ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЕРЕДАЧІ ВІЛ ВІД МАТЕРІ ДО ДИТИНИ

Шифр МКХ-10:

Хвороби, зумовлені ВІЛ, мають уніфіковані коди від В20 до В24

В20 — хвороба, зумовлена ВІЛ, яка проявляється інфекційними та паразитарни­ми хворобами

В21 — хвороба, зумовлена ВІЛ, що проявляється у вигляді злоякісних пухлин

В22 — хвороба, зумовлена ВІЛ, яка проявляється іншими уточненими хворобами

В23.0 — гострий ВІЛ-інфекційний синдром

В23.1 — хвороба, зумовлена ВІЛ, з проявами (стійкої) генералізованої лімфаде- нопатії

В23.2 — хвороба, зумовлена ВІЛ, з проявами гематологічних та імунологічних по­рушень, не класифікованих в інших рубриках

В24 — хвороба, спричинена ВІЛ, неуточнена

Існують також такі шифри:

Z21 — безсимптомне носійство ВІЛ.

Класифікація ВООЗ:

1. Стадія гострого захворювання.

2. Стадія безсимптомного носійства.

3. Стадія ПГЛ.

4. СНІД-АК.

5. СНІД.

Методи діагностики ВІЛ.

Діагностика ВІЛ включає 2 етапи:

1) встановлення власне факту інфікування ВІЛ;

2) визначення стадії ВІЛ-захворювання.

Лабораторні критерії для встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції у вагітних:

1. Виявлення сумарних антитіл до ВІЛ методом ІФА.

2. Виявлення антитіл до окремих поверхневих та ядерних протеїнів ВІЛ методом імуноблотингу.

3. Виявлення генного матеріалу ВІЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

ВІЛ-позитивними вважаються проби, у яких виявляються антитіла до 2-3 гліко- протеїдів ВІЛ:

— два позитивних результати методом ІФА;

— один позитивний результат ІФА, підтверджений методом імуноблотингу.

Метод ПЛР має важливе значення для уточнення діагнозу у новонароджених, чутливість якої достатньо висока в 1- та 3-місячному віці життя дитини.

Етапи перебігу ВІЛ-інфекції:

1. Інфікування вірусом.

2. Первинна ВІЛ-інфекція.

3. Сероконверсія.

4. Латентний період:

— з персистуючою генералізованою лімфаденопатією (ПГЛ).

— без ПГЛ.

5. Рання симптоматика ВІЛ-інфекції (СНІД-АК).

6. СНІД.

7. Прогресуюча ВІЛ-інфекція, що характеризується зниженням CD4+ клітин до 50 у 1 мкл крові.

Шляхи передачі ВІЛ від матері до дитини:

— трансплацентарний;

— гематогенний;

— висхідний — через амніотичні оболонки та навколоплідні води;

— ятрогенний — при діагностичних маніпуляціях;

— при грудному вигодовуванні.

Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини (ППМД) — невід’ємна час­тина комплексної допомоги ВІЛ-інфікованій жінці та її дитині.

Вимоги до ППМД

Тестування вагітної на ВІЛ здійснюється добровільно відповідно до чинного за­конодавства.

ВІЛ-позитивна вагітна, після надання їй повної інформації щодо ризику передачі ВІЛ від матері до дитини та методів попередження ВІЛ-інфікування новонародже­ної дитини, приймає усвідомлене рішення щодо виношування вагітності.

Метод медикаментозної профілактики визначається лікарем-акушером-гінеколо- гом жіночої консультації та спеціалістом Центру профілактики та боротьби зі СНІДом.

