Національна економіка та проблема обмеженості ресурсів і безмежності потреб

Об’єктом макроекономічного аналізу є функціонування національної економіки.

Національна економіка - це сукупність домогосподарств, фірм, об’єктів інфраструктури, державних інституцій та різноманітних активів у межах національної території, що діють у взаємозв’язку як єдине ціле на основі історично визначених виробничих відносин і відповідних їм механізмів регулювання економічної діяльності та утворюють певну галузеву структуру.

Національна економіка поділяється на галузі - сукупність підприємств, які виробляють подібну продукцію, і має певну галузеву структуру. Галузева структура національної економіки характеризується співвідношенням обсягів створеної в окремих галузях продукції. В галузевій структурі виділяється сфера матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство та ін.) і сфера послуг або нематеріального виробництва (освіта, культура, побутові послуги та ін.).

В національній економіці виділяють фізичну економіку (ресурси та наявні матеріальні блага) і монетарну економіку (гроші та ціни).

Суб’єктами національної економіки є:

1) Домогосподарства (сектор домашніх господарств) - фізичні особи (або сім’ї), які володіють трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, отримують дохід від надання цих ресурсів економіці і використовують отримані доходи для задоволення своїх потреб.

2) Фірми (приватний або підприємницький сектор) - юридичні особи, які використовують придбані та запозичені ресурси для виробництва товарів та послуг з кінцевою метою отримання прибутку.

3) Держава (сектор державного управління) - сукупність державних інституцій. Держава перерозподіляє створені економікою доходи, купує товари та послуги, забезпечує створення благ суспільного вжитку, формує законодавство і регулює економіку.

4) Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.

Кінцевою метою функціонування національної економіки є задоволення різноманітних потреб людей. Ці потреби є відносно безмежними, а ресурси для виробництва засобів задоволення потреб у кожний історичний момент мають обмежену кінцеву величину. Завданням макроекономіки є вирішення проблеми найбільш ефективного використання наявних в економіці ресурсів для максимально повного задоволення потреб.

1.2.