Соціальні права адвоката

Згідно із Законом про адвокатуру адвокати користуються правом на відпустку та на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню.

Призначення і виплата допомоги та пенсій адвокатам здійснюється відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1994 р. № 651 затверджено порядок визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю й пологами особам, які мають постійно обчислюваний дохід, та особам, дохід яких повністю може бути обчислюваний лише за результатами роботи за рік, передбачено таку допомогу адвокатам. Доречно зазначити, Що адвокати - члени Спілки адвокатів України, на відміну від адвокатів, які не є членами Спілки, користуються рядом пільг. У 1992 р. рішенням правління Спілки затверджено Положення про фонд соціального захисту адвокатів України.

Основним завданням цього фонду є: збирання й накопичення внесків; виплата різних видів допомоги; організація санаторно-курортного лікування й відпочинку членів фонду та їх сімей; фінансування навчання членів фонду; забезпечення розширеного відтворення засобів фонду на основі принципів самофінансування; міжнародне співробітництво з проблем, пов'язаних із соціальним захистом адвокатів; організація страхування адвокатського ризику; надання стипендій дітям членів фонду - студентам юридичних вузів; кредитування членів фонду для професійної роботи, оренди приміщень, надання довгострокових позик на пільгових умовах тощо.

Майно фонду складається із засобів як у грошовій, так і в іншій матеріальній формі, що надходять від засновників, спонсорів, членських внесків, засобів від діяльності фонду, інших надходжень. Членом фонду може бути лише член Спілки адвокатів України, який звернувся із заявою про вступ до фонду і зобов'язався сплачувати членські внески, виконувати інші обов'язки, передбачені Положенням про фонд.

Адвокати мають право на оплату праці. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою й адвокатським об'єднанням або адвокатом. В угоді вказуються обов'язки сторін: клієнт має сплатити погоджений між сторонами розмір гонорару, а адвокат - надати кваліфіковану правову допомогу, обумовлену угодою.

Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою й порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром.

При визначенні розміру гонорару адвокат враховує:

1. обсяг часу й роботи, що вимагається для належного виконання доручення,

2. ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення,

3. необхідність досвіду для його успішного завершення,

4. вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі,

5. необхідність виїзду у відрядження,

6. важливість доручення для клієнта,

7. роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт,

8. досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт,

9. особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення,

10. характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом,

11. професійний досвід, науково-теоретична підготовка адвоката.

Крім гонорару, адвокат має право на одержання від клієнта коштів, необхідних на покриття фактичних витрат, пов'язаних із виконанням доручень, якщо про це зазначено в угоді. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката проводиться за фактично виконану роботу. У разі невиконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору,- за рішенням суду.

У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість, оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави.

Так, постановою Кабінету Міністрів від 14 травня 1999 р. № 84 затверджено «Порядок оплати праці адвокатів із наданням громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави». Цей нормативний акт визначає механізм оплати праці адвокатів за надання правової допомоги у кримінальних справах громадян, звільненим особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабезпеченістю. Підставою для оплати праці адвоката за надання правової допомоги громадянам у кримінальних справах у таких випадках є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора й ухвала суду чи постанова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі.