ЗМІСТ

Itroductio at investigationis...................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Галицько-волинська держава і королівство русі: територія і кордони 31

Волинські кордони................................................................................

Болохівська земля................................................................................. 54

Заснування Львова................................................................................ 56

Володіння у Київській землі................................................................. 60

Галицькі кордони.................................................................................. 62

Проблема південних галицьких кордонів............................................ 68

Галицькі володіння у Закарпатті....................................................... 78

Галицько-волинські володіння у польських землях............................ 80

Домен галицьких князів........................................................................ 80

РОЗДІЛ 2. Відносини галицьких і галицько-волинських князів з візантією у XI-XIV ст......................................................................................................... 89

Галицько-візантійський кордон.......................................................... 90

Візантійсько-галицький союз.............................................................. 96

Випробування союзу.......................................................................... 101

Конфронтація..................................................................................... 104

Відновлення союзу. Походження другої дружини

Романа Мстиславича......................................................................... 107

Віддалена дружба і взаємна симпатія............................................

РОЗДІЛ 3. Відносини галицьких і галицько-волинських князів з угорщиною у XI-XIV ст................................................................................................... 133

Ростиславичі - родичі Арпадів.......................................................... 134

Неспокійний зять Володимирко Володаревич................................. 147

Пошуки зближення............................................................................. 158

Початок перелому............................................................................. 163

Невдалі спроби реалізації ідеї угорсько-галицької унії................... 168

Продовження конфронтації............................................................. 196

Битва під Ярославом.......................................................................... 200

Загадка загибелі Фрідріха ІІ Бабенберга.......................................... 202

Знову союзники.................................................................................... 207

Від тісного союзу до жорсткої конфронтації............................... 211

Приєднання частини Закарпаття................................................... 218

Відновлення союзу............................................................................ 221

Від Угорської спадщини до Галицької спадщини.......................... 224

РОЗДІЛ 4. Польська політика галицьких

і галицько-волинських князів у XI-XIV ст............................................. 245

Хорвати, лендзяни і похід 981 року.................................................. 246

Перемишльська ротонда................................................................... 252

Часи Ростиславичів........................................................................... 255

Загадкова пригода з Петром Властовичем..................................... 259

Роман Мстиславич............................................................................. 268

Загадка загибелі Романа Мстиславича............................................

Спадщина Романа Мстиславича...................................................... 292

Польсько-волинські конфлікти 1219-1222рр................................... 299

Відродження волинсько-польського союзу...................................... 301

Дорогичинська кампанія.................................................................... 304

Данило Романович: роки союзу........................................................ 308

“Подвійна” коронація Данила Романовича:

фальсифікація, легенда чи реальний факт?................................... 310

Королівство Русі................................................................................ 320

Дата коронації.................................................................................... 326

Війна з монголами 1254-1260 рр...................................................... 329

Лев Данилович: союзник, претендент і “опікун”........................... 338

Король Юрій Львович: родич і союзник........................................... 356

Останні Романовичі. Загадка Болеслава-Юрія Тройденовича..... 359

Останні етапи боротьби за спадщину Романовичів...................... 372

РОЗДІЛ 5. Відносини галицько-волинських князів з Литвою.... 379

Перша угода....................................................................................... 379

Литовська міжусобиця.................................................................... 380

Союз двох королів............................................................................... 380

Таємниця загибелі Войшелка........................................................... 383

Союз Лева і Тройдена........................................................................ 387

Війна з Литвою................................................................................. 390

Часи Гедиміна.................................................................................... 391

Любарт-Дмитро Гедимінович........................................................

Доля Волині........................................................................................ 395

РОЗДІЛ 6. Галицько-волинські зв’язки з німецькими землями у XII-XIV ст. 399

Торгово-економічні контакти......................................................... 400

Церковні та культурні контакти................................................... 405

Тевтонський Орден........................................................................... 410

Австрійська спадщина................................................................ 420

Баварський епізод......................................................................... 433

Епілог: Констанцький собор 1414-1418 рр................................... 435

Іменний показчик.......................................................................... 445

⁵ Див.: Войтович Л. Слідами білих хорватів // Літопис Червоної Калини. 1993. № 5-6. С. 2-10, 57; Його ж. “Білі хорвати” чи “карпатські хорвати” // Миколаївщина. Збірник наукових праць. Т. 1. Львів, 1998. С. 49-79; Його ж. Князівства карпатських хорватів // Етногенез та рання історія слов’ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. С. 195-210; Його ж. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004. С. 105-132; Його ж. „Білі” хорвати чи „карпатські” хорвати? Продовження дискусії // Дрого­бицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 38-45; Його ж. Карпатские хорваты // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История. 2005. Вып. 1. С. 133-146; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирова­ния государственности // Rossjca Antjqua. 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург, 2006. С. 6-39; Його ж. [Рец.] Майоров А.В. Великая Хорватия: Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. - Санкт-Петербург, 2006.

³⁷ Войтович Л. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. Т. 1: Пам'яті I. К. Свєшнікова (1915-1995). Львів, 1998. С. 286-294; Його ж. Князівства карпатських хорватів // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. С. 195-210; Його ж. “Черв'яни” у пра­цях I. Крип'якевича (До питання про початок державності) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 8. Львів, 2001. С. 818-822; Його ж. Перемиське кня­зівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Львів, 2003. С. 39-50; Його ж. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 4.

¹³⁵ Ипатьевская летопись. Стб. 788; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 398-399.

¹⁷¹ Мазурик Ю., Остапюк О. Локалізація башти в літописному Угровську // Минуле і сучас­не Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Луцьк, 2002. С. 126-137; Їх же. Археологічні

¹⁷⁶ Gurba J., Kutylowska S. Sprawozdanie badan Wczesnosredniowiecznego gradziska w Chelme Lu-

¹⁷⁹ Див.: Александрович В. Холмська ікона Богородиці (Історичні та культурологічні студії. Т. 1).

¹⁸⁴ Acta grodskie i ziemskie z czasow Rzeczy Pospolitej polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego

²²⁸ Терський С. В. Оборонний комплекс середньовічного волинського міста Перемиля // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. № 584. Держава та армія. 2007. С. 13-26; Колосок Б. Перемиль на Волині // Студії і матеріали з історії Волині. 2009 / Ред. В. Собчук.

²⁴⁸ Барсов Е. В. Материалы для историко-географического словаря России. Ч. 1. Географический словарь русской земли (IX-XIV ст.). Вильна, 1865. С. 43; Раппопорт П. А. Новые данные по исторической географии Волыни // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Ин-та археологии СССР. Вып. 99. Москва, 1964. С. 57; Купчинський О. А. Двочленні географіч­ні назви України на * Дь: Матеріали до українського топонімічного словника // Питання історії

³⁰³ Винокур І.С., Якубовський В.І., Мегей В.П. Про археологічні роботи в північній укріпленій частині Губинського городища у 2006 р. // Археологічні відкриття в Україні 2005-2007 рр. Вип.

³⁵⁶ Рожко М. Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь: Держава. Культу­ра. Традиції. Київ, 1982. С. 12-20; Його ж. Карпатські шляхи та їх оборона // Український

⁴⁰⁶ Анна Комнена. Алексиада. Москва, 1965. С. 237; Васильевский В. Византия и печенеги // Ва­

⁴¹⁶ Нині м. Роман при впадінні Молдови у Сирет. Спокусливо пов’язувати цей пункт з галицько- волинським князем Романом Мстиславичем, а не молдовським господарем Романом (бл. 1392 - бл. 1394), інформацію про якого укладачі “Списку руських городів дальніх і ближніх” скорі­

⁴³⁶ Котляр М.Ф. Русь на Дунаї // Український Історичний Журнал. 1969. № 9. С. 20-22; Його

⁴⁷⁴ Первая Новгородская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 3. Санкт-Петербург, 1841. С. 44-45; Никоновская летопис // Там же. Т. 10. Санкт-Петербург, 1885. С. 99-102; Твер­ский летописный сборник // Там же. Т. 15. Санкт-Петербург, 1863. С. 351-352; Codex diplomat-

⁴⁹⁷ У 1498, 1512 та 1515 рр. село згадується в числі звільнених від податків на певний термін

⁵⁶⁶ Васильевский В.Г Византия и печенеги // Васильевский В. Г. Труды. Т. 1. Санкт-Петербург,

⁵⁹¹ Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. С. 122-123, 417-419; Ратич О.О., Нудьга Г.Л.

⁵⁹⁴ Ibidem. P. 113.17; Бибиков М.В. Византийский историк Иоанн Киннам о Руси и народах Вос-

⁷³⁹ Шушарин В.И. Укрепление феодального государства // История Венгрии. Т. 1. Москва, 1971.

