Амбулаторна допомога при екстрагенітальних захворюваннях

Численні негінекологічні захворювання можуть бути виявлені під час візиту до акушера-гінеколога, який повинен надати первинну допомогу в таких ситуаціях і направити пацієнтку до відповідного спеціаліста.

Зниження зору і слуху

1. Знати основні принципи і показання для скринінгу розладів зору і слуху в за­гальній популяції та в осіб старшого віку.

2. Виконати базове об’єктивне обстеження і вибіркові тести для скринінгу сен­сорно-моторних порушень:

— гостроти слуху;

— гостроти зору;

— поля зору;

— тест на катаракту.

3. Інтерпретувати отримані дані, дати лікувальні рекомендації або направити до відповідного спеціаліста.

Середній отит

1. Описати ознаки і симптоми гострого і хронічного середнього отиту.

2. Діагностувати середній отит при об’єктивному обстеженні.

3. Призначити необхідні антибіотики для лікування гострого та хронічного се­реднього отиту.

Алергічний риніт

1. Охарактеризувати симптоми та ознаки алергічного риніту.

2. Зібрати анамнестичні дані щодо впливу алергенів, які могли спричинити алер­гічний риніт.

3. Виконати спеціальне обстеження для виявлення алергічного риніту.

4. Провести диференційну діагностику алергічного риніту.

5. Проконсультувати пацієнток щодо впливу оточуючих алергенів.

6. Призначити лікування алергічного риніту (оральні деконгестанти, анти- гістамінні препарати, місцеві деконгестанти, кортикостероїди).

Інфекції респіраторного тракту

1. Провести диференційну діагностику інфекцій респіраторного тракту.

2. Зібрати ретельний анамнез у пацієнток з можливими інфекціями дихальних шляхів.

3. Розрізняти типові симптоми та ознаки інфекцій дихальних шляхів.

4. Виконати спеціальне обстеження для підтвердження діагнозу інфекції респі­раторного тракту.

5. Вміти інтерпретувати вибіркові діагностичні тести для підтвердження інфекції дихальних шляхів:

— рентгенографія органів грудної клітки;

— бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження мокроти;

— серологічні тести на вірусні та бактеріальні інфекції;

— пульсова оксиметрія.

6. Лікувати неускладнені інфекції респіраторного тракту.

Бронхіальна астма

1. Зібрати прицільний анамнез пацієнток, що хворіють на астму.

2. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для виявлення ознак, пов’язаних із астмою.

3. Інтерпретувати основні функціональні тести, а саме:

— форсований об’єм видиху за 1 с (ФОВ1);

— пульсова оксиметрія;

— дослідження газів крові.

4. Провести диференційну діагностику бронхіальної астми.

5. Лікувати нетяжкі форми бронхіальної астми за допомогою інгаляційних в-мі- метиків, кортикостероїдів тощо).

6. Знати показання до направлення пацієнток з тяжкою формою астми до відповід­них спеціалістів.

Біль у грудній клітці

1. Зібрати ретельний анамнез у пацієнток з болем у грудній клітці.

2. Описати фактори ризику коронарних артеріальних захворювань.

3. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження пацієнток із болем у грудній клітці.

4. Провести диференційну діагностику захворювань, пов’язаних з болем у грудній клітці.

5. Інтерпретувати вибіркові діагностичні тести, а саме:

— рентгенограма органів грудної клітки;

— електрокардіограма;

— активність серцевих ензимів (аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фос­фатази (ЛФ);

— визначення парціального тиску газів (рО₂, рСО₂) в артеріальній крові.

6. Визначити показання до направлення пацієнтки з болем у грудній клітці до необхідного спеціаліста.

Гіпертензія

1. Знати критерії діагностики гіпертензії.

2. Визначити основні причини хвороби.

3. Виявити головні симптоми захворювання.

4. Знати віддалені наслідки хронічної гіпертензії за відсутності адекватного ліку­вання.

5. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для виявлення вторинних ура­жень органів внаслідок гіпертензії.

6. Інтерпретувати вибіркові тести для визначення причини гіпертензії, а саме:

— спадкову обтяженість;

— сироватковий рівень електролітів;

— рівень кортизолу в плазмі крові;

— рівень катехоламінів у сечі;

— оцінка стану щитоподібної залози.

