3.15. ВОЛИНСЬКА ГІЛКА МОНОМАХОВИЧІВ. БОЛОХІВСЬКІ КНЯЗІ. КНЯЗІ ОСТРОЗЬКІ ТА ЗАСЛАВСЬКІ

Волинська гілка Мономаховичів, особливо Романовичі, досліджується давно (М.Щербатов, М.Карамзін, П.Строєв, Д.Зубрицький, І.Шараневич, М.Грушевський, М.Баумгартен, Л.Войтович та ін.), але можна погодитися з польським дослідником Д.Домбровським, що генеалогія цієї гілки розроблена поверхово і багато проблем ще можна розв'язати, головним чином завдяки залученню західних джерел (1805, s.390).

Таблиця 16

РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. ВОЛИНСЬКА ГІЛКА

IX

1. ІЗЯСЛАВ-ПАНТЕЛЕЙМОН МСТИСЛАВИЧ († 1154)

Див. табл. 15 поз. 7

X

2. МСТИСЛАВ-ФЕДІР ІЗЯСЛАВИЧ († 13.08.1170)...................................................................... 1

Помер 13.08.1170 р. (112, стб.547). Князь переяславський (1146-1149, 1151-1154 рр.), пересопницький (1155-1156 рр.), волинський (1156-1170 рр.) і київський (15.05.1167 — 12.03.1169, 22.02.1170-13.04.1170). Талановитий полководець і політик. «Сей князь зросту не вельми великого, але широкий плечима і міцний, як його лук ледве хто натягнути міг, лицем красивий, волосся кучеряве і коротке носив, мужнім був у битві, любитель правди, хоробрості його заради всі князі його боялись і шанували, хоча часто і з жінками і з дружиною веселився, але ні жінки, ні вино ним не володіли. вірі завжди до розправи і розпорядку був готовий, для того мало спав, а багато книг читав, і у радах про розправу з вельможами вправлявся, і дітей своїх сумлінно в тому наставляв, кажучи їм, що честь і вигода князя полягає у правосудді, розправі і хоробрості» (1468, c. 176).

У 1151 р. одружився з Агнесою, дочкою польського князя Болеслава III Кривоустого (1739, s.180).

3. NN ІЗЯСЛАВНА...................................................................... 1

У 1143 р. видана за друцького князя Рогволода Рогволодовича (120, c. 167).

4. ЄВДОКІЯ ІЗЯСЛАВНА......................................................................

Бл. 1151 р. видана за Мєшка III Старого, на той час познанського князя (276, t.2, p.379; t.3, р.479, 634; 1739, s.165-167).

5. ЯРОСЛАВ-ІВАН ІЗЯСЛАВИЧ († 1180)...................................................................... 1

Помер у 1180 р. (112, стб. 113). Князь турівський (1146-1148 рр.), новгородський (1148-1154 рр.), луцький (1154-1180 рр.) і київський (12.1173 — кінець 02.1174, початок 03.1174 -кінець 06.1174). У 1149 р. одружився з дочкою чеського короля Владислава II (1750, р. 26).

6. ЯРОПОЛК-СТЕФАН ІЗЯСЛАВИЧ († 7.03.1168)...................................................................... 1

Помер 7.03.1168р. (112, стб.539). Князь шумський і бузький (1157-1168 рр.). У 1166 р. вдруге одружився з Марією (1149-1189 рр.), дочкою чернігівського князя Святослава Ольговича (112, стб.528; 118, с.78; 714, с.271).

XI

7. РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ (* бл.1152 † 19.06.1205)...................................................................... 2

Народився бл.1152 р. Загинув 19.06.1205 р. під Завихвостом (276, t.2, р.440,555; 230, t.9, р.172-176; 1468, с. 173-174). Князь новгородський (1168-1170 рр.), володимирський (1170-1187, 1188-1205 рр.), галицький (1187-1188, 1199-1205 рр.) і київський (початок — середина 02.1204). Один з найвиднійших політиків свого часу, творець Галицько-Волинської держави, пам'ять про якого збереглася надовго. «...на зріст хоч не вельми великий, але широкий і надмірно сильний, лицем красний, очі чорні, ніс великий з горбком, волосся чорне і коротке, вельми яр був у гніві, косен язиком, коли сердився, не міг довго слова вимовити; багато веселився з вельможами, але п'яним ніколи не бував. Багато жінок любив, але ні одна ним не володіла. Воїн був хоробрий і хитрий на шикування полків, що наочно продемонстрував, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Все життя своє у війнах провадив, многі перемоги отримав, а єдиною переможений був» (1468, с. 174-175).