⁸⁰⁵ Див.: Krcelic B.A. De regnis Dalmatiae, Croatiae et Sclavoriae notitiae prslimiares. Zagrebiae, 1770. P. 101-192; Codex Diplomaticus Croatiae, Slavoniae et Dalmatiae / Ed. !.Kukuljevic-Saksinski. Vol. 1.

⁸¹⁸ Gesta Ladislai regis // Scriptorem Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadi-

⁹⁴³ Харди Тура. Наследници Кфева: Измену крашевска круне и татарског )арма. Студила о држав-

¹⁰¹¹ Волощук М. Судислав de genere Ludan. Спроба генеалогічно-біографічної реконструкції //

древности и средневековье Проблемы источниковедения. Чтения памяти чл.-кор. АН СССР В.Т.Пашуто. Москва, 1990. С. 145.

¹⁰⁵² Кращі праці див.: Зубрицкий Д. История. С. 53-54; Петрушевич А. С. Обзор важнейших по­литических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины ХІІ - до конца ХІІІ вв. // Галицкий исторический сборник. Вып.2. Львов, 1854. С. 7-81; Шараневич І. Исто­рия Галицко-Володимирской Русы оть найдавнейших времен до року 1453. Львов, 1863. С. 73; Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusig i Wcgrami // Rozprawy i Sprawozdania z posiedzien wy- dzalu historyczno-filozoficznego Akademii Umictnosci. T. 13. Krakow, 1881. S. 361-429; Бузескул В. Князь Торопецкий Мстислав Мстиславичь // Журнал Министерства народного просвещения. Санкт-Петербург, 1886, июль. С. 199, 212; Грушевський М. [Сергіенко М.] Громадський рух на Вкраїні-Руси в ХІІІ віці // Записки НТШ. Т. 1. Львів, 1892. С. 3-32; Його ж. Галицьке бояр­ство ХІІ-ХІІІ вв. // Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 20. С. 1-20; Терлецкий О. Політичні події на Галицькій Русі в р. 1340 по смерти Болеслава Юрия ІІ. Розвідка критично-історична // За­писки НТШ. Львів, 1896. Т. 12. С. 1-26; Кордуба М. Суспільні верстви та політичні партиї в Галицькім князївстві до половини ХІІІ столітя // Записки НТШ. Львів, 1899. Т. 31-32. С. 1-42; Його ж. Західне пограниче Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Львів, 1925. Т. 140. С. 159-245; Линниченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV-XV в. Львів, 1899; Wlodarski B. Polityka Ruska Leszka Bialego // Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie. Dzial II. T 3, zeszyt 3. 1925. S. 1-84; Idem. Polska i Rus (1194-1340). Warszawa, 1966; Wilkiewicz-Wawrzynczykowa A. Ze studiow nad politykg polskg na Rusi na przelomie XII­XIII w. // Ateneum Wilenski. R. 12. Wilno, 1937. S. 1-35; Гарайда И. Галицька політика угорскихь королёвь Бейлы ІІІ-го и Андрія ІІ-го // Зоря-Hajnal. 1943. № 1-4. С. 119-176; Гарданов В. К. “Кормильство” в Древней Руси (К вопросу о пережитках родового строя в феодальной Руси ІХ-ХІІІ вв.) // Советская этнография. 1959. № 6. С. 236-250; Kristo Gy. Oroszok az Arpad-kori Magyarorszagon // Acta Historica Szegediensis. Szeged, 1980. 57-65 о^; Его же. Русские в Венгрии в эпоху династии Арпадов // Славяноведение. 2001. № 2. С. 22-30; Его же. Русские в Венгрии в епоху династии Арпадов (пер. Б. Й. Желицки) // Венгры и их соседи по Центральной Европе в Средние века и Новое время. Памяти Владимира Павловича Шушарина. Сборник статей. Мо­сква, 2004. С. 19-40; Пашин С. С. Галицкое боярство ХІІ-ХІІІ вв. // Вестник ЛГУ Серия 2. 1985. Вып. 4. С. 15-20; Беликова Т. В. Княжеская власть в Галиче времен Ярослава Осмомысла // Вестник ЛГУ. Серия 2. 1985. Вып. 3. С. 81-89; Grzesik R. Ksigzc wcgierski zonaty z corkg Mscislawa Halickiego. Przyczynek do problemu czasu i miejsca powstania kroniki wcgiersko-polskiej // Kwartal- nik Historyczny. 1995. Zesz. 3-4. S. 30; Idem. Polska Piastow i Wqgrzy Arpadow we wzajemnej opinii (do 1320 roku). Warszawa, 2003; FontM. Przedstawicie drobnej szlachty na pograniczu polsko-wcgi- erskim w XIII wieku i losy ich rodzin // Cracovia. Polonia. Europa. Studia z dziejow Sredniowiecza ofiriwane Jerzemu Wyrozumskiemu w szesedzicsigtg pigtg rocznicq urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej. Krakow, 1995. S. 427-439; Idem. Arpad-hazi kiralyok es Rurikida fejedelmek. Szeged, 2005; Крип’якевич I. Галицько-Волинське князівство; Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь; Петрик А. До історії боярських родин. С. 29-45; Його ж. До історії боярства. С. 105-117; Його ж. Ідеологія галицького боярства. С. 46-58; Його ж. Угорська партія. С. 181-193 (та ін.); Голов­ко О. Б. Боярська “фронда. С. 52-59; Його ж. Корона Данила Галицького. С. 294-295 (та ін.); Його ж. Юго-Западная Русь в политике Венгрии в первой половине ХІІІ в. // Rossica antiqua. 2010. Вып. 2. С. 113-139; Мазур О. Володислав Кормильчич. С. 118-129; Його ж. “Demetrius Detko...”. С. 19-20; Bartnicki M. Polityka zagraniczna. S. 38, 44, 57, 72; Толочко А. О галицком