7. Лікувати помірну гіпертензію за допомогою:

— діуретиків;

— в-блокаторів;

— блокаторів кальцієвих каналів;

— інгібіторів ангіотензин-конвертуючого ферменту й антагоністів ангіотензину-ІІ.

8. Визначити показання для направлення пацієнток з тяжкою гіпертензією до відповідних спеціалістів.

Біль у животі

1. Зібрати ретельний анамнез у пацієнток з болем у животі.

2. Виконати адекватне об’єктивне обстеження для виявлення причини болю в животі.

3. Інтерпретувати вибіркові лабораторні аналізи для визначення етіології абдомі­нального болю, а саме:

— функціональний стан печінки;

— активність ліпази сироватки крові;

— активність амілази сироватки крові;

— ультрасонографія органів черевної порожнини;

— комп’ютерна томографія (КТ) органів черевної порожнини;

— магнітно-резонансна томографія (МРТ) органів черевної порожнини;

— ангіографія;

— ендоскопія;

— рентгеноскопія.

4. Проводити диференційну діагностику станів, пов’язаних з болем у животі.

5. Лікувати окремих пацієнток з абдомінальним болем і визначити показання до направлення їх до хірургів або іших фахівців.

Гастроентерит

1. Описати звичайні причини гастроентериту.

2. Визначити характерні симптоми та ознаки пацієнтів з гастроентеритом.

3. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для визначення причин гастроен­териту.

4. Інтерпретувати вибіркові діагностичні тести у пацієнток з гастроентеритом, а саме:

— серологічні тести на вірусні інфекції;

— дослідження калу на бактеріальні культури;

— дослідження калу на наявність паразитарних захворювань.

5. Лікувати деяких пацієнток з гастроентеритом і знати показання до направлен­ня їх до хірургів, інфекціоністів або інших фахівців.

Захворювання сечових шляхів

Лікарі акушери-гінекологи повинні знатися на лікуванні гострого уретриту, гос­трого циститу, гострого пієлонефриту, сечокам’яної хвороби (див. відповідний розділ підручника).

Головний біль

1. Знати основні причини головного болю:

— розтягнення м’язів;

— мігрень (з аурою або без);

— асоціативний, гістаміновий головний біль;

— синусит;

— головний біль, пов’язаний з аномаліями центральної нервової системи (ЦНС):

а) аневризма;

б) артеріовенозні аномалії;

в) пухлини.

2.

— комп’ютерна томографія;

— магнітно-резонансна томографія;

— ангіографія;

— дослідження полів зору.

3. Лікувати головний біль, пов’язаний з розтягненням м’язів та помірні форми мігрені.

Депресія

1. Описати фактори ризику розвитку депресивних станів.

2. Знати симптоми і ознаки депресії, а саме:

— дисфорії;

— психомоторні зміни;

— когнітивні та фізичні симптоми.

3. Описати використання та інтерпретацію скринінгових тестів для виявлення депресії.

4. Виявляти пацієнток з ризиком суїциду або інших небезпечних дій.

5. Описати різницю між реактивною та хронічною депресією.

6. Лікувати реактивну депресію шляхом консультування і призначення антиде­пресантів.

7. Направляти пацієнток з тяжкими формами депресії (психотична депресія, біпо­лярні (маніакально-депресивні) розлади) до фахівців для остаточного лікування.

Тривожні стани

1. Проводити диференційну діагностику тривожних розладів у пацієнтів, а саме:

— психозів;

— маніакально-депресивних (біполярних) розладів;

— тяжкої депресії;

— панічних атак;

— нав’язливо-спонукальних розладів.

2. Лікувати помірні форми тривожних станів за допомогою консультування та транквілізаторів.

Знати показання до направлення пацієнток з тривожними станами до лікарів- психіатрів.

Захворювання шкіри

Специфічні гінекологічні шкірні захворювання представлені у відповідних розді­лах «Гінекології».

1. Зібрати ретельний анамнез факторів ризику дерматологічних захворювань:

— вплив ультрафіолетового опромінення;

— наявність раку шкіри в сімейному анамнезі;

— особистісні та гігієнічні звички, що можуть провокувати захворювання шкіри.

2. Провести диференційну діагностику контактного дерматиту, екземи, себорей­ного, атрофічного, статичного дерматиту, кропивниці.

