Розрив плодових судин
Патогенез. Більшість випадків розриву судин плода пов’язані з оболонковим прикріпленням пупкового канатика, коли плодові судини проходять між амніоном і хоріоном на відстані від краю плаценти, а не впадають безпосередньо в хоріонічну пластину.
У зв’язку з тим, що плодові судини до входження в край плаценти залишаються незахищеними, вони мають більший ризик розриву, розрізу або травми. Крім того, ці незахищені судини можуть проходити над внутрішнім зівом (vasa previa, пе- редлежання судин пупкового канатика). Це може сприяти їх ушкодженню під час розриву плодових оболонок або амніотомії. Хоча vasa previa є рідкісним ускладненням, перинатальна смертність за цієї патології є дуже високою і зростає при розриві плодових оболонок.Незахищені плодові судини і передлежання судин пупкового канатика можуть мати місце і при наявності додаткової частки плаценти (placenta suscenturiata). Судини плода можуть проходити від однієї частки плаценти до іншої (на протилежній стінці матки) саме над внутрішнім зівом, що також утворює vasa previa.
Епідеміологія. Вагітність ускладнюється розривом плодових судин лише у 0,10,8 % випадків. Частота vasa previa дорівнює 1:5000 вагітностей. Фактори ризику vasa previa включають аномалії плацентації, додаткову частку плаценти і багатоплідну вагітність, яка збільшує ризик оболонкового прикріплення пупкового канатика. Обо- лонкове прикріплення пупкового канатика наявне в 1 % випадків при одноплідній вагітності і збільшується до 10 % випадків при двійнятах, до 50 % — при трійнятах.
Клініка і діагностика. Плодові судини інколи можна визначити в ділянці внутрішнього зіва під час вагінального дослідження при розкритій шийці матки. Частіше діагноз визначається після розриву плодових оболонок, що призводить до вагінальної кровотечі та порушення ЧСС плода (синусоїдальний ритм, який свідчить про тяжку анемію плода).
Сучасні можливості ультразвукової діагностики дозволяють виявити оболонкове прикріплення пупкового канатика та додаткову частку плаценти в антенатальному періоді. При кольоровому допплерівському дослідженні до пологів можна діагностувати vasa previa. Для підтвердження діагнозу при розвитку вагінальної кровотечі використовують (Тест Апта) або досліджують виділену кров на наявність плодових еритроцитів. Apt-тест (тест Апта) полягає у розведенні крові водою, збиранні осаду і з’єднанні його з 1%-м розчином NaOH. Рожевий колір суміші свідчить про плодове походження крові, жовтувато-коричнюватий — про її материнське походження.
Лікування. У зв’язку з високим ризиком смерті плода (судинний об’єм доношеного плода не перевищує 250 мл) при розриві плодових судин виконують ургентний кесарів розтин. При антенатальній діагностиці цього ускладнення виконують плановий кесарів розтин. Якщо у пацієнтки з передлежанням судин пупкового канатика відбуваються піхвові пологи, штучний розрив плодових оболонок (амніотомія) є протипоказаним.
Допологові кровотечі з неакушерських причин (див. табл. 13.1) звичайно не супроводжуються скороченням матки і болем у животі. Діагноз звичайно підтверджується при обстеженні шийки матки у дзеркалах, кольпоскопії, проведенні цитологічного, бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження. Лікування проводиться залежно від причин кровотечі (антибактеріальна терапія, видалення поліпа, ушивання розриву тощо).