¹⁰⁵⁶ Див.: Homza M. K niektorym vzt’ahom stredovekeho Spisa a Malopolska v rokoch 1241-1270 // K stredovekym dejinam Spisa / Ed. M. Stevik. Stara Lubovna, 2003. S. 65-82; Ejusdem. Ku geneze spisskych kopijnikov // Historicky zbornik. 2006. C. 1-2. S. 13-35; Ejusdem. K vzniku stredovekej hranice Uhorska na Spisi a k historiografii vzt'ahov // Historicky zbornik. 1988. V. 8. S. 13-33; Ejus-

¹²⁷³ Волощук М. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика

¹²⁸⁰ Dqbrowski J. Ostatnie lata. S. 112; Abraham W Powstanie organizacji kosciola Iacinskiego na Rusi. Т 1. Lwow, 1904. S. 206; Balzer O. O Hastepstwie tronu w Polsce // Rozprawy Akademii Umiejqtnosci. Wydzial Historyczno-Filozoficzny. Ser. 2. T. 11. Krakow, 1905. S. 430; Zakrzewski S. Wplyw sprawy ruskiej na panstwo polskie w XIV wieku // Przeglqd Historyczny. Т. 23. 1922. S. 99; Wlodarski B. Pol­

¹³²⁸ Breiter E. Wladyslaw ksigzc opolski, pan na Wieluniu, Dobrzyniu i Kujawach, palatyn wcgerski i wielkorzgdca Polski i Rusi. Zarys biograficzny. Lwow, 1889; Goyski M. Sprawa zastawu ziemi do- brzynskiej przez Wladyslawa Opolczyka i pierwsze lata sporu (1391-1399) // Przeglgd Historyczny. T. 3.1906. S. 5-348; Por A. Opuli Laszlo herceg. Magyarorszag nadorispanja nemzedekrendehez // Tu- rul. T. 26. Miskolc, 1908. 30-37 old; Idem. Opuli Laszlo Herczeg Magyarorszag // Szazadok. T. 43. Bu­dapest, 1909. 537-554 old; GilewiczA. Stanowisko i dzialalnosc gospodarcza Wladyslawa Opolczyka na Rusi w latach 1372-1378 // Prace historyczne wydane ku uczczeniu 50-lecia Akademickiego Kola Historykow Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1878-1928. Lwow, 1929. S. 9-108; Pieradz- ka K. Wladyslaw ksigze opolski 1330-1401. Monografia historyczna. Krakow, 1945 // Archiwum Uni- wersytetu Jagiellonskiego, syng. WF II 122; Котляр Н.Ф. Классификация червонорусских монет Владислава князя Опольского // Сообщения Государственного Эрмитажа. Т 26. Ленинград, 1965. С. 38-41; Adrianyi G., Gottschalk J., Swiazinski S. Herzog Ladislaus von Oppeln und Grundung der Pauliner-kloster Tschenstochau in Polen und Wiese bei Ober Glogau // Archiv fur Schlesische Kirchengeschichte. Bd. 36. Gorlic, 1978. S. 33-77; Frontczak M. Wladyslaw Opolczyk fundator obra- zu Gzcstochowskiego // Nasza Przeszlosc. T. 52. Warszawa, 1979. S. 98-105; Sroka S.A. Czy Wladyslaw Opolczyk byl ojcem chrestnym Wladyslawa Jagielly // Nasza Przeszlosc. T. 74. Warszawa, 1990. S. 62-73; Idem. Itinerarium ksiccia Wladyslawa Opolczyka z lat 1372-1378 // Rocznik Przemyski. T. 28. 