доводиться самостійно, незалежно від тези.

Помилки в основах (аргументах) доведення:

• хибність основ (теза обґрунтовується заздалегідь хибним аргументом);

• випередження основ (спирання на недоведені аргументи);

• хибне коло (теза обґрунтовується аргументами, а аргументи - тезою).

Правило стосовно форми обґрунтування тези: теза повинна бути висновком, що логічно випливає з аргументів за загальними правилами виводу або має бути одержаною згідно з правилами непрямого доведення.

Помилки у формі доведення:

• уявний наслідок (з того, що на горизонті спочатку з’являється щогла, ніяк не випливає, що Земля має форму кулі);

• сказане умовно сприймається як безумовне (миш’як - смертельна отрута, але коли лікар дає його хворому малими дозами, то це не означає, що повинна настати смерть).

Порушення правил виводу:

• помилки в дедуктивних виводах (з припущення, що коли число закінчується на 0, то воно ділиться на 5, не випливає, що коли число ділиться на 5, то воно обов’язково закінчується цифрою “0”).

• помилки в індуктивних виводах через підміна реальних відношень (висловлювання “після того” не означає, що це здійснюється “з причини того”).

• помилки у традуктивних висновках (найбільш характерні для

паралогізмів, софізмів і парадоксів).

Паралогізм - це ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки й звичайно приводить до хибних висновків.

Софізм - навмисно хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного.

Парадокс - це міркування, у якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження. Класичними прикладами парадоксів є: “купа”, “лисий”, “генерал і перукар”, “мер міста” та ін.

ВИСНОВКИ: Доведення і спростування за правилами і законами логіки є основою правильного доказового мислення. Порушення правил доведення і спростування спричиняє відповідні помилки Часто це стосується корінних проблем життєво важливих інтересів людей, а тому й приводить до порушення норм моралі, права і навіть “здорового глузду ”.

Словник - мінімум

Аналогія - традуктивний умовивід, в якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх і в інших ознаках.

Доведення - це обгрунтування істиності одного положення (судження, гіпотези, концепції) з допомогою інших шляхом побудови відповідного міркування.

Теза - положення, що обгрунтовується.

Аргумент (логічна основа, підстава, довід, доказ) - положення, з допомогою якого обгрунтовується теза.

Демонстрація - форма логіяного зв’язку між тезою та аргументоми.

Пряме доведення - доведення, в якому з аргументів, пов’язаних за певною схемою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається з проголошеною тезою.

Непряме доведення - доведення в якому істиність тези обгрунтовується шляхом встановлення хибності антитези.

Спростування - обгрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації.

Контрольні питання

1. Що таке аналогія?

2. Чому аналогія дає лише йомовірні висновки?

3. Які види аналогії ви знаєте?

4. Як можна підвищити йомовірність висновків за аналогією?

5. Що ви можете сказати про термін “доведення” і “аргументація”?

6. Яка будова доведення?

7. Які ви знаєте види доведення?

8. Що таке спростування тези?

9. Що характерне для спростування шляхом обгрунтування істиності антитези?

10. Яка специфіка спростування шляхом зведення до абсурду?

11. Що характерне для спростування аргументів?

12. У чому полягає специфіка спростування демонстрації?

13. Який вид спростувань є найсильнішим і чому?