Профілактика перинатальної передачі ВІЛ-інфекції залежно від терміну звер­нення ВІЛ-інфікованої жінки (безсимптомний перебіг ВІЛ-інфекції) за схемою:

Для вагітних, що звернулися до 28 тижнів вагітності:

— починаючи з 28 тижнів, — ретровір (зидовудин, ZDV) дозою 300 мг 2 рази на день перорально до початку пологів;

— у пологах — ретровір (зидовудин, ZDV) перорально по 300 мг кожні 3 години до розродження (матері після пологів препарат відміняють);

— дитині — ретровір (зидовудин, ZDV) усередину у вигляді сиропу дозою 4 мг/ кг маси тіла кожні 12 годин протягом 7 днів.

Для вагітних, що звернулися після 28 тижнів вагітності до початку полого­вої діяльності:

— ретровір (зидовудин, ZDV) дозою 300 мг 2 рази на день перорально до початку пологів;

— у пологах — ретровір (зидовудин, ZDV) перорально по 300 мг двічі на день ра­зом із однією дозою 200 мг вірамуну (невірапіну) на початку пологів (матері після пологів препарат відміняють);

— дитині — ретровір (зидовудин, ZDV) усередину у вигляді сиропу дозою 4 мг/кг маси тіла кожні 12 годин протягом 7 днів та одна доза вірамуну 2 мг/кг маси тіла про­тягом перших 72 годин життя.

Для роділь, яким не проводилась медикаментозна профілактика:

— невірапін (NVP) дозою 200 мг одноразово з початком пологової діяльності;

— дитині — невірапін (NVP) перорально у вигляді сиропу дозою 2мг/кг однора­зово у віці 72 години після народження та сироп ретровіру 4 мг/кг маси тіла кожні 12 годин протягом 4 тижнів.

Для породіль, пологи у яких відбулися поза лікарняним закладом:

— матері профілактика не призначається;

— дитині — невірапін (NVP) перорально у вигляді сиропу дозою 2мг/кг однора­зово у віці 72 години після народження та сироп ретровіру 4 мг/кг маси тіла кожні 12 годин протягом 4 тижнів.

Плановий (елективний) кесарів розтин як метод профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини проводиться за умови вірусного навантаження більше 1000 копій у терміні 38 тижнів вагітності. Операцію виконують до початку пологової діяльності та розриву плодових оболонок. Одночасно жінка приймає антиретровірусні препа­рати за однією із схем профілактики.

Протипоказання до призначення схем профілактики

Вагітній:

1) ретровіру:

— гранулоцитопенія — рівень нейтрофільних гранулоцитів нижче 0,75х10⁹/л;

— виражена анемія — у жінки рівень гемоглобіну нижче 75 г/л, у дитини — ане­мія тяжкого ступеня;

— тромбоцитопенія — вміст тромбоцитів менш ніж 100х10⁹/л;

— АлАТ і АсАТ перевищують норму в 2,5 разу;

— креатинін сироватки крові перевищує норму у 1,4 разу.

2) невірапіну:

— пологи відбуваються у терміні вагітності менше 28 тижнів;

— вагітна раніше приймала невірапін або препарати групи ненуклеозидних ана­логів; інгібіторів зворотної транскриптази;

— гіперчутливість до даного препарату;

— порушення функції печінки, рівень АЛТ перевищує норму більше ніж у 10 разів;

— неможливість забезпечення ентерального введення.

Новонародженому:

1) невірапіну:

— гестаційний вік менш ніж 28 тижнів;

— наявність несумісних з життям природжених вад розвитку;

— значне порушення функції печінки;

— неможливість забезпечення ентерального введення.

Консультування ВІЛ-інфікованої жінки з питань вигодовування її дитини.

Проводиться персоналом установи, де здійснюється пренатальний нагляд. У разі виявлення ВІЛ-інфекції у пологах, відразу після народження дитину до грудей не прикладають й у першу добу після пологів інформують жінку щодо ризику передачі ВІЛ під час грудного вигодовування. Поінформоване свідоме рішення щодо спосо­бу вигодовування дитини приймає мати.

Після пологів матері проводиться консультування з питань раціонального та без­печного вигодовування дитини, планування сім’ї.