1991/1992. S. 140-154; Idem. W sprawie daty objccia Rusi przez Wladyslawa Opolczyka // Ibidem. T. 29-30. 1993-1994. S. 302-312; Idem. Ksigzc Wladyslaw Opolczyk na Wξgrzech. Studium z dziejow stosunkow polsko-wξgerskich w XIV wieku. Krakow, 1996; Idem. Herzog Ladislaus von Oppeln als ungaricher Palatin (1367-1372) // Zeitschrift fur Ostmitteleuropa-Forschung. R. 46. Berlin, 1997. Z. 2. S. 224-234; Idem. Kariera Wladyslawa Opolczyka na dworze wξgierskim w drugiej polowie XIV wieku // Europa srodkowa i wschodnia w polityce Piastow. Torun, 1997. S.265-274; Idem. Wladyslaw Opolczyk // Piastowie. Leksykon biograficzne / Red. K.Ozog, S.Szczur. Krakow, 1999. S. 748-751; Janowska E. Konflikt Wladyslawa Opolczyka z Krolestwem Polskim // Rocznik Muzeum w Gliwi- cach. T. 9. 1993. S. 25-36; Swiezawski A. Otoczenie ruskie Wladyslawa Opolczyka // Prace Nauko- we Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Czξstochowie. Seria: Zeszyty Historyczny. 1996. Z. 3. S. 71-80; Idem. Regencja Wladyslawa Opolczyka na Rusi Czerwonej // Ksigzξ Wladyslaw Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinow na Jasnej Gorze w Czξstochowie / Red. M.Antoniewicz, J.Zbudniewek. Warszawa, 2007. S. 285-366; Юсяк П. Оточення князя Володислава Опольчика в період його правління на Русі (1372-1379) // Вісник Львівського університету. Серія Історична. T 34. Львів, 1999. С. 81-91; Wladyslaw Opolski, jakiego nie znamy. Proba oceny w szescsetlecie smierci // Red. A.Pobog- -Lenartowicz. Opole, 2001; Dola K. Rzgdy Wladyslawa Opolczyka w Ksiξstwie Opolskim // Wlady- slaw Opolczyk jakiego nie znamy. Proba oceny w szescsetlecie smierci / Red. A.Pobog-Lenartowicz. Opole, 2001. S. 31-45; Idem. Wladyslaw Opolczyk jako ksigzξ opolski // Ksigzξ Wladyslaw Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinow na Jasnej Corze w Czξstochowie. Warszawa, 2007. S. 12-32; Antonie- wicz M. Podstawy i zakres wladzy ksiξcia Wladyslawa opolskiego w ziemi wielunskiej oraz polnocno- -zachodniej Malopolsce // Ksigzξ Wladyslaw Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinow na Jasnej Co- rze w Czξstochowie. Warszawa, 2007. S. 195-246; Salamon M. Wladyslaw Opolczyk a kraje kultury prawoslawnej // Piastowie slgscy w kulturze i europejskich dziejach / Red. A.Barciak. Katowice, 2007.

