Тести для самоконтролю.

a. Прогнозування конфлікту полягає:

1. у вивченні індивідуально-психологічних особливостей;

2. діагностиці симптомів скритого (латентного) конфлікту;

3. аналізі сигналів стрімкого зростання напруження та дискомфорту в колективі.

b. Попередження конфліктів - це:

1. сукупність методів прийомів і способів впливу на передконфлік- тну ситуацію з метою усунення суперечностей і недопущення зітк­нення сторін (конфліктної фази).

2. умови життя і життєдіяльності; побутові і психологічні параме­три;

3. усунення об'єктивних і суб'єктивних причин неефективності управлінського спілкування.

c. В попередженні конфліктів розрізняють:

1. часткове запобігання, тобто нівеляція впливу однієї з причин да­ного конфлікту або обмеження її негативної дії на проблемну си­туацію;

2. роботу з балансом взаємозалежності при взаємодії людей і соці­альних груп (2); підтримання балансу послуг (3) і збитків (4) при взаємодії; збалансованість самооцінки і зовнішньої оцінки (5);

3. повне запобігання, тобто нейтралізація усіх складових даного кон­флікту.

d. Управління конфліктом — це:

1. цілеспрямований, обумовлений об'єктивними законами вплив на його динаміку;

2. вплив, спрямований на позитивні зміни функціонального стану, утворення позитивного настрою, впевненості у собі;

3. швидке утворення певної установки, краща адаптація людини.

e. Конструктивне раціональне управління конфліктом залежить від чотирьох чинників:

1. адекватності сприйняття конфлікту; відкритості й ефективності спілкування;

2. створення атмосфери взаємної довіри та партнерства; визначення сутності конфлікту;

3. виключення із інформаційного поля неправдивої чи викривленої інформації, припинення поширення неправдивих слухів.

f. Стратегія поведінки - це:

1. свідоме погодження на поступки, програш або на компроміс;

2. бажання однієї сторони застосувати примус відносно опонента;

3.

g. Стиль поведінки в конфлікті - це:

1. усвідомлення свого формального статусу та реальної ролі в колек­тиві;

2. характерні зовнішні прояви поведінкових реакцій, сукупність прийомів якої-небудь. діяльності;

3. індикатори високої готовності вступити в конфлікт.

h. Структура конфліктостійкості включає:

1. емоційний і вольовий компонент;

2. мотиваційний і психомоторний компонент;

3. збереження оптимального функціонування психіки в умовах впливу конфліктних ситуацій.

i. Тактика - це:

1. сукупність прийомів впливу на опонента;

2. необхідні термінові дії в екстремальній ситуації;

3. засіб реалізації стратегії.

j. Тактики поведінки у конфліктній ситуації поділяють на:

1. жорсткі (силові), нейтральні, м'які;

2. посилення свого положення в конфлікті та створення союзів, збільшення груп підтримки;

3. підкреслення загального, демонстрацію готовності вирішити про­блему; надання необхідної інформації; пропозиції щодо допомоги, обмін благами.

Ключі: а. 1+2; b. 1+2; с. 1+3; d. 1; е. 1+2; f. 3; g.2; h.1+2; i.1+3; j. 1.