Між 1170-1180 рр. одружився з Предславою, дочкою овруцького князя Рюрика Ростиславича.

Обставини і причини загибелі Романа залишаються дискусійними. Напевно причиною загибелі Романа був його похід на допомогу німецькому королю Філітові IV Гогенштауфену, який був одружений з Іриною, дочкою Ісаака II Ангела, тобто рідною сестрою Анни-Олени. З такою версією погоджуються повідомленняцистеріанського абата Альберіка, а також гіпотези С.Томашівського, М.Кордуби, В.Пашуто та ін. (504, с.30). Схоже, що вони зустрічалися особисто, бо не випадково ж князь Роман Мстиславич пожертвував на честь св.Петра монастирю бенедиктинців у Ерфурті 20 гривень срібла, за що був зарахований до фундаторів цього монастиря (1630, c.

8. СВЯТОСЛАВ-АГАФОШК МСТИСЛАВИЧ († 1172/1183)...................................................................... 2

Помер у 1172 р. в Бересті (за В.Татищевим) (1468, с.96) чи у 1193 р. (за В.Кадлубком) (276, t.2, s.408-409, 412), що більш вірогідно. Князь берестейський (з 1170 р.). М.Баумгартен вважав Святослава нерідним, а адаптованим сином Мстислава Ізяславича (1750, р.23, 25; 378, с.1-53), для чого особливих підстав немає.

9. ВСЕВОЛОД МСТИСЛАВИЧ († 04.1195)...................................................................... 2

Помер у квітні 1194 р. і був похований у Володимирі в соборі Богоматері (112, стб.704). Князь белзький (бл. 1180-1195 рр.) і володимирський (1187-1188 рр.). Запис у Києво-Печерському пом'янику (поз.261) дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

10. ІНГВАР ЯРОСЛАВИЧ († бл.1220)...................................................................... 5

Помер бл. 1220 р. Князь луцький (1180 — бл. 1220 рр.) і київський (07.1201 -16.01.1202; середина 01.1203 -16.02.1203; друга половина 02.1204). У 1183 р. у суперечці з братом Всеволодом втратив Луцьк (112, стб.630-631). Д о 1186 р. не тільки повернув собі верховенство на Волині, але й прогнав Всеволода і тримав Дорогобуж. У 1205 р. намагався утримати Володимир (112, стб.721)

11. ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ († після 1209)...................................................................... 5

Помер після 1209 р. (112, стб.332). Князь дорогобузький (1180-1186 ? рр.) і луцький (1183р.). Напевно після 1186 р. був вигнаний з Волині. У1209 р. перебував при чернігівському дворі, тоді ворожому до волинських князів. У 1166 р. одружився з Малфрідою, дочкою турівського князя Юрія Ярославича (118.С.131).

12. ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 02.1195)...................................................................... 5

Помер у лютому 1195 р. (112, стб.707). Напевно був шумським князем з 1180 р. (504, с.56).

13. МСТИСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ НІМИЙ († 1226)...................................................................... 5

Помер у 1226 р. (112, стб.748). Князь пересопницький (1180 — бл. 1220 рр.) і луцький (бл. 1220 -1226рр.). Претендував на Галич (1212р.).

14. ВАСИЛЬКО ЯРОПОЛЧИЧ (* бл.1151 † 1182)...................................................................... 6

Народився бл. 1151 р. Помер у 1182 р. Князь шумський (1168-1180 рр.) і дорогичинський (1180-1182 рр.). Претендував на Берестя (1181 р.), після невдачі втік у Польщу і, можливо, присягнув Лєшкові Білому (1468, с. 127-128). Відомості В.Кадлубека ніби Василько заповів своє князівство Польщі не відповідають дійсності — після нього у Дорогичині сидів його син. Був зятем мазовецького князя, напевно, Болеслава IV Кучерявого (1739, s.l 88).

XII

15. ФЕОДОРА РОМАНІВНА († після 1200)...................................................................... 7

Померла після 1200 р. У 1187 р. видана за Василька, внука Ярослава Осмомисла, сина

Володимира Ярославича від попаді (113, с.32; 114, с. 145). У 1188 р. останній розлучився з нею на вимогу свого батька через претензії Романа на галицький престол.

16. ОЛЕНА РОМАНІВНА († після 1241)...................................................................... 7

Померла після 1241 р. Видана за чернігівського князя Михайла Всеволодовича бл. 1188-1190 рр.

