Порушення об’єму амніотичної рідини

Походження амніотичної рідини в І триместрі гестації остаточно не визначено. Існують дві найбільш популярні теорії виникнення амніотичної рідини:

1) транссудація материнської плазми через хоріон/амніон;

2) транссудація плазми плода через шкіру плода до початку її кератинізації.

У ІІ триместрі амніотична рідина є продуктом плодової сечі та легеневої рідини. Об’єм навколоплідних вод визначається балансом між продукцією і резорбцією ріди­ни плодом. Резорбція забезпечується ковтанням рідини плодом і переходом її через плодові оболонки у материнський кровотік.

Наприкінці вагітності легені плода утворюють 300-400 мл легеневої рідини за день. Ця рідина допомагає розширенню і росту легенів. Протягом пологів кількість легеневої рідини зменшується і під впливом дії гормонів відбувається підготовка до переходу на спонтанне дихання.

Сеча плода складається переважно з амніотичної рідини. Напередодні пологів плід виробляє близько 400-1200 мл сечі на день, що залежить від зрілості нирок плода. Сеча плода в нормі є гіпотонічною по відношенню до плазми крові плода та матері.

Резорбція амніотичної рідини відбувається в більшій мірі за рахунок ковтання її плодом. У кінці вагітності плід ковтає 200-500 мл амніотичної рідини за день, пере­важно протягом активного сну. Деяка кількість амніотичної рідини проходить через оболонки з порожнини матки до плодових плацентарних судин.

Об’єм амніотичної рідини досягає максимуму, збільшуючись з 250 до 800 мл між 16 і 32-м тижнями гестації, і має значні індивідуальні варіації. Цей об’єм амніотич­ної рідини зберігається до 36 тиж і зменшується до 500 мл близько 40-го тижня. Ба­ланс амніотичної рідини підтримується шляхом продукції сечі нирками плода, утво­рення легеневого секрету, резорбції навколоплідних вод при заковтуванні їх плодом, обміну речовин між плодовими оболонками і плацентою. Розлади будь-якої з цих функцій можуть призвести до патологічних змін об’єму амніотичної рідини.

Для визначення об’єму амніотичної рідини використовують ультразвукове дослі­дження. Для об’єктивізації оцінки кількості навколоплідних вод використовують індекс амніотичноїрідини (ІАР). Його вираховують у такий спосіб: живіт матері умов­но поділяють на 4 квадранти, визначають величину вертикального стовпа амніотич- ної рідини в кожному квадранті, виражену в сантиметрах, і складають одержані зна­чення. Для оцінки кількості навколоплідних вод при багатоплідній вагітності вимі­рюють величину найбільшого вертикального стовпа навколоплідних вод. При змен­шенні індексу амніотичної рідини (ІАР) < 5 см, або зменшенні найбільшого верти­кального стовпа < 1 см, діагностують маловоддя (олігогідрамніон); при збільшенні ІАР ≥ 25 см, або найбільшого вертикального стовпа > 8 см, діагностують багатовод­дя (полігідрамніон).