¹³⁵⁸ Крім відповідних розділів класичних праць Д.Зубрицького, А.Петрушевича, І.Шараневича, М.Грушевського та І.Крип'якевича див.: Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Т. 138-140. Львів, 1925. С. 159-245; Kor- duba M. Stosunki polsko-ukrainski w wieku X-XIII // Sprawy narodowosciowe. Warszawa, 1933. № 7. S. 755-759; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950; Gieysz- tor A. Prace badawcze na obszarze Grodow Czerwienskich // Kwartalnik Historyczny. 1953. № 1. S. 302-316; Jazdzewski K. Stosunki polsko-ruski we wczesnym Sredniowieczu w Swietle archeolo- gii // Pamictnik slowianski. T. 4. Wroclaw-Poznan, 1955. S. 340-360; Lowmianski H. Problematyka historyczna Grodow Czerwienskich w zwijzku z planem zespolowych badan polsko-radzieckich // Kwartalnik Historyczny. 1959. № 1. S. 68-74; Королюк В.Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХІ вв. Москва, 1964. С. 76-90; Wtodarski B. Polska i Rus: 1194-1340. Warszawa, 1966; Ра- тич О.О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Політичне становище // Торжество історичної справедливості. Львів, 1968. С. 44-50; Ісає- вич Я.Д. Загарбання земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами // Там само. С.74-81; Його ж. Джерела про західні межі української етнічної території в період феодалізму // Український історичний журнал. 1968. № 12. С. 78-84; Його ж. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип. 6. Київ, 1971. С. 83-100; Його ж. Територія і населення “Червенських градів” (Х-ХІІІ ст.) // Український історико-географічний збірник. Вип. 1. Київ, 1971. С. 71-83; Його ж. “Грады Червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. Москва, 1972. С. 107-124; Його ж. Из истории культурных связей Галицко-Волынской Руси с западными славя­нами у XII-XIV вв. // Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом разви­тии Руси и Польши XII-XIV вв. Москва, 1974. С. 261-275; Його ж. Висляне и лендзяне в ІХ-Х вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, 1981. С. 156-170; Його ж. Галицко-Волынское княжество в конце XIII - XIV в. // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1987 год. Москва, 1989. С. 71-77; Його ж. Га­лицько-Волинська держава // Історія України: нове бачення. Т. 1. Київ, 1995. С. 95-112; Wasi- lewski T. Dulebowie - Lydzianie - Chorwaci. Z zagadnien osadnictwa plemiennego i stosunkow poli- tycznych nad Bugem, Sanem i Wiskj w X wieku // Przegljd Historyczny. T. 67. 1976. Z. 2. S. 181-193; Головко О.Б. Земли Западной Руси и объединительная политика Киевского государства в Х - первой трети ХІІ в. // Киев и западные земли Руси. Минск, 1982. С. 25-44; Його ж. К вопросу о роли “Червенских градов” в истории восточного и западного славянства // Древнерусское

¹³⁶¹ Див., наприклад: Каратай Осман. Белые хорваты по данным восточных источников // Ros- sica antiqua. Санкт-Петербург, 2011. № 2. С. 14. З цієї групи виділяється Дмитро Алімов, який

¹³⁸⁸ Korduba M. Stosunki polsko-ukrainske w wieku X-XIII // Sprawy narodowosciowe. R.7. Warszawa,

¹⁴⁰³ Pianowski Z. „Sedes Regni Principales". Wawel i inne rezydencje piastowskie do polowy XIII wieku na tle europejskim. Krakow, 1994; Idem. Krolewska kaplica palacowa na Wzgorzu przemyskim w swietle najnowszych badan // Rocznik Przemyski. T. 38. Prszemysl, 2002. Zesz. 2. S. 91-99; Idem. „Ktory Boleslaw ?". Problem poczφku architektury monumentalnej w Malopolsce // Poczijtki ar­chitektury monumentalnej w Polsce / Red. TJaniak, D.Stryniak. Gniezno, 2004. S. 257-281; Idem. PrzemуSl jako „sedes regni" monarchii pierwszych Piastow // Wczesne sredniowiecze w Karpatach polskich / Red. J.Gancarski. Krosno, 2006. S. 355-372; Idem. Aula palatium przedronskiego w Prze- myslu po badaniach w roku 2006 // Rocznik Przemyski. T. 42. 2007. Z. 2. S. 129-132; Idem. Rzedro- manski zespol sakralno-palacowy na grodzie przemyskim w swietle badan z lat 2000-2006 // Archi-

¹⁴³² Шайтан М. Э. Германия и Киев в ХІ в. // Летопись занятий постоянной историко-географи­ческой комиссии. Т 24 (1). 1927. С. 19; Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва,

¹⁴⁶⁶ Грушевський М. [сторія України-Руси. Т.2. Львів, 1905. С.69-73, 95-100, 112-115, 122, 395,

¹⁵⁴³ Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. Київ, 1990. С. 113; Його ж. Роман Мстиславич

¹⁵⁷¹ Dokumenty Kujawskie i Malopolskie przewa7nie z XIII wieku / Wyd. B.Ulanowski // Archiwum komisji historycznej Akademii Umiejetnosci. T. 4. Krakow, 1888. № 4; Szczur S. Zmiany polityczne w