17. ДАНИЛО-ІВАН РОМАНОВИЧ (* 1202 † 1264)...................................................................... 7

Народився у 1202 р. Помер у 1264 р. Князь галицький (1205-1206, 1211-1212, 1230-1232, 1233-1234,1238-1264 рр.), володимирський (1205-1208,1215-1238 рр.), київський (зима 1239/1240 — 6.12.1240), галицько-волинський (1238-1264, король з 1256 р.). Був одруженим двічі: у 1219 р.

18. ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ (* бл.1205 † 1269)...................................................................... 7

Народився бл.1203 р. (118, с.324). Помер у 1269 р. (113, с.344). Князь белзький (1207-1211 рр.), берестейський (1208-1210,1219-1228 рр.), перемильський (1209-1219 рр.), пересопницький (1225-1229 рр.), луцький (1229-1238 рр.) і волинський (1238-1269 рр.). Проблема шлюбів Василька Романовича залишається дискусійною. Першою його дружиною була дочка володимиро-суздальського князя Юрія Всеволодовича. Шлюб цей відбувся у 1226 р. (113, с.336). Перша дружина ніяк не могла бути у третій ступені родинних зв'язків з Васильком Романовичем (булла папи Іннокентія IV від 5.12.1247 р. узаконює саме такий шлюб) (20, т. 1, N 76; 428, с. 128-129), що виключає її тотожність з Дубравкою, названою у цьому документі. Ми приймаємо версію Д.Домбровського, згідно якої до 1247 р. Василько Романович одружився вдруге з дочкою мазовецького князя Конрада Казимировича (1781, s.221-233). Ця версія не суперечить міркуванням М.Баумгартена, які прийняті також іншими дослідниками (1750, р.48-49; 1811, tabl. VII, XIX, s. 139): Олена, дочка краківського князя Лєшка Білого († 1265 р.), була третьою дружиною волинського князя.

19. САЛОМЕЯ-ЄВФРОСИНІЯ РОМАНІВНА [?]...................................................................... 7

Вважалося, що у 1228 р. була видана за східнопоморського князя Святоплука († 1266 р.) Саломея Данилівна (290, р.505; 1249, с.423). Але посилання В.Пашуто на польські джерела виявилися помилковими: у них не згадується Саломея Данилівна, На цю помилку люб'язно звернув нашу увагу ДДомбрлвський. У джерелі з XVI ст. Саломея названа дочкою Романа, що було прийнято М.Баумгартеном (1740, р.48-49). За новішими польськими дослідженнями гданський князь Святоплук був одружений двічі: бл. 1223 р. з Євфросинією, яка померла 23.08.1235 р., та Ірмінгардою, згаданою в документі від 5.04.1252 р. (2014, t.l, s.269-275). Походження Євфросинії незнане. Це могло бути хрестильне ім'я Саломеї. Тоді вона була дочкою Романа від Анни-Олени і народилася бл. 1204-1205 р.

20. ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1234)...................................................................... 9

Помер після 1234 р., напевно у галицькій в'язниці (112, стб.771-772). Князь белзький (1195-1208, 1215-1233 рр.) і володимирський (1208,1209-1215 рр.). Був одружений з дочкою Володимира Рюриковича (112, стб.765).

21. ВСЕВОЛОД ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1215)...................................................................... 9

Помер після 1215 р. (112, стб.721, 729). Князь червенський (1207-1212 рр.) і белзький (1211-1215 рр.).

22. ОЛЕНА [?] ВСЕВОЛОДІВНА...................................................................... 9

За Длугошем, версію якого приймають ряд істориків, у 1163 р. вийшла за польського князя Казиміра Справедливого († 5.05.1194р.) (2028, s. 14-19). У 1163р. Всеволод Мстиславич не міг мати дочки, бо він сам народився не раніше 1155 р. Тому О.Бальзер вважав дружину Казиміра дочкою Ростислава Мстиславича, а М.Баумгартен взагалі не вірив в її існування. С.Кентшинський висунув досить правдоподібну версію, що Олена була другою дружиною Казиміра з якою він одружився бл. 1185 р. (1882, s.200-209). Заперечення Т.Василевського цієї версії досить суттєві, але повністю її не спростовують (2094, s. 115-120). На цей час Олена могла мати бл. 14 років, а те, що вона була близькою родичкою Казиміра могло відступити на другий план з огляду на політичні вигоди цього шлюбу. Тісний союз белзьких князів з поляками ніби також свідчить на користь версії С.Кентшиньского. За традицією, Олена заснувала монастир поблизу Пліснеська.

