<<
>>

Методичні рекомендації студентам з підготовки КУРСОВИХ РОБІТ

Одним із специфічних способів залучення студентів до науково- дослідницької роботи і глибшого самостійного засвоєння предмету є підготовка і захист курсової роботи.

Виконання курсової роботи є більш відповідальною і нелегкою справою в порівнянні з контрольною роботою.

Це якісно новий етап вивчення курсу макроекономіки. Виконання її в економічних ВНЗ і на економічних факультетах має велике значення. Воно сприяє глибокому розумінню студентами вивченого матеріалу, більш відповідальному їх ставленню до пошуку рекомендованої літератури. Виконуючи курсову роботу, студент знайомиться на практиці з основами науково- дослідницької роботи: підбирає і опрацьовує матеріал для дослідження, здобуває навики формування самостійних висновків, оволодіває еконо­мічною термінологією.

Підготовка курсової роботи з макроекономіки примушує студен­та вникати і аналізувати сучасні явища господарського життя, спри­яє тому, що основні положення ринкової економіки стають глибоким переконанням студента — майбутнього спеціаліста в обраній галузі роботи.

Тому важливо роз'яснити студенту призначення курсової роботи, направити його по найраціональнішому шляху. Насамперед необхід­но ознайомити його з вимогами, які ставляться перед курсовими ро­ботами.

1. Зміст курсової роботи повинен бути розкритий з наукових пози­цій, у тісному зв'язку з вимогами діючими законами і нормативними актами України.

При цьому необхідні не механічний їх переказ, а творче осмислення і використання.

2. Теоретичний матеріал потрібно викладати змістовно і зрозуміло. Конкретні цифри, факти, з одного боку, повинні служити підтверджен­ням думок, висловлених автором роботи, з іншого — аналіз їх може по­служити основою для нових висновків і пропозицій. Тому, коли сту­дент приступає до виконання курсової роботи, йому потрібно потурбуватися про підбір цифрових даних, практичного матеріалу, не­обхідних для глибокого висвітлення теми.

Таким чином, курсова робо­та повинна мати елементи аналізу, дослідження, мати науковий характер.

3. Курсова робота повинна бути працею індивідуальною, а не мон­тажем відміток із різних літературних джерел, журнальних і газетних статей тощо.

4. При викладі матеріалу необхідно слідкувати за послідовністю, ло­гічністю, зв'язком між питаннями теми.

5. Об'єм курсової роботи повинен складатися з 35-40 аркушів фор­мою А-4. Структура її повинна бути такою: план, вступ, виклад основ­ного матеріалу, висновки.

У вступі необхідно коротко охарактеризувати значення, актуаль­ність теми, показати її важливість для розвитку і вдосконалення ринко­вих відносин і, нарешті, формулювати завдання, які стоять перед дослі­дником. Виклад основного матеріалу повинен мати характеристику питань теми і бути повним, чітким, глибоко аргументованим.

У висновку даються узагальнення з теми, оцінки всього досліджен­ня, сформульовані на 2-3 сторінках.

Роботу необхідно писати простою, чіткою мовою. Потрібно уникати книжкових фраз, не допускати повторень, слідкувати, щоб у тексті не було думок, протилежних одна одній.

Важливе значення має вибір теми курсової роботи. На стаціонарно­му відділенні порядок вибору теми, як правило, встановлюється відпо­відною кафедрою інституту. Запропонувавши теми студентам- заочникам, необхідно врахувати їх особливості, інтерес до тієї чи іншої теми, а також реальну можливість знаходження і використання конкре­тного, фактичного матеріалу, необхідного для дослідження.

Після вибору теми, яка відповідає інтересам студента і профілю йо­го роботи, він приступає до наступноОго етапу підготовки курсової ро­боти — підбору і вивчення літератури з теми.

Підбір літератури необхідно починати з вивчення законодавчих і нормативних актів. При цьому доцільно використовувати алфавітні і предметні покажчики. Це значно полегшує та прискорює роботу.

Для полегшення підбору літератури, маючи на увазі першочерговий орієнтир, можна використовувати літературу за програмою макроеко- номіки, рекомендованої до теми, в яку включена курсова робота.

Після визначення необхідного для виконання роботи основного кола літератури за програмою студенту слід познайомитися по каталогу з необхідною для висвітлення його теми літературою, яка є в районних, міських, обласних бібліотеках, ознайомитися з обговоренням проблеми на сторінках журналів, підібрати дані по темі в газетах.

