Менопауза і постменопауза
Менопауза — остаточне припинення менструацій внаслідок втрати яєчникової фолікулярної активності. Природна менопауза визначається як 12-місячний період аменореї без інших патологічних причин.
Середній вік менопаузи становить у розвинутих країнах 51,4 року (50-51 рік). Менопауза до 40 років одержала назву передчасної менопаузи, або передчасної яєчникової недостатності.Перименопауза — період безпосередньо перед менопаузою і протягом 1 року після менопаузи. Середній вік початку перименопаузи дорівнює 47,5 року і триває протягом 4 років.
Клімактерій — фаза у періоді старіння жінки, яка означає перехід від репродуктивного стану у нерепродуктивний стан. Цей період часу включає зменшення фертильності, що передує перименопаузі та зберігається після менопаузи. На цей час майже всі ооцити вже зазнали атрезії, хоча деякі з них можуть залишитися, що було підтверджено даними гістологічного дослідження.
Менопауза є основною стадією протягом клімактерію. Протягом цього періоду відбуваються різні фізіологічні та гормональні зміни, включаючи зменшення рівня естрогенів, збільшення секреції ФСГ, що супроводжується такими симптомами, як «гарячі припливи».
Етіологія і патогенез. Менопауза звичайно відбувається після періоду нерегулярних менструальних циклів, що свідчить про зменшення кількості ооцитів, здатних відповідати на дію ФСГ і ЛГ (рис. 9.7). Ановуляція стає більш частою, і поступово, внаслідок втрати функціонуючих яєчникових фолікулів, настає менопауза. Зменшення рівня інгібіну, який продукується гранульозними клітинами, призводить до зростання продукції ФСГ гіпофізом, що, в свою чергу, прискорює фолікулярну фазу менструального циклу. Під час менструації має місце високий базальний рівень естрадіолу, що нерідко асоціюється з фолікулярними кістами яєчника. Якщо гранульозні клітини поступово втрачають здатність виробляти естрадіол, рівень ФСГ зростає внаслідок зменшення негативного зворотного зв’язку при зниженні секреції естрогенів яєчниками.
Рівень ЛГ також зростає, але в меншій мірі.Після менопаузи рівень андрогенів зменшується на 50 %, але більш виражене зменшення рівня естрадіолу супроводжується високим андроген/естрогенним співвідношенням, що призводить до розвитку гірсутизму й алопеції у деяких жінок. Основним естрогеном жінки після менопаузи є естрон, який утворюється шляхом ароматизації андро- стендіону в жировій тканині.
Передчасна менопауза часто є наслідком яєчникової недостатності (виснаження яєч-
Рис. 9.7. Зміни в яєчниках і гіпоталамусі при менопаузі: а — «гарячі припливи», безсоння, депресія; б — остеопороз; в — атеросклероз; г — урогенітальна атрофія; 1 — збільшення простагландинів; 2 — допаміну; 3 — норепінефрину; 4 — ФСГ, ЛГ; 5 — гіпофіз; 6 — гіпоталамус; 7 — зменшення інгібіну; 8 — естрадіолу; 9 — ФСГ, ЛГ; 10 — кістки; 11 — яєчник; 12 — кардіоваскулярна система; 13 — матка, піхва; 14 — молочні залози
ників) і звичайно є ідіопатичною. Якщо вона виникає до 35-річного віку, може бути показаним генетичне дослідження (каріотипування) для виключення мозаїцизму.
Хоча менопауза — це фізіологічний процес, є два важливих довготривалих наслідки зменшення рівня естрогенів. З кардіологічної точки зору, втрата або зменшення протек- тивної дії естрогенів на ліпідний профіль (зростання рівня ліпопротеїдів високої щільності й зменшення ліпопротеїдів низької щільності), а також на судиний ендотелій (попередження атерогенезу, збільшення вазодилатації, пригнічення адгезії тромбоцитів) призводять до зростання ризику кардіоваскулярних захворювань. Крім того, після менопаузи збільшується резорбція кісткової маси (естрогени регулюють активність остеокластів). Прогресуюча втрата кісткової маси призводить до остеопенії, зрештою, остеопорозу, особливо у жінок білої раси з низькою масою тіла.
Клініка менопаузи. Основним симптомом менопаузи є нерегулярність менструальних циклів. Спочатку спостерігається скорочення циклів, що відбувається внаслідок зменшення як фолікулярної, так і лютеїнової фази.
У подальшому збільшується частота ан- овуляції, що призводить до стрибків, пропущення менструальних циклів, олігоменореї і, зрештою, аменореї. Паління сприяє більш ранньому віку менопаузи внаслідок гіпоестро- генного ефекту.Іншим предомінантним симптомом менопаузи є «гарячі припливи», які мають місце майже у 70 % жінок. «Гарячі припливи» — це раптове відчуття тепла, особливо у верхній частині тіла, обличчі, яке триває 1-5 хв. «Гарячі припливи» виникають внаслідок порушення діяльності гіпоталамічних центрів терморегуляції під дією флуктуацій рівня стероїдних і пептидних гормонів. Зростання рівня ЛГ асоціюється з «гарячими припливами», але не є їх причиною, справжня причина залишається невідомою. «Гарячі припливи» можуть продовжуватися ще 5-7 років після менопаузи.
Зменшення рівня естрогенів і підвищення ФСГ і ЛГ можуть супроводжуватися коливаннями настрою, безсонням, депресією, пізніше — розвитком урогенітальної атрофії, атеросклерозу, остеопорозу. Симптомами урогенітальної атрофії можуть бути диспаре- унія, свербіж вульви та нетримання сечі.
Діагностика. Діагноз менопаузи базується на даних анамнезу й об’єктивного дослідження і підтверджується визначенням рівнів естрадіолу, ФСГ і ЛГ у крові. Пацієнтки віком 48-52 роки можуть скаржитися на збільшення інтервалів між менструаціями (олігоменорею), вазомоторні «припливи», збільшене потіння, порушення настрою, депресію та дизурію. Ці симптоми звичайно зникають через 12 міс, хоча у деяких жінок вони можуть залишатися протягом кількох років.
При об’єктивному дослідженні має місце зменшення розмірів молочних залоз, зміна їх консистенції, ознаки вагінальної, уретральної та цервікальної атрофії, що є наслідком зменшення естрогенізації. У разі будь-яких сумнівів визначають рівень ФСГ, ЛГ та ест- радіолу у сироватці крові.
Лікування. З метою корекції нерегулярних менструальних циклів пацієнткам у пери- менопаузі, які не палять і не мають гіпертензії та судинних розладів, призначають низь- кодозовані оральні контрацептиви (з вмістом 20 мкг етинілестрадіолу — логест, мерсі- лон, новінет та ін.). Іншим варіантом контролю за нерегулярними кровотечами є призначення прогестинів (норетиндрон, медроксипрогестерон-ацетат, утрожестан) у циклічному режимі, що додатково зменшує ризик гіперплазії ендометрія. Відсутність «кровотеч відміни» на фоні лікування прогестинами свідчить про гіпоестрогенію і потребує призначення замісної гормональної терапії. Ще одним варіантом лікування є призначення прогестинів у постійному режимі, але це може призвести до виникнення «кровотеч прориву». Для ліквідації цих ускладнень може бути застосована комбінація естрогенів і гес- тагенів.