3. Виконати об’єктивне обстеження всіх ділянок шкіри, особливо тих, що підля­гають хронічному впливу ультрафіолетових променів.

4. Виконати біопсію шкіри та інтерпретувати її результати.

5. Лікувати деякі дерматологічні захворювання, такі як:

— неускладнені опіки;

— неускладнене подразнення або запалення шкіри;

— ушкодження шкіри від впливу плюща, дуба або сумаху;

— контактний дерматит;

— укуси комах;

— грибковий дерматит;

— екзематозні ураження;

— акне.

6. Знати характерні об’єктивні ознаки базально-клітинного раку, плоскоклітин- ного раку, меланоми та хвороби Педжета.

7. Визначити показання для направлення пацієнток із захворюваннями шкіри до дерматолога.

Цукровий діабет

1. Володіти класифікацією цукрового діабету Американської діабетичної асоціа­ції (тип I — інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗЦД); тип ІІ — інсуліннезалежний цукровий діабет (ІНЦД).

2. Мати дані про фактори ризику розвитку цукрового діабету.

3. Знати симптоми та ознаки цукрового діабету.

4. Провести спеціальне об’єктивне обстеження для виявлення специфічних для цукрового діабету уражень органів та систем організму.

5. Мати відомості про критерії діагностики цукрового діабету.

6. Знати показання до застосування дієти, оральних гіпоглікемічних агентів та інсуліну для лікування цукрового діабету.

7. Оцінювати глікемічний контроль за даними лабораторних методів досліджен­ня.

Захворювання щитоподібної залози

1. Знати основні причини гіпотиреоїдизму та гіпертиреоїдизму.

2. Описати найбільш типові симптоми і ознаки гіпотироїдизму та гіпертиреоїдиз- му.

3. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для діагностики захворювань щитоподібної залози.

4. Інтерпретувати вибіркові діагностичні тести для підтвердження діагнозу гіпо- або гіпертиреоїдизму:

— рівень тиреотропного гормону (ТТГ);

— рівень вільного тироксину (Т₄);

— рівень загального тироксину (Т₄).

5. Мати дані про клінічну маніфестацію мікседеми.

6. Знати клінічні симптоми тиреотоксичного зоба.

7. Описати показання для направлення пацієнток із захворюваннями щитоподіб­ної залози до ендокринолога.

Артрит

1. Володіти ознаками диференційного діагнозу артриту.

2. Знати типові симптоми та ознаки артриту.

3. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для виявлення причини артриту.

4. Інтерпретувати дані вибіркових лабораторних тестів для виявлення причин артриту:

— рентгенограми;

— ревматоїдні проби (ревматоїдний фактор);

— антиядерні антитіла;

— оцінка рухомості суглобів.

5. Лікувати неускладнений остеоартрит і направляти хворих з ускладненими ви­падками до відповідних фахівців.

6. Рекомендувати ефективну програму фізичних вправ для реабілітації пацієнток з артритом.

Біль у попереку

1. Описати диференційний діагноз при болі в попереку.

2. Ретельно зібрати анамнез у пацієнток з болем у попереку.

3. Виконати спеціальне об’єктивне обстеження для виявлення причини болю в попереку.

4. Знати показання до діагностичних тестів, таких як:

— рентгенографія;

— КТ;

— МРТ.

5. Лікувати біль у попереку, пов’язаний з розтягненням м’язів за допомогою про­стих засобів:

— відпочинку;

— фізичних вправ, що тренують м’язи;

— аналгетиків.

6. Описати показання до направлення пацієнток з тяжкими випадками болю в попереку до інших спеціалістів.

Гострі м’язово-скелетні травми

1. Знати основні причини гострих м’язово-скелетних травм і ушкоджень, вклю­чаючи остеопороз.

2. Описати клінічну маніфестацію м’язово-скелетних травм.

3. Інтерпретувати вибіркові діагностичні тести для оцінки тяжкості м’язово-ске­летних травм:

— рентгенографія;

— МРТ.

4. Лікувати прості випадки м’язово-скелетних травм за допомогою:

— відпочинку, іммобілізації;

— підняття кінцівки;

— аплікації льоду;

— призначення аналгетиків.

5. Описати показання до направлення пацієнток з гострими м’язово-скелетними травмами до інших спеціалістів.