Підібравши таким чином необхідну для дослідження літературу, по­трібно її потім уважно вивчити, щоб подумки уявити послідовність ви­кладу матеріалу у своїй майбутній роботі. Вивчаючи літературу, необ­хідно робити виписки найбільш важливих положень, визначення, фактів для того, щоб потім не повертатися до прочитаного. Записи зру­чніше робити на невеликих окремих листках у вигляді:

1) виписок основних положень своїми словами;

2) цитат з вказівкою джерела.

Паралельно з цим доцільно виписувати власні думки, критичні за­уваження до тексту, якщо вони виникають.

В процесі роботи над літературою потрібно обміркувати питання про відбір і можливості використання даного фактичного матеріалу.

Тільки після цього приступати до складання плану курсової роботи.

Складання плану курсової роботи випливає з вивчення студентами певного кола літератури. План роботи включає в себе найбільш важливі моменти теми. Він повинен охоплювати всю сукупність наукових про­блем, але водночас не може бути занадто великим. Правильний план включає в себе 3-5 основних питань. Включати в план велику кількість питань не варто.

План, відповідним чином оформлений, пред'являється науковому керівнику особисто затвердженим. Якщо у студента є питання, пов'яза­ні з складанням плану, виникли будь-які сумніви, труднощі, він може звернутись на кафедру до наукового керівника за консультацією. При цьому він має можливість одержати консультацію як по плану до його затвердження, так і по змісту теми після затвердження плану.

Отримавши затвердження плану на кафедрі, студент приступає до написання курсової роботи. Написання курсової роботи повинне здійс­нюватися у відповідності до складеного плану.

Викладати матеріал слід послідовно, логічно, у тексті роботи одне питання від іншого необхідно розмежовувати, даючи їм підзаголовки. Але це не повинно порушувати зв'язки між питаннями. У викладі вони мають бути пов'язані так, щоб одне питання витікало з іншого.

Теоретичні питання при дослідженні необхідно підтверджувати за допомогою аналізу фактичного матеріалу. При цьому використаний фактичний матеріал рекомендується представляти у вигляді таблиць, діаграм тощо. До наведених в тексті цифрових даних, цитат слід робити виноски, які оформляються так: наведена цифра чи думка позначається порядковим номером: 1, 2, 3 тощо, в залежності від послідовності. Цей же номер ставиться знизу сторінки. Після нього вказується джерело за схемою: прізвище, ініціали автора, точна назва книги (журналу), том, місце і рік видання, сторінка. Якщо ж дані наводяться повторно із того ж джерела, замість детального посилання на джерело вказується: «Тут же, стор...». Якщо думки викладаються своїми словами, у виносці вка­зується: «Див. там-то (і повне посилання на джерело), стор...».

Дуже важливо при аналізі використовувати дані про роботу конкре­тного підприємства в місті, районі, або групи підприємств. Ці дані мо- жуть бути взяті з різних джерел, або звітності підприємств, а також із опублікованих у пресі і підтверджених аудитором щорічних рахунків про господарську діяльність підприємства, банку, фірми.

При використанні фактичного цифрового матеріалу потрібно уника­ти нагромадження факторів. Фактів може бути небагато, але вони по­винні бути точними, переконливими. При висвітленні стійких твер­джень можна обмежуватись характеристикою загально прийнятих, які не викликають сумніву, положень. У таких випадках, коли студент ха­рактеризує спірні, дискусійні питання, він повинен представити існуючі в економічній літературі точки зору, дати їм оцінку і висловити своє ставлення до предмета, свою точку зору на предмет.

Після викладу основної частини теми необхідно дати висновок. У висновку потрібно підбити підсумок дослідженню, зробити узагаль­нення до теми.

Потім весь текст треба уважно відредагувати. Після цьо­го його потрібно охайно переписати. В кінці студент повинен перепи­сати список літератури, який він використовував при підготовці роботи. Список складається в наступній послідовності: закони, постанови і дек­рети уряду (міністерства), навчальна література, монографії та інші на­укові праці, журнальні і газетні матеріали, фактичні матеріали (річні звіти, статистичні дані тощо). Після списку літератури ставиться підпис студента і дата виконання роботи.

