Сечостатева діафрагма
Сечостатева діафрагма (сечостатевий трикутник) — це міцна м’язова оболонка, що займає ділянку між симфізом і сідничими горбами і проходить через трикутну передню частину виходу таза.
Сечостатева діафрагма розміщується зовні і донизу від тазової діафрагми і утворена двома просторами, або шарами: поверхневим і глибоким.Поверхневий простір промежини (spatium perinei superficiale) обмежений глибокою фасцією промежини і включає 3 пари м’язів (див. рис. 3.25, 3.26):
— сідничо-печеристий м’яз (m. ischiocavernosus);
—цибулино-печеристий, або цибулино-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus s. m. bulbocavernosus);
— поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis).
У цьому просторі знаходяться цибулини присінка піхви і великі присінкові залози (бартолінові залози).
Сідничо-печеристий м’яз іде від медіальної поверхні сідничих горбів під лобкову дугу до ніжок клітора.
Цибулино-печеристий, або цибулино-губчастий м’яз, який ще називають сфінктером піхви, починається позаду від сухожилкового центру промежини, проходить з обох боків присінка піхви до дорсальної поверхні клітора в нижню фасцію сечостатевої діафрагми і утворює медіальну межу поверхневого простору промежини.
Поверхневий поперечний м’яз промежини йде поперечно від передньої частини сідничих горбів до сухожилкового центру промежини.
Глибокий простір промежини (трикутна зв’язка, spatium perinei profundum) — замкнений простір між верхньою та нижньою фасцією сечостатевої діафрагми, з боків — місцями входу цієї фасції у сідничо-лобкові гілки, який включає такі групи м’язів (рис. 3.25-3.27):
— сфінктер сечівника (m. sphincter urethrae);
— глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus).
Сфінктер сечівника починається від лобково-сідничних гілок, йде медіально до сечівника, охоплює його дистальний відділ, а також передню і задню стінки піхви.
У
Рис. 3.26. Урогенітальний і анальний трикутники (А — урогенітальний трикутник; Б — анальний трикутник)
1 — центр промежини; 2 — нижня фасція урогенітальної діафрагми; 3 — глибокий поперечний м’яз промежини;4 — верхня фасція урогенітальної діафрагми; 5 — сфінктер сечівника; 6 — поперечна зв’язка промежини; 7 — дугоподібна лобкова зв’язка; 8 — цибулина присінка піхви
Рис. 3.27. Тазове дно:
А — поверхневий шар м'язів промежини:
1 — ніжка і тіло клітора;
2 — сідничо-печеристий м'яз;
3 — мала соромітна губа; 4 —
цибулино-печеристий м'яз; 5 — нижня фасція урогеніталь- ної діафрагми; 6 — сухожилко- вий центр промежини; 7 — поперечний поверхневий м'яз промежини; 8 — внутрішній затульний м'яз; 9 — зовнішній сфінктер відхідника;
10 — м'яз-підіймач відхідника;
11 —крижово-горбова зв'язка;
12 — великий сідничний м'яз.
Б — глибокий шар м'язів промежини:
1 — сечівник; 2 — піхва; 3 — сухожилковий центр промежини; 4 — лобково-куприковий м'яз; 5 — клубово-куприковий м'яз; 6 — лобково-ректальний м'яз; 7 — крижово- спінальна зв'язка (розсічена); 8 — крижово-горбова зв'язка (загорнута); 9 — прямокишко- во-куприкова зв'язка; 10 — куприковий м'яз; 11 — куприк В — м'язи тазової діафрагми, вигляд зверху:
1 — сечівник; 2 — піхва; 3 — сухожилковий центр промежини; 4 — пряма кишка; 5 — сухожилкова дуга; 6 — лобково-куприковий м'яз; 7 — клубово-куприковий м'яз; 8 — прямокишково-куприкова зв'язка; 9 — куприк; 10 — мис крижів
Рис. 3.28. М'язова підтримка сечівника (фронтальна площина):
1 — сечовий міхур (трикутник); 2 — м'язи сечового міхура; 3 — шийка сечового міхура; 4 — внутрішній сфінктер шийки сечового міхура; 5 — m. levator ani (m. pubococ- cygeus); 6 — кавернозне венозне сплетення; 7 — фібром'язо- вий вісцеральний шар; 8 — отвори періуретральних залоз; 9 — урогенітальна діафрагма, що включає глибокий поперечний м'яз промежини; 10 — цибулина присінка піхви; 11 — цибулино-печеристий м'яз; 12 — поверхневий простір промежини; 13 — фасція Кол- ліса; 14 — отвори параурет- ральних (скенових) залоз; 15 — сечівник; 16 — малі соромітні губи
жінок він слабо розвинений у зв'язку з тим, що перфорується двома отворами: сечівника і піхви.
Глибокий поперечний м'яз промежини складається з поперечних м'язових волокон, які проходять по задній межі сфінктера сечівника і входять у центральний сухожилковий центр промежини. На відміну від чоловіків, у жінок цей м'яз відіграє дуже незначну роль у механізмі утримування сечі.
Кровопостачання промежини здійснюється внутрішньою соромітною артерією та її гілками: нижніми ректальними та задніми губними артеріями (див. рис. 3.21).
Іннервація промежини відбувається за рахунок соромітного нерва (з другого, третього і четвертого крижових сегментів) та його гілок (рис. 3.28).
Клінічні кореляції. Сідничі ості мають велике акушерське значення, тому що відстань між ними звичайно дорівнює найменшому діаметру порожнини таза. Вони також є орієнтиром просунення передлежачої частини плода вздовж осі пологового каналу. При положенні жінки в дорсальній літотомічній позиції при пологах за рахунок рухливості крижово-клубових суглобів діаметр виходу таза може збільшуватися на 1,5-2 см. Ця обставина є основним аргументом щодо укладання жінки в таке положення під час пологів.
Всі шари м'язів промежини в пологах утворюють широкий м'язовий канал, який є продовженням кісткового пологового каналу. Парний м'яз-підіймач відхідника має важливе значення для підтримки черевних і тазових органів, розподілу внутрішньочеревного тиску разом з діафрагмою і мускулатурою черевної стінки (наприклад, при кашлі), контролю тримання сечі і калу, а також для процесу пологів (значне розтягнення черепицеподібно-складених м'язових волокон при просуванні плода з подальшим їх скороченням). Під час скорочення цього м'яза відбувається стискання статевої щілини, прямої кишки і піхви.
При травмі промежини в пологах або при зашиванні рани після епізіотомії слід анатомічно відновлювати цілісність m. bulbospongiosus і m. levator ani для збереження анатомії тазового дна.
Наявність жирової тканини в ішіоректальній ямці полегшує розтягнення анального каналу при дефекації і піхвового каналу протягом другого періоду пологів. Вона може стати місцем накопичення крові при післяпологових кровотечах (гематома) або гною при абсцесах і здатна вміщувати до 1 л рідини. Такі абсцеси можуть переходити на протилежний бік таза.