23. ІЗЯСЛАВ ІНГВАРЕВИЧ († 31.05.1223)...................................................................... 10

Загинув 1.06.1223 р. у битві на р.Калці (111, стб.509; 118, с.132; 121, с.92). Князь дорогобузький (бл.1220-1223 рр.).

24. СВЯТОСЛАВ ІНГВАРЕВИЧ († 31.05.1223)...................................................................... 10

Загинув 1.06.1223 р. у битві на р.Калці. Князь шумський (бл. 1220-1223 рр.). У літописі згаданий без батькового імені, однак, враховуючи, що Шумське князівство залишалося волинським уділом, можна не сумніватися, що Святослав був сином Інгвара Ярославича.

25. ЯРОСЛАВ ІНГВАРОВИЧ († після 1229)...................................................................... 10

Помер після 1229 р. Князь перемильський (бл.1220 ? — 1223, 1228 — ? рр.), шумський (1223-1227 рр.), луцький (1227-1228 рр.) і меджибізький (1228 — ? рр.). Був одружений з дочкою смоленського князя Романа Ростиславича (1750, р.60).

26. ГРЕМИСЛАВА ІНГВАРІВНА († після 13.06.1258)...................................................................... 10

Померла після 13.06 — до 24.12.1258 р. У 1207 р. видана за краківського князя Лєшка Білого († 23.11.1227 р.). Була регеншою в молоді роки його сина Болеслава Огидливого і активно підтримувала волинських князів (1739, s.388; 276, t.2, p.552, 803, 836-839, 876, 938; t.3, p.46, 162-169, 677, 715; t.4, р.776).

27. ІВАН МСТИСЛАВИЧ († 1227)...................................................................... 13

Померу 1227р. (112, стб.750). Князь луцький і чарторийський (1226-1227 рр.).

28. NN ВАСИЛЬКОВИЙ († 1192)...................................................................... 14

Помер у 1192 p. Князь дорогичинський (1182-1192 рр.).

XIII

29. ІРАКЛІЙ ДАНИЛОВИЧ (* бл.1223 † до 1240)...................................................................... 17

Народився бл.1223 р. Помер до 1240 р. (113, с.160, 333).

30. ЛЕВ-ОНУФРІЙ ДАНИЛОВИЧ (* бл.1228 † бл.1301)...................................................................... 17

Народився бл. 1228р. (перша згадка під 1233р.). Помер бл.1301 р. (з цією датою, запропонованою Й.Х.Енглем (1796 р.) та М.Карамзіним і підтриманою Д.Зубрицьким, І.Шараневичем, В.Антоновичем та ін. пов'язані поважні сумніви, які стосуються грамот князя за 1299-1302 рр., визнаних фальсифікатами). Князь перемишльський (бл.1240-1269 рр.), белзький (після 1245 — 1269 рр.) і галицький (1264 -бл.1301 рр.), претендував на литовську (1269 р.) та польську (1289 р.) спадщину, здобув володіння на Закарпатті та Люблінську землю. Згідно традиції став ченцем і помер у монастирі св.Онуфрія у Лаврові. Однак каплиця, до якої традиція прив'язувала його могилу, виявилася будовою XVII-XVII1 ст. (1289; 1062, с.278). Більш рання церква у Лаврові не знайдена, хоча монастир був закладений у XIII ст. Відомості про його смерть у Спаському монастирі, так само як і версія віднайдення у 1767 р. багатої гробниці князя, срібло з якої пішло на відновлення монастиря, дуже непевні. Бл. 1250-1251 рр. одружився з Констанцією, дочкою угорського короля Бели IV (2099,485-4881; 217, t.7, р.216). Вона померла до 1300 р. Іменем Лева названо місто Львів, яке стало столицею Галицького королівства ще в останній чверті XIII ст. (504б с.90-96).

31. ПЕРЕЯСЛАВА ДАНИЛІВНА († 12.04.1283)...................................................................... 17

Померла 12.04.1283 р. Бл. 1248 р. була видана за мазовецького князя Земовита І († 23.06.1262) (1739,8.313-320).

32. NN ДАНИЛІВНА...................................................................... 17

У 1250 р. видана за володимиро-суздальського князя Андрія Ярославича (121, c. 137-138).

33. СОФІЯ ДАНИЛІВНА...................................................................... 17

У 1259р. видана за графа Генріха V Бланкенбург-Шварцбурга († 1285 р.) (1750, р.49; 1856,1, tafel.157; 1068, с.75).

