Відношення між поняттями за обсягом.
У відношеннях між поняттями насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянні поняття.
Порівнянними називаються поняття, що мають якісь спільні ознаки, які дозволяють зіставляти ці поняття (див.
табл. 3). Наприклад, “менеджмент” і “маркетинг”. Названі поняття відносяться до одного і того самого роду діяльності - управління.Непорівняними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, “банк” і “тролейбус”. У порівняних поняттях обсяги повністю або частково збігаються, а в непорівняних обсяги не мають жодної спільної ознаки. Звідси випливає, що в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівняні поняття. Порівняні поняття бувають сумісними або несумісними.
Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю: рівнозначність (тотожність), перетин (перехресність, частковий збіг обсягів) і підпорядкування (субординація).
Несумісними називаються поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елементу. Існує три типи відношень між несумісними поняттями: співпідпорядкування (обсяги таких понять включаються до обсягу родового поняття, є його різними видами), протилежності (обсяги таких понять виключають один одного), протиріччя (обсяги таких понять повністю вичерпують обсяг родового для них поняття, а зміст одного з них заперечує зміст іншого).
За змістом поняття поділяються на реєструючі і нереєструючі. Основою цього поділу є наявність або відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які відповідають на запитання: «де?», «коли?», «якого роду індивідуум?». Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на названі запитання, то вони називаються реєструючими, а в зворотному випадку - нереєструючими. Останні визначаються лише якісно: в них немає ознак, які виділяють у класі предметів певну якісну означеність будь-якої її частини шляхом фіксування просторових або часових меж чи шляхом посилання на одиничність предмета.
Тому ці поняття ще називають відкритими, на відміну від закритих (реєстраційних) понять. Приклади
Таблиця 3
нереєстраційних (відкритих) понять: людство, квіти, відданість тощо. Приклади реєструючих (замкнутих) понять: мешканці Києва, студент НАУ, Карпатські гори тощо (див. табл.. 4).
Пусті і непусті поняття. Пустими називають поняття, яким не відповідає жоден предмет в предметній області (наприклад, числа N > 2 та N 2 i N < 3 в області —раціональні числа”).
Конкретні і абстрактні поняття: перші з них - це поняття про конкретні предмети (машина, людина, тварина тощо), а другі - про властивості і відношення предметів (мужність, хоробрість, світлість, мудрість тощо).
Абсолютні і відносні поняття: перші з них виражають повний, незалежний від інших предметів зміст (наука, культура, мистецтво та ін.), а другі фіксують відношення одного предмета до іншого (дружина, вчитель, учень тощо)-
Позитивні і негативні поняття. Позитивні поняття є результатом узагальнення наявних ознак, а негативні поняття є результатом узагальнення відсутніх ознак предметів. Обидва поняття мають одну родову ознаку, розрізняються за видовою ознакою. За сутністю відношень - ці поняття суперечливі (студенти - не студенти, люди - нелюди, ссавці - не ссавці тощо).
Загальні і одиничні поняття. В загальному понятті мислиться два чи більше предметів (підприємство, ВНЗ, планета тощо). В одиничних поняттях мислиться тільки один предмет (НАУ, р. Дніпро тощо).
Безвідносні і співвідносні поняття. Безвідносні поняття відображають предмет, з існуванням якого не пов’язується необхідне існування будь-яких інших предметів (майдан, закон, дерево тощо). Співвідносне поняття відображає предмети, існування яких немислиме без деяких інших предметів (мати, вчитель, староста тощо).
Таблиця 4
| ОСНОВНІ ВИДИ ПОНЯТЬ | |
| Пусті | Непусті |
| Позитивні | Негативні |
| Абсолютні | Відносні |
| Абстрактні | Конкретні |
| Реєструючи | Нереєструючі |
| Одиничні | Загальні |
| Сумісні | Несумісні |
Щоб відрізнити поняття і встановити їх приналежність до того чи іншого класу, слід використовувати методи:
• аналізу, тобто мисленого розчленування змісту предмета та його складових властивостей, ознак;
• порівняння, тобто встановлення подібності і відмінності між предметами, що розглядаються;
• синтезу, тобто мисленого поєднання ознак та властивостей предмета, які відображаються в змісті поняття;
• абстрагування, тобто виділення з усієї сукупності ознак предметів єдності найбільш істотних ознак, що становлять зміст поняття;
• узагальнення, тобто пошуку широкого кола ознак, що мають різні види предметів, які відповідають утворюваному поняттю (фактично ця дія подібна до абстрагування і пов’язана з нею).
3.