Менструальний цикл
Гіпоталамус, гіпофіз, яєчники і матка — це компоненти репродуктивної системи жінки, що беруть участь у встановленні та регуляції менструального циклу і функціонують за допомогою позитивних і негативних прямих і зворотних зв’язків (рис.
9.4). У плода генетичної жіночої статі на 20-му тижні розвитку яєчники містять 6-7 млн зародкових клітин, кількість яких зменшується до 2 млн на момент народження і до 300 О00 перед початком пубертатного періоду.Менструальний цикл у нормі триває 28 днів (коливання від 21 до 35 днів). Тільки 15 % жінок мають 28-денний менструальний цикл. Найбільш нерегулярним менструальний цикл є протягом 2 років після менархе і 3 років перед менопаузою (останньою менструацією в житті жінки). Ановуляторні цикли в ці періоди становлять 6-35 %.
Рис. 9.3. Алгоритм обстеження пацієнток із затримкою статевого розвитку і первинною аменореєю
Менструальний цикл поділяється на дві 14-денні фази: І — фолікулярну і ІІ — лютеї- нову, що характеризує зміни в яєчниках протягом циклу. Ці фази ще мають назву про- ліферативної та секреторної, що відбиває синхронні зміни в ендометрії в цей самий період часу (див. рис. 9.4). Ці циклічні зміни відбуваються в поверхневому, функціональному шарі ендометрія (як у його компактному, так і в спонгіозному шарі), тимчасом як базальний шар ендометрія є нечутливим до гормональних стимулів і залишається інтактним протягом менструального циклу (регенеративна зона).
Протягом фолікулярної фази циклу, виділення ФСГ гіпофізом спричинює розвиток первинних яєчникових фолікулів. Яєчникові фолікули продукують естрогени, які, в свою чергу, стимулюють проліферацію ендометрія. Під дією ФСГ звичайно лише один із цих фолікулів (домінантний) досягає максимального розвитку — стадії зрілого (третинного, граафового) фолікула; інші припиняють розвиток на різних стадіях (первинні, вторинні фолікули).
В середині менструального циклу, близько 14-го дня, у відповідь на досяг-нення максимальної концентрації естрогенів, що синтезуються гранульозними клітинами фолікулів, має місце пік секреції ЛГ гіпофізом (див. рис. 9.4). Цей пік ЛГ стимулює овуляцію — розрив стінки зрілого фолікула і звільнення яйцеклітини, яка майже відразу потрапляє у просвіт ампулярної частини маткової труби.
Після овуляції розпочинається ІІ, лютеї- нова фаза менструального циклу. Домінантний фолікул, в якому відбулась овуляція, накопичує лютеїновий пігмент і розвивається у жовте тіло (corpus luteum). Жовте тіло поряд з секрецією естрогенів починає продукувати прогестерон, що сприяє секреторним змінам ендометрія (децидуалізація, дециду- альні реакції — накопичення глікогену, а також зростання васкуляризації) для забезпечення імплантації заплідненої (фертилізова- ної) яйцеклітини. Якщо запліднення не відбувається, жовте тіло дегенерує, і рівень прогестерону (і естрогенів) знижується. При різкому зменшенні рівня прогестерону і естрогенів у ендометрії розвивається ішемія і десквамація епітелію функціонального шару — менструація (менструальна фаза).