34. РОМАН ДАНИЛОВИЧ (* бл.1230 † бл.1261)...................................................................... 17

Народився бл. 1230 р. Помер бл.1261 р. Герцог Австрії (1252-1254 рр.), князь новогрудський (1251-1256 ?рр.) і холмський [?] (? — бл. 1261 рр.). Був одружений двічі. 27.06.1252 р. з Гертрудою Бабенберг, племінницею останнього австрійського герцога з династії Бабенбергів Фрідріха II, який загинув у битві на Лейті у червні 1246 р., вдовою за чеським королем Владиславом II та баденським герцогом Германом. В умовах війни за Австрійську спадщину, рятуючи Романа від полону, Гертруда добровільно погодилася на розрив шлюбу. Вона померла 24.04.1288 p. (l l O, N 60; 236, t.2, p.289; t.3, р.312; 197, р.599). Бл. 1255 р. одружився з Оленою, дочкою волковиського князя Гліба. На думку ряду дослідників саме її (а не вдову Романа Мстиславича) згадано під 1288 р. в описі похорон волинського князя Володимира Васильковича (378, с. 1-53). Запис у Києво-Печерському пом'янику (поз.263) дозволяє припускати, що хрестильне ім'я князя було Тимофій.

35. МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ († після 1292)...................................................................... 17

Помер після 1292р. (112, стб.938-939). Князь луцький (1264-після 1292 рр.) і володимирський (1288 — після 1292 рр.). Бл. 1253 р. одружився з дочкою половецького хана Тейгака (112, стб.818). Недавно Д.Домбровський висунув версію щодо існування двох Мстиславів, перший з яких був сином від Анни Мстиславни і помер молодим, а другий народився від дочки Довспрунка (1783, s. 101-135). Незважаючи на ряд оригінальних думок, ця версія залишається гіпотезою. Хоча діяльність Мстислава до 1271 р. не знайшла відбитку у літописах, це ще нічого не доводить. Про багатьох князів взагалі не збереглося жодних відомостей у тих літописах, які до нас дійшли. Що ж стосується гіпотези про існування молодшого сина Мстислава Даниловича — Володимира (чи його внука), то вона, на наш погляд, помилкова (504, с.84).

36. ШВАРН ДАНИЛОВИЧ († 1269)...................................................................... 17

Помер у 1269 р. (112, стб.868). Князь холмський (1264-1269 рр.) і великий князь литовський

(1264-1269рр.). У 1255 р. одружився з дочкою Міндовга і сестрою Войшелка, який у 1264 р. уступив йому литовський престол (378, с.47-51).

37 NN ДАНИЛОВИЧ († бл.1253)...................................................................... 17

Помер бл. 1253 р. немовлям (113, с.333).

38. NN ДАНИЛІВНА († бл.1253)...................................................................... 17

Померла бл. 1253 р. немовлям (113, с.333).

39. ВОЛОДИМИР-ІВАН ВАСИЛЬКОВИЙ († 10.12.1288)...................................................................... 18

Народився після 1247 р. Помер 10.12.1288 р. Князь волинський (1269-1288 рр.). У 1263 р. одружився з Оленою, дочкою брянського князя Романа Михайловича. Визначний книжник (особисто переписав щонайменше два Євангелія апракос і Апостол, відчувається його участь у редагуванні літописів) та будівничий. Збудував багато храмів, у які вкладав дорогі ікони та книги у дорогій оправі. Тільки в церкву св.Георгія у Любомлі було вкладено 34 книги (1210, с.26-31; 1243, с. 109-130).

40. ОЛЬГА ВАСИЛЬКІВНА (* після 1247 † після 1288)...................................................................... 18

Народилася після 1247 р. Померла після 1288 р. У 1259 р. видана за чернігівського князя Андрія Всеволодовича († 1262 р.) (112, стб.848).

41. ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ († після 1245)...................................................................... 20

Помер після 1245 р. (учасник битви під Ярославом) (112, стб.798-799). Князь белзький (1241-після 1245 рр.).

42. АНАСТАСЫ ОЛЕКСАНДРІВНА...................................................................... 20

Між 1244-1247 рр. видана за мазовецького князя Болеслава І († 25.02.1248), який володів

Сандомирським та Сєрадзським князівствами. Після його смерті вийшла за угорського магната Дмитра, надвірного суддю (1739, tabl. VI, р.8, s.8; 1750, р.58).

43. NN ОЛЕКСАНДРІВНА...................................................................... 20

Видана за польського магната Петра з Кракова (1750, р.58).