Робота повинна бути охайно оформлена, сторінки — пронумерова­ні. Нумерація сторінок посередині, зверху кожної сторінки. При напи­санні тексту необхідно залишати поля для відміток рецензента. На ти­тульному листі роботи повинні бути поставлені прізвища та ініціали керівника, а також всі дані про студента: його курс, факультет, спеціа­льність, тема роботи. Для студента-заочника, крім цього, — місце робо­ти, посада, на якій знаходиться, і домашня адреса. Виконана у відповід­ності до вказаних вимог робота відноситься на кафедру інституту для рецензування.

Студенти заочної форми навчання здають курсові роботи в деканат для реєстрації і рецензування.

Рецензує роботу викладач, який затвердив план курсової роботи. При цьому всі зауваження, які виникають при перевірці роботи, він по­винен відмітити на полях. Для того, щоб жодне із зауважень рецензента не пройшло поза увагою студента, відмітки необхідно робити чорни­лом, відмінним за кольором від чорнила, яким написана курсова робота.

Крім зауважень на полях, рецензент пише на спеціальному бланку розгорнуту рецензію на роботу. В рецензії вказується: 1) загальна оцін­ка роботи; 2) її позитивні сторони; 3) недоліки роботи; 4) напрямки, в яких потрібно працювати над поглибленням аналізу дослідницької теми або розділу курсу.

Саме тут перераховується література, яку студент повинен опрацю­вати додатково. У випадку позитивного в цілому виконання роботи в рецензії ставиться відмітка «Допускається до захисту», у випадку нега­тивного — «Не допускається до захисту» або «З’явитися на консульта­цію».

Студент, який одержав при рецензуванні оцінку «Незадовільно», виконує роботу знову з урахуванням зауважень рецензента, зроблених в рецензії і на полях. Перероблений текст разом з першочерговою рецен­зією він відправляє на повторне рецензування одному й тому ж рецен­зенту.

Студент, який одержав рецензію з відміткою «Допускається до захисту» і з передчасною оцінкою за чотирибальною системою, го­тується до захисту роботи. При цьому обов'язковою умовою є гли­бока проробка тих положень, на недоліки висвітлення яких звернув увагу викладач.

Захист курсової роботи проводиться в установлені кафедрою стро­ки. Вона приймається комісією в складі не менше двох чоловік: викла- дача-рецензента і завідувача кафедри або іншого викладача, ним виді­леного. Захист можна провести відкрито, в присутності студентської групи.

Виходячи на захист, студент пред'являє комісії прорецензовану роботу з рецензією на неї. Під час захисту комісія визначає такі мо­менти: 1) знання студентом основних питань теми, над якою він працював; 2) знання основних законодавчих і нормативних актів, які повинні бути використані при виконанні курсової роботи на цю те­му; 3) знання іншої літератури, вказаної в списку; 4) вміння пов'яза­ти теоретичні положення теми з практикою, ілюструвати відповідні положення сучасним цифровим матеріалом; 5) з'ясовує успішність роботи студента над уникненням недоліків, вказаних в рецензії і по­мічених на полях.

Під час захисту студенту виставляється кінцева оцінка за роботу: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». З урахуванням ви­ступу на захисті, оцінкою «відмінно» оцінюється робота, в якій даний самостійний аналіз фактичного матеріалу, творчо досліджена тема, зроблені самостійні правильні висновки, пропозиції; оцінкою «добре» — робота, виконана на високому теоретичному рівні, яка повно і всебі­чно висвітлює питання теми з остаточно глибоким викладом матеріалу; оцінкою «задовільно» — робота, в якій правильно і достатньо повно висвітлені основні питання теми. «Незадовільно» на захисті курсової роботи проставляється в тому випадку, якщо студент не підготувався до захисту і під час захисту виявив незнання теми. Тоді комісія, яка приймає захист, повинна вирішити, чи буде цей студент захищати ро­боту повторно, чи йому слід виконати роботу з іншої теми.

Захищена курсова робота залишається на кафедрі. Кращі курсові роботи можуть бути представлені на виставку студентських робіт. Най­більш цікаві із них можна рекомендувати для опублікування в збірни­ках студентських робіт інституту.

Виконання курсової роботи з макроекономіки має дуже важливе значення для студента. Воно сприяє кращому оволодінню курсом мак­роекономіки, вчить навикам самостійного дослідження, яке є суттєво необхідним для спеціаліста вищої кваліфікації.

<< | >>
Источник: Макроекономіка [текст] : навч. посіб. / К. С. Солонінко - К. : «Центр учбової літератури»,2015. - 200 с.. 2015

Еще по теме Методичні рекомендації студентам з підготовки КУРСОВИХ РОБІТ: