Чоловічі фактори безплідності
Рис. 15.1. Причини безплідності
Патогенез. Існують різноманітні причини чоловічої безплідності: ендокринні порушення, анатомічні дефекти, аномальна продукція і порушення рухливості сперматозоїдів, сексуальна дисфункція тощо (табл.
15.2).Епідеміологія. Близько 30 % випадків безплідності пов’язані з чоловічим фактором; ще 20 % становлять комбіновані (чоловічі та жіночі) фактори безплідності.
Фактори ризику. Чоловіки, які зазнали впливу токсичних хімічних препаратів, іонізуючого опромінення, надмірного теплового впливу, мають більший ризик безплідності. Факторами ризику порушення репродуктивної функції можуть бути також паротит в анамнезі, варикоцелє, хірургічне лікування гриж, пухлини гіпофіза, застосування анаболічних стероїдів, травми яєчок, імпотенція. Деякі медикаментозні препарати також здатні порушувати кількість і якість сперматозоїдів.
---- Медикаменти, що впливають на кількість і якість сперматозоїдів-------------------- Циметидин-------- Сульфасалазин
Спіронолактон Анаболічні стероїди
Нітрофурани Хіміотерапевтичні агенти
Еритроміцин Маріхуана
Тетрациклін Алкоголь
Найчастіші причини чоловічої безплідності
Таблиця 15.2
| Причини | Асоційовані стани |
| Ендокринні розлади | Гіпоталамічна дисфункція (синдром Кальмана) Ураження гіпофіза (пухлина, опромінення, хірургія) Гіперпролактинемія (медикаменти, пухлина) Екзогенний андрогенний вплив Захворювання щитоподібної залози Гіперплазія кори надниркових залоз |
| Аномальний сперматогенез | Паротитний орхіт Хімічна/променева/теплова експозиція Варикоцелє Крипторхізм |
| Аномальна рухливість сперматозоїдів | Варикоцелє Антиспермальні антитіла Синдром Катагенера Ідіопатичний |
| Сексуальна дисфункція | Ретроградна еякуляція Імпотенція Зменшення лібідо |
Клінічна маніфестація
Анамнез.
З’ясовують наявність батьківства в анамнезі, впливу агресивних факторів, паротиту, ЗПСШ, операцій з приводу гриж, пухлин, травми геніталій.Об’єктивне обстеження проводять з метою виявлення ознак дефіциту тестостерону, наявності варикоцелє, ідентифікації отвору сечівника, оцінювання розміру яєчок.
Діагностика. Аналіз сперми (спермограма) є основним методом дослідження чоловічої безплідності. Оцінюють кількість сперматозоїдів, загальний об’єм сім’яної рідини, рухливість, морфологію, рН, а також кількість лейкоцитів, ферментативну активність.
-------------------------- Основні показники нормальної спермограми--------------------------
Об’єм > 2 мл
Рухливість сперматозоїдів ≥ 50 % з активним рухом уперед рН 7,2-7,8
Нормальна морфологія сперматозоїдів ≥ 30 %
Кількість сперматозоїдів ≥20 млн/мл
У разі аномального аналізу сперми виконують ендокринне обстеження, яке включає оцінку функції щитоподібної залози, сироватковий рівень тестостерону, пролактину і ФСГ і може виявити паренхіматозні ураження яєчок.
Посткоїтальний тест демонструє взаємодію між сперматозоїдами і цервікальним слизом. Нормальні результати тесту супроводжуються наявністю значної кількості сперматозоїдів з активним рухом уперед у прозорому ацелюлярному слизі шийки матки.
Лікування. Лікування починають з оптимізації статевих відносин, які рекомендують кожні 2 дні протягом овуляторного періоду при положенні жінки на спині для більш тривалого контакту сім’яної рідини з шийкою матки. Жінці рекомендують лежати на спині з приведеними до грудей колінами протягом щонайменше 15 хв після статевого акту. Чоловікам рекомендують уникати тісної білизни, сауни, гарячих ванн, припинення вживання певних медикаментів і експозиції токсичних речовин.
Лікування при зменшенні кількості і рухливості сперматозоїдів залежить від причини цього ускладнення. При гіпоталамо-гіпофізарних захворюваннях проводять лікування шляхом ін’єкцій менопаузального гонадотропіну людини.
Варикоцелє підлягає хірургічній корекції (лігації).При зменшенні об’єму сперми звичайно виконують внутрішньоматкову інсемінацію (IUI) або інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI). Розвиток цього методу зумовив революційні зміни у лікуванні чоловічої безплідності. Цей метод полягає у виділенні сперматозоїдів, їх спеціальній підготовці, прямій ін’єкції сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини (рис. 15.2) з подальшим уведенням фертилізованої яйцеклітини у порожнину матки (IVF) або маткову трубу (GIFT) або введенням зиготи у маткову трубу (ZIFT). Сперму одержують при еякуляції або шляхом прямої аспірації з тканини яєчок — тестикулярної екстракції сперматозоїдів (TSE) або придатків яєчка — мікрохірургічної епідидимальної аспірації сперматозоїдів (MESA).
Рис. 15.2. Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда в ядро яйцеклітини (ICSI)
У рефрактерних випадках чоловічої безплідності може бути високоефективною штучна інсемінація сперматозоїдами донора.