<<
>>

Кісти яєчників

Патогенез. Пухлиноподібні утворення яєчників звичайно поділяють на функціональні кісти (ненеопластичні процеси) і пухлини (неопластичні процеси). Доброякісні та зло­якісні пухлини яєчників представлені у відповідному розділі підручника.

Функціональні кісти виникають у нормально функціонуючому яєчнику у відповідь на фізіологічні процеси, які в ньому відбуваються. Найбільш часто в яєчнику утворю­ються фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла і текалютеїнові кісти.

Фолікулярні кісти є найбільш частими функціональними кістами яєчників. Причи­ною утворення фолікулярної кісти є відсутність розриву фолікула протягом процесу його дозрівання. Фолікулярні кісти варіюють за розмірами від 3 до 8 см, звичайно вони є безсимптомними і однобічними. Великі фолікулярні кісти можуть пальпуватися при гіне­кологічному бімануальному дослідженні й ускладнюватися перекручуванням придатків матки. Більшість фолікулярних кіст спонтанно регресує протягом 60 днів.

Кісти жовтого тіла також є частими в яєчниках і виникають у ІІ (лютеїнову) фазу менструального циклу внаслідок збільшення (понад 3 см) жовтого тіла або крововиливу в жовте тіло (геморагічні кісти жовтого тіла) і не регресують протягом наступних 14 днів. Ці кісти можуть зумовлювати затримку менструації та біль у відповідному нижньому квадранті живота. При розриві кісти жовтого тіла пацієнтки відчувають гострий біль вни­зу живота. При клінічному дослідженні й ультрасонографії виявляють ознаки гемопе- ритонеуму в ІІ фазу менструального циклу.

Текалютеїнові кісти — невеликі двобічні кісти яєчників, що наповнені світлою ріди­ною солом’яного кольору. Ці кісти виникають внаслідок стимуляції яєчників аномально високим рівнем в-хоріонічного гонадотропіну людини (β-XΓΛ) і спостерігаються при міхуровому занеску, хоріокарциномі, лікуванні кломіфеном тощо.

Епідеміологія. Серед усіх пухлиноподібних утворень яєчників у жінок репродуктив­ного віку функціональні кісти становлять 75 %, пухлини яєчників — 25 % випадків.

Хоча функціональні кісти яєчників можуть утворюватися в будь-якому віці, вони є найбільш частими в період між пубертатом і менопаузою. В пременопаузі спостерігається посиле­на стимуляція яєчника гонадотропінами, що також сприяє частому утворенню функціо­нальних кіст. Жінки, що палять, мають двократне збільшення ризику утворення функціо­нальних кіст яєчників.

Клінічна маніфестація

Анамнез. Пацієнтки з функціональними кістами яєчників можуть виявляти численні симптоми залежно від типу кісти. Фолікулярні кісти в більшості випадків є безсимп- томними і лише інколи можуть зумовлювати порушення менструального циклу, збільшення міжменструальних інтервалів або скорочення циклу. Великі фолікулярні кісти можуть спричинювати гострий тазовий біль, диспареунію та перекручування придатків матки. Кісти жовтого тіла можуть спричинювати локальний тазовий біль, аменорею або затримку менструації. Гострий біль у животі може бути зумовлений геморагічною кістою жовтого тіла (крововиливом у кісту жовтого тіла), перекручуванням придатків матки або розривом фолікулярної кісти.

Об’єктивне дослідження. Результати бімануального гінекологічного дослідження ва­ріюють залежно від типу кісти. Щоб диференціювати тип кісти, застосовують ультрасо- нографічне дослідження. Фолікулярні кісти звичайно є меншими 8 см, однокамерними і тонкостінними, з гіпоехогенним однорідним вмістом. Кісти жовтого тіла можуть бути більшими, ніж фолікулярні, з неоднорідною ехоструктурою, більш твердими і солідни­ми при пальпації й інколи супроводжуються гемоперитонеумом, гострим абдомінальним болем і синдромами подразнення очеревини.

Діагностика. Після дослідження анамнезу й одержання даних об’єктивного гінеколо­гічного дослідження найважливішу роль у диференціації типу кісти відіграє ультрасо- нографія органів малого таза. За допомогою ультрасонографії виявляють точні розміри, локалізацію, структуру кісти, наявність у ній рідини або солідного компонента, що в ба­гатьох випадках визначає характер лікування.

Але ультрасонографія не є специфічною у виявленні доброякісного або злоякісного характеру яєчникового утворенння. Пацієнт­кам із високим ризиком розвитку раку яєчників проводять дослідження в сироватці крові рівня СА-І25. Хоча його рівень підвищується при епітеліальних злоякісних пух­линах яєчників, СА-125 не може бути скринінговим тестом у зв’язку з недостатньою чут­ливістю і специфічністю.

Диференційний діагноз функціональних кіст яєчників включає ектопічну вагітність, запальні захворювання органів таза, перекручування придатків матки, тубооваріальні аб­сцеси, ендометріоз, міому матки (зазвичай субсерозну і на ніжці) та пухлини яєчників.

Лікування. Лікування пацієнток з функціональними кістами яєчників залежить від характеру кісти і віку хворих (табл. 3.5). Яєчники або яєчникові пухлиноподібні утво-

Таблиця 3.5

Ведення пацієнток із кістозними утвореннями яєчників

Вік хворих Розмір кісти, см Ведення пацієнток
До менархе

Репродуктивний

Постменопауза

>2

8 Яєчники, що пальпуються

Експлоративна лапароскопія Спостереження 6-8 тиж, контроль УЗД Спостереження при однокамерній кісті, експлоративна лапароскопія при багатокамерній або солідній структурі

Експлоративна лапароскопія, яєчникова цистектомія Експлоративна лапароскопія/лапаротомія, оваріоектомія

рення, що пальпуються в постменопаузі та пременопаузі, звичайно є підозрілими щодо вірогідної малігнізації та підлягають активному веденню шляхом експлоративної лапа- роскопії або лапаротомії, оофоректомії або аднексектомії. У пацієнток у репродуктив­ному віці наявність кістозних утворень яєчників діаметром > 8 см протягом > 60 днів солідної або складної ультразвукової структури також є підозрілим щодо пухлинного процесу і є показанням до діагностичної (експлоративної) лапароскопії або лапаротомії та яєчникової цистектомії.

Пацієнткам репродуктивного віку з кістами діаметром менше 6 см рекомендують спо­стереження протягом 2 міс (час спонтанної регресії фолікулярних кіст) або як альтерна­тиву призначають лікування оральними контрацептивами протягом 2 міс з метою при­гнічення стимулюючого впливу гонадотропінів на яєчник і кісту та профілактики утво­рення кіст у майбутньому. Кісти, які не регресують протягом 60 днів під час спостере­ження або застосування оральних контрацептивів, потребують контрольного ультразву­кового дослідження та експлоративної лапароскопії, яєчникової цистектомії.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 2. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 420 с.. 2005

Еще по теме Кісти яєчників: