Мастит

Мастит — це локалізоване інфекційне захворювання молочної залози, яке розви­вається звичайно між 1 і 5-м тижнями після пологів у 1-2 % жінок, які годують груд­дю. Мастит спричинюється умовно-патогенною мікрофлорою, присутньою на шкірі молочних залоз або у ротовій порожнині новонародженого (при годуванні груддю), найчастіше золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus), а також гемофільною паличкою (Hemophilis influenzae), клебсієлою (Klebsiela pneumonia), кишковою палич­кою (Esherichia coli), ентерококом (Enterococcus faecalis) і ентеробактеріями (Enterobacter cloacae).

Діагностика. Пацієнтки скаржаться на лихоманку (до 40 °С), озноб, нездужання, біль у молочній залозі, який збільшується при прибутті молока і годуванні груддю, збільшення її розміру, почервоніння, затвердіння. Цей стан слід диференціювати з простим нагрубанням молочних залоз внаслідок прибуття молока. Класичними симп­томами маститу є локальна болючість, еритема, різниця температури в різних ділян­ках молочної залози. Діагноз базується на даних об’єктивного обстеження, наявності лихоманки, лейкоцитозу. Мастит може ускладнитись утворенням абсцесу молочної залози, який потребує хірургічного лікування (розкриття і дренування абсцесу).

Лікування. Звичайно призначають оральний прийом антибіотиків пеніциліново- го ряду (диклоксацилін, амоксицилін по 500 мг 4 рази на день) і не припиняють груд­не вигодовування для профілактики акумуляції мікроорганізмів у протоках молоч­ної залози. При алергії до пеніцилінів застосовують макроліди (еритроміцин, азит- роміцин, мідекаміцин та ін.). Для зменшення больового синдрому і нормалізації тем­ператури тіла застосовують ацетамінофен, інші нестероїдні протизапальні засоби. Якщо пацієнтка не годує груддю, в гостру фазу запалення застосовують молоко- відсмоктувач. При неефективності оральних антибіотиків проводять внутрішньовен­не введення антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, яке продовжують ще протягом 48 год після нормалізації температури тіла.