Епітеліальні пухлини яєчників
Патогенез. Епітеліальні пухлини яєчників походять із поверхневого епітелію яєчника — мезотелію (див. рис. 20.1). Шість основних типів епітеліальних пухлин яєчників включають серозні, муцинозні, ендометріоїдні, світлоклітинні, Бреннера і недиферен- ційовані.
Пухлини цієї групи варіюють за малігнізуючим потенціалом від доброякісних до пограничних і злоякісних.Малігнізуючі (злоякісні) епітеліальні пухлини поширюються через капсулу яєчника на перитонеальну поверхню і рідко уражають протилежний яєчник. Це повільно прогресуючі пухлини, що нерідко залишаються недіагностованими до значного їх збільшення або поширеної стадії хвороби. У 75 % пацієнток під час діагностики епітеліальний рак яєчників є поширеним за межі яєчників; прогноз цих пухлин несприятливий.
Епідеміологія. Епітеліальні пухлини яєчників звичайно розвиваються у жінок близько 50 років. Епітеліальний рак яєчників становить 65-70 % випадків усіх пухлин яєчників і більш ніж 90 % усіх випадків раку яєчників. Серед епітеліальних пухлин яєчників найбільш частими є серозні пухлини. Ці пухлини є білатеральними у 65 % випадків.
Клінічна маніфестація
Сироватковий рівень СА-125 є підвищеним у 80 % випадків епітеліального раку яєчників. Враховуючи, що рівень СА-125 корелює з прогресією і регресією цих пухлин, цей маркер використовують для моніторингу стану пацієнток після первинного лікування епітеліального раку яєчників. Роль СА-125 як скринінгового тесту для виявлення раку яєчників ще не визначена, що пов’язано з неспецифічністю цього маркера: численні доброякісні та злоякісні захворювання також можуть супроводжуватися підвищенням його рівня (табл. 20.7)
Лікування. Основним і початковим методом лікування епітеліальних пухлин яєчників є хірургічний, який включає тотальну абдомінальну гістеректомію з білатеральною саль- пінгоофоректомією (TAHBSO), оментектомію та циторедуктивну хірургію (зменшення пухлинної маси)
При Іа стадії раку яєчників у молодих жінок з нереалізованим репродуктивним потенціалом можливе органозберігаюче лікування в об’ємі лапароскопічної оваріоектомії або сальпінгооваріоектомії з біопсією контрлатерального яєчника і обов’язковим хірургічним стадіюванням.
Після хірургічного лікування хворі з епітеліальним раком яєчників підлягають хіміотерапії на основі цисплатину, який включає комбінацію карбоплатину і паклітакселу (так- сол).
Після хіміотерапії інколи проводять повторну “second-look’’-лапаротомію або лапа- роскопію з метою оцінки ефективності лікування. Але за сучасних умов повторна лапа-Таблиця 20.7
Гінекологічні і негінекологічні захворювання, асоційовані з підвищенням рівня СА-125
| Група | Захворювання |
| Гінекологічний рак | Епітеліальний рак яєчників Рак маткових труб Рак ендометрія Рак ендоцервікса |
| Негінекологічний рак | Рак підшлункової залози Рак легенів Рак молочної залози Рак товстої кишки |
| Доброякісні гінекологічні | Нормальна й ектопічна вагітність |
| захворювання | Ендометріоз Міома матки Запальні захворювання органів таза |
| Доброякісні негінекологічні | Панкреатит |
| стани | Цироз печінки Перитоніт Недавня лапаротомія |
ротомія вже не може бути стандартом лікування, оскільки моніторинг щодо успіху лікування і розвитку рецидивної хвороби проводять за допомогою контролю сироваткового рівня СА-125. На жаль, епітеліальні пухлини яєчників часто рецидивують, незважаючи на агресивне лікування.
Прогноз. Середнє 5-річне виживання хворих з епітеліальним раком яєчників становить менше ніж 20 % (80-95 % — для стадії І, 40-70 % — для стадії ІІ, 30 % — для стадії ІІІ і менш ніж 10 % — для IV стадії раку).