Оогенез
Дозрівання ооцитів починається ще до народження дитини. Первинні статеві клітини, мігрувавши в гонаду генетичної жінки, шляхом диференціації перетворюються на оогонії. Оогонії здійснюють численні мітози і наприкінці третього місяця ембріонального розвитку формують кластери, оточені одним шаром плоских епітеліальних клітин (фолікулярних клітин, які походять з поверхневого епітелію яєчника і утворюють примордіальні фолікули.
Оогонії продовжують мітотичний поділ, а деякі з них підлягають більшій диференціації і утворюють первинні ооцити. Одразу після утворення первинні ооцити реплікують свою ДНК і вступають у профазу першого мейотичного поділу. Протягом наступних місяців кількість оогоній швидко зростає і до п’ятого місяця розвитку загальна кількість статевих клітин у яєчнику досягає максимуму — близько 7 млн. У цей час починається масова загибель клітин і численні оогонії, як і первинні ооцити, зазнають атрезії. До сьомого місяця ембріонального розвитку більшість оогоній дегенерує, за винятком невеликої їх кількості поблизу поверхні яєчника. Усі первинні ооцити оточені одним шаром плоских епітеліальних клітин і формують примордіальні фолікули.
Перед народженням дитини усі первинні ооцити вже вступили у профазу мейозу, але замість переходу до метафази вони вступають у стадію диплотени (специфічну стадію спокою під час профази), яка характеризується утворенням мереживної сітки хроматину. Первинні ооцити залишаються у профазі й не завершують першого мейотичного поділу аж до досягнення пубертатного періоду (періоду статевого дозрівання). Це, можливо, відбувається під дією інгібітора дозрівання ооцита, який утворюється фолікулярними клітинами. Вважають, що загальна кількість первинних ооцитів при народженні дівчинки коливається від 700 000 до 2 млн. Протягом наступних років життя більшість ооцитів піддається атрезії, і тільки близько 400 000 клітин залишаються до початку пубертатного періоду, з яких менше 500 зазнають овуляції у репродуктивному періоді.
Важливим є той факт, що деякі ооцити, які досягають зрілості найпізніше, перебувають у стані спокою (у диплотенній фазі першого мейотичного поділу) протягом 40 і більше років. До цього часу невідомо, чи є диплотенна стадія найбільш сприятливою для захисту ооцита від агресивних факторів зовнішнього середовища, які діють на яєчник протягом усього життя жінки. Доведено, що ризик народження дітей з хромосомними аномаліями збільшується з віком матері: старіння первинних ооцитів робить їх уразливими до ушкоджень.При досягненні статевої зрілості кожен черговий оваріальний цикл розпочинається зі вступу у фазу дозрівання 5-15 примордіальних фолікулів. Первинний ооцит, який перебуває у стадії диплотени, починає рости, а оточуючі його фолікулярні клітини перетворюються з плоских на кубічні, проліферують і утворюють багатошаровий епітелій зернистої зони (гранульози), таким чином утворюється первинний фолікул. Клітини гранульози відокремлені базальною мембраною від оточуючих стро- мальних клітин, які утворюють зовнішню оболонку, дах — теку фолікула. Клітини гранульози та ооцит секретують глікопротеїни, які утворюють на поверхні ооцита прозору зону (zonapellucida). Протягом росту фолікула клітини зовнішньої оболонки розділяються на два шари: внутрішній шар секреторних клітин — внутрішню теку і зовнішній шар сполучної тканини, що містить фібробластоподібні клітини — зовнішню теку. Фолікулярні клітини утворюють маленькі пальцеподібні відростки, що проходять через прозору зону і можуть відігравати важливу роль у транспортуванні речовин з фолікулярних клітин до ооцита.
Протягом оогенезу між клітинами гранульози з’являються заповнені рідиною простори, при злитті яких утворюється печера (антрум) і фолікул стає вторинним. Спочатку печера має форму півмісяця, але потім збільшується. Клітини гранульози, що локалізуються навколо ооцита, формують яйценосний горбок. Зрілий фолікул, який має діаметр >10 мм, називається третинним, або пухирчастим, граафовим фолікулом.
Третинний фолікул оточений внутрішньою текою, яка утворена стероїдсекре- туючими клітинами і багата на кровоносні судини, і зовнішньою текою, яка поступово переходить у строму яєчника.У кожному яєчниковому циклі в стадію росту вступають декілька фолікулів, але звичайно лише один з них досягає повної зрілості, тимчасом як інші підлягають дегенерації (атрезії). Після досягнення зрілості фолікула первинний ооцит у ньому відновлює перше мітотичне ділення (мейоз І), що призводить до утворення двох неоднакових за розмірами дочірніх клітин, кожна з яких має 23 двохроматидні хромосоми. Одна з цих клітин, вторинний ооцит, отримує більшу частину цитоплазми, а друга, перше полярне тільце, цитоплазми майже не має. Перше полярне тільце локалізується між прозорою зоною і клітинною оболонкою вторинного ооцита у перивітеліновому просторі. Перший мейотичний поділ відновлюється безпосередньо перед овуляцією (див. рис. 5.4, 5.5).
Після завершення першого мейотичного ділення вторинний ооцит, не повертаючись у стадію спокою і не реплікуючи ДНК, вступає у друге мейотичне ділення (мейоз ІІ). Під час утворення у вторинному ооциті мітотичного веретена і метафаз- ної хромосомної пластинки відбувається овуляція. Під тиском нагромадженої фолікулярної рідини потоншена ділянка стінки граафового фолікула розривається і ооцит виштовхується з яєчника у просвіт маткової труби. Другий поділ дозрівання завершується тільки у разі запліднення ооцита. Якщо запліднення не відбувається, ооцит гине (дегенерує) через 24 год після овуляції. Невідомо, чи здійснює перше полярне тільце другий поділ, хоча описані випадки спостереження заплідненої яйцеклітини у супроводженні трьох полярних тілець.