Безплідність — це нездатність до запліднення протягом ≥1 року статевого життя без використання будь-яких методів контрацепції.

Первинна безплідність — стан, при якому жінка не мала жодної вагітності протягом ≥1 року статевого життя без використання контрацепції.

Вторинна безплідність має місце у жінки, в якої була хоча б одна підтверджена вагітність (пологи, ектопічна вагітність, аборт, викидень), хоча нині вона не може завагіт­ніти протягом ≥ 1 року статевого життя без контрацепції.

Хоча частота безплідності залишається відносно стабільною протягом останніх 30 років і становить 10-15 % серед сімейних пар репродуктивного віку (15-44 роки). Але кількість звернень до лікаря з приводу безплідності протягом останніх років зросла майже втричі внаслідок поширення нових технологій лікування. Нові репродуктивні технології вклю­чають індукцію овуляції (OI), внутрішньоматкову інсемінацію (IUI), фертилізацію in vitro (IVF), перенесення гамет у маткові труби (GIFT), інтрацитоплазматичну ін’єкцію спер­матозоїда в яйцеклітину (ICSI), донацію яйцеклітин і сперматозоїдів і сурогатне мате­ринство.

Нормальна частота запліднення у сімейних пар з непорушеною фертильністю стано­вить приблизно 20-25 % на місяць, що відповідає 85-90 % для сімейної пари протягом 18 міс (табл. 15.1). Для решти 10-15 % сімейних пар, які не мають запліднення протягом цього періоду часу, є необхідним дослідження причин безплідності (див. Додаток, с. 344).

Частота настання вагітності більше корелює з віком матері, ніж з віком батька. Так, для жінок віком до 30 років ймовірність запліднення становить 70-75 %, у віці 30-35 років — 60 % і у віці понад 36 років — 50 %. Згідно з іншими даними, труднощі у досягненні вагітності мають 10 % жінок віком до 30 років, 15 % — віком 30-35 років,

Таблиця 15.1

Середня частота запліднення сімейних пар

30 % жінок віком 35-40 років і 50 % жінок віком понад 40 років.

Етіологія. При дослідженні причин без­плідності чоловічий фактор визначається майже у 30 % випадків, жіночий фактор без­плідності — також у 30 %, сполучені факто­ри — у 20 % випадків (рис. 15.1). У 15-20 % сімейних пар при обстеженні з причин без­плідності етіологічні фактори не ідентифіку­ються. За допомогою новітніх технологій стає можливою ідентифікація причин без­плідності в 80-90 % випадків і успішне ліку­вання 50 % сімейних пар із цим ускладнен­ням.