44. БОРИС ЯРОСЛАВИЧ († після 1234)...................................................................... 25

У 1234 р. згаданий як князь меджибізький (112, стб.774). Меджибіж був одним з центрів Болохівської землі. Навколо проблеми походження болохівських князів триває дискусія (600, с.69-139; 6016 с.155-186; 604, с.1-63; 1271; 1137, с.102-143; 560, с.3-11; 567, с.155-161, 535-536; 335, с.20-31; 1335, с.52-60; 990, с.99-104; 1471, с.164-175; 908, с.25-26, 55-56; 494, с.17-18; 498, с.158-159; 893). їх вважали туземними князями на зразок Кондувдия, асимільованими половцями (версія Д.Зубрицького, підтримана І.Шараневичем, Н.Молчановським та ін., повністю спростована археологічними дослідженнями, які не залишають сумнівів, що Болохівська земля була густо заселена нащадками полян, древлян та уличів); боярами, які виступали проти об'єднавчої політики Данила Романовича (версія М.Котляра); сільськими князями-суддями, аналогічними підкарпатським у селах на волоському праві (версія А.Петрушевича, як і попередня не зовсім узгоджується з джерелами, адже Болеслав прямо звернувся до Данила: «це не твої воїни, вони є окремими князями», «братією» називав їх і київський князь Ізяслав Мстиславич, крім того літописці ніколи не плутали бояр з князями, а у пом'яниках титул «князь» іноді переписаний сотні раз); Ольговичами, які вціліли тут після трагедії 1211 р. (М.Карамзін, МАрцибашев, М.Квашнін-Самарін, Р.Зотов). Помилка останніх полягала у тому, що вони вважали князя Ізяслава Мстиславича, який у 1235 р. захопив Київ і вимагав у Данила Романовича повернути свою «братію» — болохівських князів, Ольговичем, тоді як цей князь був Смоленським Мономаховичем. Враховуючи цей факт М.Баумгартен справедливо вважав болохівських князів нащадками Інгвара Ярославича, які зберегли тільки цю частину його володінь. На його думку у Бориса було ще два брати, які тримали Болохів (1750, р.60-62). Справді, Волинські Мономаховичі були «братією» для Смоленських Мономаховичів. Ввважаючи, що їх права на Луцьк і Східну Волинь вагоміші від прав Данила Романовича, ці князі і їх нащадки могли бути в опозиції до Данила Галицького. Крім того безпосереднє сусідство з ординцями змушувало 'їх до співпраці з ними. Болохівські князі, як і вважав М.Баумгартен, були братами або нащадками князя Бориса Ярославича.

XIV

45. ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ (* 24.04.1252 (1257 ?) † 24.04.1308)...................................................................... 30

Народився 24.04.1252 р. (чи 1257 ?). Помер 24.04.1308 р. Князь белзький (бл.1269-1301 рр.), король галицький і князь володимирський (1301 -1308 рр.). У 1282 р. одружився з дочкою тверського князя Ярослава Ярославича († бл. 1286 р.). У 1287 р. одружився вдруге з Євфимією, дочкою куявського князя Казиміра Конрадовича († 18.03.1308 р.) (1750, р.47, 50).

46 СВЯТОСЛАВА ЛЬВІВНА († 1302)...................................................................... 30

Померла у 1302 р. у монастирі кларисок у Старому Сончі (983, с.223), де перебувала і її тітка Кінга.

47 АНАСТАСІЯ ЛЬВІВНА († 12.03.1335)...................................................................... 30

Померла 12.03.1335 р. Перед 1301 р. видана за добжинського князя Земовита († 1306 р.). При своїх синах Лєшку (1302-1316 рр.), Владиславі (1303-1352/1357 рр.), Казиміру (1304-1316 рр.) і Болеславі (1305-1326/1329 рр.) була регеншею. Владислав у 1323 р. претендував на Галицьку спадщину (1739, р.345-347).

48. МАРІЯ РОМАНІВНА (* 1253/54 † ?)...................................................................... 34

Народилася 1253/54 р. Виховувалася у матері Гертруди в Австрії. Видана за загребського бана Стефана IV (567, с.76, 518-519).

49. ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ (* 1256/60 † поч.ХІV ст.)...................................................................... 34 < князі ОСТРОЗЬКІ (табл.17) і ЗАСЛАВСЬКІ (табл.18)

Ми розглядали проблему походження князів Острозьких і пов'язану з нею полеміку у ряді досліджень (506, с.355-367; 493, с.122-123; 500, с.90-92; 504, с.123-127). Фамільна традиція родини, яку зафіксували сучасники Б.Папроцький (1584 р.), І.Потій (1598 р.), З.Копистенський та Г.Смотрицький, прийнята пізніше К.Стадницьким, Д.Зубрицьким, Г.Власьєвим, М.Баумгартеном та іншими, на наш погляд, відповідає дійсності: князі Острозькі походять від Василька Романовича, який народився між 1256-1260 рр., а помер на початку XIV ст., тримав Слонімське князівство (1281 — після 1282) і, можливо, Острозьке князівство (початок XIV ст.). Версія Радзіміньского про походження Острозьких від незнаних конунгів вікінгів, які осіли на Волині мало не в часи Рюрика, виключається хоча б відсутністю там варязьких матеріалів. Версія Ю.Пузини, за якою Данило Острозький був внуком Наримунта Гедиміновича, не підтверджена поважними аргументами і заперечується фрагментами Холмського пом'яника. На дошкульні місця версії M. Максимовича щодо походження Острозьких від турівських Ізяславичів ми також вказували як у названих дослідженнях так і вище, при аналізі відповідних фрагментів Києво-Печерського та інших пом'яників. Ретельні дослідження пом'япиків привели І.Мицька до висновку, що Острозькі походять від Волинських Мономаховичів (1121, с.49-56). Правда, він вважає, що князь Данило Острозький був внуком Мстислава Даниловича, а не Романа Даниловича. Наші заперечення цієї версії викладені при розгляді пом'яників. Незважаючи на цю незначну розбіжність, це дослідження не тільки підкріпило основні наші попередні висновки, але й повністю спростувало версії М.Максимовича та Ю.Пузини, які ще мали прихильників.

Нижче подано уточнені й доповнені на базі дослідження пом'яників генеалогічні таблиці князів Острозьких (табл. 17) і їх відгалуження князів Заславських (табл. 18).

50. МАРІЯ РОМАНІВНА...................................................................... 34

Запис у Супральському пом'янику (поз. 10) дозволяє припускати, що у Романа Даниловича та Олени Глібівни була дочка Марія, яка вийшла за турівського князя Ярослава Юрійовича.

51. ДАНИЛО МСТИСЛАВИЧ († після 1280)...................................................................... 35

Востаннє згаданий під 1280 р. (112, стб.882). Напевно помер при житті батька, або ж невдовзі після нього без нащадків, бо у 1301 р. Юрій Львович вже титулувався володимирським князем.

52. ІЗЯСЛАВА ВОЛОДИМИРІВНА († після 1288)...................................................................... 39

Померла після 1288 р. Адаптована дочка Володимира Васильковича і Олени Романівни, дальша доля якої незнана.

53. ГРЕМИСЛАВА ВСЕВОЛОДІВНА...................................................................... 41

Видана за опольського князя Болеслава († 14.05.1314) (1750, р.58-59).

XV

54. МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ (* 1283 † 1286)...................................................................... 45

Народився у 1283 р. Помер у 1286 р. (1750, р.47, 52).

55. АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ (* бл.1289 † до 25.05.1323)...................................................................... 45

Народився бл. 1289 р. Помер до 21.05.1323 р. (дата листа Владислава Локєтка до папи Іоанна XXII з повідомленням про смерть Андрія та Лева) при незнаних обставинах, можливо у боротьбі з ординцями (567, с.120-121, 527-529; 930, с.152; 1605, с.22-23; 504, с.98-99). Князь галицький і володимирський (1308-1323 рр.). У фальсифікаті грамоти Лева Даниловича (1301 р.) титулований князем Ярославським.

56. ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ († до 25.05.1323)...................................................................... 45

Помер до 21.05.1323 р. Князь луцький (1308-1323 рр.). Можливо, що його дружиною була сестра глоговських князів Генріха II та Яна (504, c. 100). Запис у Києво-Печерському пом'янику (поз.262) дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

57. МАРІЯ ЮРІЇВНА (* до 1293 † 11.01.1341)...................................................................... 45

Народилася до 1293 р. Померла 11.01.1341 р. Бл.1301 р.видана за сохачевського ічерського князя Тройдена Болеславича († 13.03.1341 р.) (1739, s.453; 276, 1.5, р.880-881). Їх син Болеслав-Юрій успадкував галицький престол у 1323 р.

XVI

58. ЄВФИМІЯ (БУША ?) ЛЬВІВНА († до 1349)...................................................................... 56

Померладо 1349р. Бл. 1321/23 рр.видана за Любарта-Дмитра Гедиміновича († 1384р.) (504, с.98-100).

