Багатоводдя
Багатоводдя — це збільшення об’єму амніотичної рідини (ІАР > 20-25). Частота багатоводдя становить 2-3 % усіх вагітностей.
Етіологія. Багатоводдя асоціюється з більшим ризиком аномалій кількості і структури хромосом; природжених вад розвитку плода (аненцефалія, інші дефекти нервової трубки, первинні нейром’язові захворювання, обструкція шлунково-кишкового тракту (атрезія стравоходу і дванадцятипалої кишки), неімунна водянка плода); цукровим діабетом матері та багатоплідною вагітністю.
При обструкції шлунково-кишкового тракту плід зменшує або втрачає можливість заковтувати амніотичну рідину, що призводить до багатоводдя. Багатоводдя також пов’язують із ризиком вад клапанів серця, діафрагмальної грижі, аритмій.Але близько 2/3 випадків багатоводдя залишаються ідіопатичними, хоча вважають, що «ідіопатичне» багатоводдя поєднується з ризиком хромосомної анеуплоїдії.
У пацієнток, які хворіють на цукровий діабет, підвищений рівень глюкози в крові може виступати в ролі осмотичного діуретика для плода і спричинювати розвиток багатоводдя. Неімунна водянка плода внаслідок порушення серцевого викиду також може спричинювати багатоводдя. При монозиготних двійнятах у разі розвитку транс- фузійного синдрому близнюків один плід може мати багатоводдя, а другий — маловоддя.
--------------------------------------- Причини багатоводдя-------------------------------------------
Анеуплоїдія хромосом
Природжені аномалії
Цукровий діабет у матері (гестаційний або прегестаційний)
Трансфузійний синдром близнят
Водянка плода (імунна і неімунна)
Ідіопатичні
Діагностика. Діагноз багатоводдя звичайно запідозрюється при зовнішньому акушерському обстеженні (збільшення окружності живота, висоти дна матки) і підтверджується при ультразвуковому обстеженні, нерідко під час скринінгу пацієнток із ге- стаційним діабетом, багатоплідною вагітністю, а також підозрою на велику масу плода, що не відповідає гестаційному віку.
Ведення пацієнток. Як і при маловодді, діагноз багатоводдя потребує детальної оцінки перебігу вагітності. Багатоводдя є фактором ризику передчасних пологів і передчасного розриву плодових оболонок внаслідок перерозтягнення матки і значного збільшення маткового об’єму. Пацієнтки з багатоводдям також мають збільшений ризик аномального передлежання плода, що повинно бути встановлено до початку пологів. У пологах зростає ризик випадіння пупкового канатика, тому амніотомію слід виконувати лише при щільно вставленій в таз голівці плода. Під час амніотомії слід повільно випускати навколоплідні води з метою профілактики передчасного відшарування плаценти. При спонтанному розриві плодових оболонок слід провести вагінальне дослідження для уточнення передлежання плода і виключення діагнозу випадіння пупкового канатика.