ГДК оксидів азоту в атмосферному повітрі населених пунктів

Понад 95% від загальної кількості викидів оксидів азоту (51 млн.

Після виходу з димової труби в атмосферу основна частина оксиду азоту перетворюється на діоксид азоту по двох основних реакцій:

а) при високих концентраціях в корені факела за рахунок окислення киснем у результаті екзотермічних реакцій

------ #9658; 2NO + O₂ 2NO₂ + 188 до Дж/моль;

б) при низьких концентраціях у результаті окислення атмосферним озоном:

------ #9658; NO + O₃ O₂ +205 кДж/моль.

Остання реакція при низьких концентраціях, що мають місце в приземної області димової струменя, протікає в 10⁵ разів швидше реакції і є превалюючою.

Загальна кількість озону в атмосфері невелика - товщина приземного шару 3 мм, маса 3,29'?10⁹ т. звичайне зміст О₃ в атмосфері міст становить 0,02­0,10 мг/м³ при цьому максимум концентрацій має місце в денні (12-17 годин), а мінімум - у нічні або ранкові години.

Кислотні дощі

В останні роки особлива увага прикута до проблеми переміщення сполук сірки і азоту в атмосферному повітрі на великі відстані (до 1000 км) від джерела викиду.

Проблема загострилася в останні роки у зв'язку з будівництвом електро­станцій великої потужності на низькосортних паливі з високим вмістом сірки і застосуванням димових труб 250 м і більше.

Вона пов'язана як з переміщенням, так і з перетворенням в атмосфері оксидів сірки і азоту, що викидаються головним чином електростанціями, а також іншими великими топлівосжігающімі установками.

У ряді випадків у результаті подальших реакцій в атмосфері токсичність первинних забруднювачів повітря істотно підвищується.

Зазвичай оксиди сірки та азоту знаходяться в атмосферному повітрі до 2­5 діб, переміщаючись з потоками повітря на відстань до 1000 км. При цьому відбувається їх перетворення на кислоти і стік з атмосфери з опадами в грунт і у поверхневі води, головним чином у вигляді слабких розчинів сірчаної, азотної і азотистої кислот в результаті ряду реакцій, в яких відзначимо наступні:

Оксид вуглецю

Однією з найбільш значних груп токсичних речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, є продукти неповного згоряння палива: оксид вуглецю, альдегіди, органічні кислоти і вуглеводні. У цій групі найбільше значення має оксид вуглецю. Якщо вміст пилу, оксидів сірки та оксидів азоту в атмосферному повітрі міст визначається рівнем викиду токсичних речовин з продуктами згорання палива, що спалюється в топках котлів і печах, то вміст оксидів вуглецю на вулицях великих міст на 75-97% визначається автотранспортом. Забруднення повітря оксидом вуглецю визначається автотранспортом на 96,3 і 88,1%, а вуглеводнями на 64 і 79%. Таке становище характерне для переважної кількості великих міст з розвиненою металургійною промисловістю, в яких за наявності агломераційних фабрик та інших виробництв у місті, що містять оксиди вуглецю в атмосферному повітрі визначається приблизно в рівній мірі металургією та автотранспортом.