¹⁶⁴⁶ Winkelmann E. A. Philipp von Schwaben und Otto IV von Braunschweig // Winkelmann E. A. Jahrbucher der Deutschen Geschichte. Bd. 1. Leipzig, 1873. S. 327; Abracham W Powstanie orga- nizacji kosciola lacinskiego na Rusi. T. 1. Lwow,1904. S. 98-99; Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ віці у своїх змаганях до церковної унії // Записки НТШ. Т. 123/124. Львів, 1917. С. 10; Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. Львів, 1919. С. 88; Kordu- ba M. Stosunki polsko-ukrainskie // Sprawy Narodowe. R. 7. 1933. S. 755-759; Дорошенко Д. Нарис Історії України. Т. 1. Київ,1994. С. 88; Wilkiewicz-Wawrzynczykowa A. Ze studiow nad polityk⅞ polsk⅞ na Rusi na przelmie XII - XIII w. Wilno, 1937. S. 20; Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого // Исторические записки. Т. 12. Москва, 1941. С. 286; Гуржій І. Об’єднувач галицько- волинських земель // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 2. Київ, 2002. С. 413 [стаття написана у 1948-1949 рр.]; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва,1950. С. 193; Його ж. Внешняя политика Древней Руси. Москва,1968. С. 165-166, 221; Rhode G. Die Ostgrenze Polens. Bd. 1. Koln-Graz, 1955. S. 102; Коструба Т Вибрані твори. Т. 2. Торонто, 1956. С. 153-154; Грицак П. Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958. С. 57; Його ж. Берло Романа Мстиславича // Літопис Червоної калини. Львів, 1996. № 1. С. 351; Рамм Б.Я. Папство и Русь в Х-ХІІІ вв. Москва-Ленинград, 1959. С. 136; Widera B. 400 Jahre politische Beziehungen zwischen der Rus und Deutschland in der Yeit vot dem Mongoleneinfall // Ost und West in der Geschichte des Denkens und der Kulturrellen Beziehungen. Festschrift fur Eduard Winter zum 70. Geburtstag. Berlin, 1966. P. 30-31; Щавеле­ва Н.И. Древнерусские известия Великопольской хроники // Летописи и хроники. 1976 г. Москва, 1976. С. 61-62; Рыбаков Б.А. Древняя Русь и русские княжества ХІІ - ХІІІ вв. Москва, 1982. С. 493; Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в Х - ХІІІ ст. Київ, 1983. С. 78; Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200-1304. Москва, 1989. С. 65-66; Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. Москва, 1989. С. 493; Котляр М.Ф. До питання про візантійське походження матері Данила Галицького // Археологія. Київ, 1991. № 2. С. 48-58; Його ж. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002. С. 30; Войтович Л. Зоря князя Романа // Літопис Червоної Калини. Львів, 1991. № 2. С. 32-35; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кінець ТХ - початок ХVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Кторико-генеалоПчне дослідження. Львів, 2000. С. 223-224; Його ж. Роман Мстиславич і ут­ворення Галицько-Волинського князівства // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 27; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 488-489; Його ж. Роман Мстиславович // Волинь. Ч. 9. Луцьк, 2008. С. 41-46; Його ж. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 226-228; Грабо- вецький В. Галич - столиця Ростиславичів і Романовичів у міжнародних відносинах ХІІ-ХІІІ ст. // Галич і Галицька земля. Київ-Галич, 1998. С. 83; Масан О. Середньовічна Україна і Німецький Орден: недосліджені проблеми взаємовідносин // IV Міжнародний конгрес україністів. Оде­са, 26-29 серпня 1999. Ч. 1. Одеса-Київ-Львів, 1999. С. 75-76; Сахаров А.Н. Основные этапы внешней политики Руси с древнейших времен до XV века // История внешней политики Рос­

¹⁶⁷³ Bieniak J. Pakoslaw Stary // Polski Slownik Biograficzny. T. 25. Krakow, 1980. S. 38-42; Лихаче­ва О.П. Комментирии,, Памятники литературы Древней Руси. ХІІІ век. Москва, 1981. С. 249, 545; Bartnicki M. Elita ksicstwa Krakowsko-Sandomierskiego wobec stosunkow z Psicstwami ruski- mi w XIII wieku // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип. 7. Київ, 2007. С. 15-19; Головко О.Б. Спішська угода 1214 р. угорського короля Андрія ІІ і краківського князя Лєшка Бялого та її

¹⁷⁴⁹ “Опізо, абат Мерано, легат Апостольського престолу папи Інокентія IV, Прандота, краківський єпископ і інші польські єпископи Данила, князя Русі, два рази бувшу коронацію відновлюють і закріплюють в замку Дорогичин на королівство Русі помазують і коронують, пропонують

¹⁹²⁸ Ипатьевская летопись. Стб. 881-882; Rocznik Tracki // Monumenta Poloniae Historica. T. 2.

