Міастенія

Міастенія (myastenia gravis) характеризується зменшенням кількості ацетилхолі- нових рецепторів у нервово-м’язових з’єднаннях, що призводить до слабості і втом­леності м’язів. М’язова слабість звичайно починається з м’язів голови і лиця (птоз, диплопія, порушення мови, ковтання).

Перебіг міастенії при вагітності може бути варіабельним. Лікування проводить­ся так, як і в невагітних, і включає інгібітори ацетилхолінестерази та імуносупресо- ри (глюкокортикоїди, азатіоприн), тимектомію і плазмаферез. У пологах застосову­ють регіональну анестезію. Міорелаксанти, магнію сульфат є протипоказаними (мо­жуть спричинювати міастенічний криз). Протягом ІІ періоду пологів зростає часто­та асистованого (оперативного) піхвового розродження.

Неонатальна міастенія — транзиторний стан, який зустрічається у 10-15 % но­вонароджених від матерів з міастенією. У новонароджених спостерігається слабкий крик, утруднене дихання, слабкі рухи. Симптом звичайно регресує протягом 72 год після пологів. Лікування новонароджених, у разі необхідності, полягає у призначенні антихолінестеразних препаратів.

Розсіяний склероз — аутоімунне демієлінізуюче захворювання, що спостерігаєть­ся з частотою 1:2000 вагітних. У післяпологовому періоді наявне погіршання пере­бігу захворювання. Ризик розсіяного склерозу у новонароджених становить 3 % по­рівняно з 0,1-0,5 % у загальній популяції.