59. БОЛЕСЛАВ-ЮРІЙ ТРОЙДЕНОВИЧ († 1340)...................................................................... 57

Син Марії Юріївни і сохачевсько-черського князя Тройдена Болеславича. Помер у 1340 р. Галицько-волинський князь (1323-1340рр.). У 1331 р. одружився з Офкою-Евфимією, дочкою Гедиміна († 5.02.1342) (2111, s.7-8).

60. ДМИТРО [?1 († після 1368)...................................................................... нащадок 44

Помер після 1368 р. Слідом за С.Кучинським ми вважаємо подільського князя Дмитра, який разом з Хаджибеєм і Кутлубуги потерпів поразку у битві на Синіх водах у 1362 р. руським князем, нащадком болохівських князів, які вціліли під ординським протекторатом на Поділлі (504, с. 106-107).

XVII

61. ФЕДІР ДМИТРОВИЧ († після 1362)...................................................................... 60

У XIX ст. архімандрит вірмено-католицької церкви Мінас Медічі (Бжкянц) віднайшов латинську копію грамоти, датованої 1062 р., зроблену у 1641 р.: «Ось від великого князя Федора Дмитровича косогацьким вірменам. [Ті], які схочуть сюди прийти [і] прийдуть мені на допомогу, я дам волю на три роки, а коли будете підо мною, хто де захоче, там вільно поселиться». У суперечці В.Мікаеляна з Я.Дашкевичем стосовно датування грамоти, безперечно, правий останній (606, с.4-18; 1122, с. 11 -18). Грамота не могла бути видана в XI ст., коли не існувало князя Федора Дмитровича. У XIV ст. у Солхаті (Судаку) існувала значна вірменська колонія («косохатським вірменам» Я.Дашкевич пропонує читати як «ко солхатським вірменам», що не викликає заперечень). При датуванні грамоти за вірменським григоріанським календарем (1062 р. приблизно відповідає 1362 р.) у латинській копії можна було легко допустити помилку. Князь Федір Дмитрович міг бути сином подільського князя Дмитра, який залишився на Поділлі після відступу батька з ординцями по поразці на Синіх Водах і послав у Крим свій заклик по допомогу перед загрозою наступу Корятовичів.

XVIII

62. БОРИС ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ (початок XV ст.)...................................................................... нащадок 44?

Згадується на початку XV ст. Н.Яковенко відносить родину князів Звягольських, які володіли невеликим уділом з центром у Звяголі на краю Болохівської землі, до нащадків Ольгерда Гедиміновича (1700, с.296). Це не виключено, як прихильники Любарта або Свидригайла вони могли отримати там якийсь уділ. Але, скоріше, більш природньо бачити в них нащадків давніх болохівських князів, які утримали свій уділ. Може.саме тому після вигаснення родини Звягольських їх уділ було передано Острозьким, як найближчій родині (201,1.1, s. 118). Ім'я Борис також характерне для цієї гілки Волинських Мономаховичів.

63. ДМИТРО ДЕРЕВИНСЬКИЙ (початок XV ст.)...................................................................... нащадок 44?

Записаний у Києво-Печерському пом'янику під поз. 1. У Болохівській землі було м. Деревич (вперше згадане під 1241 р.). Від нього могло походити прізвище цих князів, які теж могли бути нащадками болохівських князів. Зрозуміло, що це тільки гіпотеза і походження даних князів залишається не встановленим.

XIX

64. ІВАН БОРИСОВИЧ ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ († після 1461)...................................................................... 62

Помер після 1461 р. (1700, с.296).

65. СЕМЕН БОРИСОВИЧ ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ († після 1446)...................................................................... 62

Помер після 1446 р. (1700, с.296). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.285).

66. ІВАН ДМИТРОВИЧ ДЕРЕВИНСЬКИЙ (середина XV ст.)...................................................................... 63

Жив у середині XV ст. Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.2) в числі родини князя Михайла Івановича Деревинського після Дмитра. Очевидно, що Іван був сином Дмитра і батьком Михайла. Після нього записані нетитуловані особи. Напевно у нього була дочка, яка вийшла за нетитулованого шляхтича, чия родина також була внесена у блок князів Деревинських.

XX

67. АНДРІЙ СЕМЕНОВИЧ ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ († до 1499)...................................................................... 65

Помер до 1499 р. (1700, с.296).

68. ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ († до 1499)...................................................................... 65

Помердо 1499 р. (1700, с.296).

69. МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ ДЕРЕВИНСЬКИЙ...................................................................... 66

Жив у кінці XV — на початку XVI ст. (1700, с.333).