¹⁹⁵⁶ Nowacki B. Zwi⅞zki malzenskie jednoczycieli panstwa polskiego w drugiej polowie XIII w. na tle ich

²⁰⁴⁶ Андрусяк М. Останні Романовичі (нащадки Мстислава і Романа Даниловичів) // Науковий

О грамоте Любарта Гедиминовича Луцкой епископской кафедре // От Древней Руси к новой Росссии: Юбилейный сборник, посвященный члену-коррепонденту РАН Я.Н.Щапову. Мо­сква, 2005. С. 177-181; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ - першої половини XIV століть. Львів, 2004. C. 384, 683-697.

²¹⁸⁷ Голездренко О. Львівський цех мечників // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 9. Дро-

²¹⁹⁴ Оригінал, який зберігався у Кенігсберзькому державному архіві (Staatsarchiv Konigsberg), нині у Таємному державному архіві пруської спадщини у Берліні (CSPK, Berlin, 81, N 4). Опис

²²⁴⁴ Матузова В. И. Русь в историографии Тевтонского ордена (XIV в.) // Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1988. С. 43-44; Её же. Английская знать в крестовых походах на Прус­сию и Литву (XIV в.) // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти член­кор. АН СССР В. Т Пашуто. Москва, 1993. С. 50-51; Её же. Роль Тевтонського ордена в осу­ществлении планов проникновения Римской курии на Русь // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1994. С. 59-60; Её же. Немецкий Орден: От Аксона до Грюнвальда // Средневековая Европа глазами современ­ников и историков. Т. 2. Москва, 1994. С. 201-225; Её же. Грамота вице-магистра Тевтонсько­го ордена в Пруссии Бурхарда фон Хорнхаузена галицькому князю Даниилу и мазовецкому князю Земовиту (1254 г.) // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1997. С. 33-35; Петр из Дусбурга. Хроника земли Прусской / Изд. подг. В. И. Матузова. Москва, 1997; Матузова В. І. Тевтонський орден у зо­внішній політиці князя Данила Галицького // Питання стародавньої та середньовічної історії,

²²⁴⁹ Войтович Л. “Баварський географ”: проблеми локалізації слов'янських племен // Пробле­ми слов'янознавства. Вип. 57. Львів, 2008. С. 42-62; Його ж. “Баварський Географ”: проблеми ідентифікації слов'янських племен // Треті Ольжині читання. Пліснеськ 31 травня 2008 року. Львів, 2009. С. 3-14; Його ж. “Баварський Географ”: спроба етнолокалізації населення Цен-

²²⁶⁹ Sachsische Weltchronik / Hrsg. L. Weiland // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche Chro- niken. Т. 2. Hannoverae, 1877. Bd. 2. P. 243; “Саксонская всемирная хроника” // Древняя Русь

²²⁷⁴ “Звів також церкву святого Іоанна, красну та гожу. І споруда її була така: склепінь чотири: з кожного вугла склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з ці­лого каменя, і на них - склепіння; а верх же вгорі прикрашений зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзерка­ло. Дверей же її двоє прикрашені каменем тесаним - галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби всяких барв і золоті; спереду ж їх був зроблений Спас, а на північних - святий Іоанн, так що всі, хто дивився, дивувалися. Прикрасив камін­ням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з монастиря святого Феодора; приніс він також

²³⁰¹ Щиро вдячний д.і.н. Олександру Головку, який дозволив використати розділ “ Волинська земля, Мазовецьке князівство і Добжинський орден у другій половині 30-х років ХІІІ ст.” із

²³²⁹ Див.: Spehr F. Albrecht I (Hercog von Braunschweig-Luneburg) // Allgemeine Deutsche Biogra- phie. Leipzig, 1875. Bd. 1. S. 257-261; Carsten F. L. The Origins of Prussia. Oxford, 1954; Lutz W R.

²³⁸² Исаевич Я.Д. „Королевство Галиции и Володимирии” и „Королевство Руси” // Древнейшие государства на территории СРСР. 1985 г. Москва, 1986. С. 62-63; Його ж. Галицько-Волинсь­ке князівство доби Данила Галицького та його нащадків (Замість передмови) // Історичні та культурологічні студії. Т. 3. Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня на­

²⁴³⁸ Войтович Л. Князівська верства в Галицькій землі // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповіді і повідомлення. Історія. Ч. 1. Одеса-Київ- Львів, 1999. С. 83.