<<
>>

Сечостатева діафрагма

Сечостатева діафрагма (сечостатевий трикутник) — це міцна м’язова оболонка, що займає ділянку між симфізом і сідничими горбами і проходить через трикутну передню частину виходу таза.

Сечостатева діафрагма розміщується зовні і донизу від тазової діафрагми і утворена двома просторами, або шарами: поверхневим і гли­боким.

Поверхневий простір промежини (spatium perinei superficiale) обмежений глибо­кою фасцією промежини і включає 3 пари м’язів (див. рис. 3.25, 3.26):

— сідничо-печеристий м’яз (m. ischiocavernosus);

—цибулино-печеристий, або цибулино-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus s. m. bulbocavernosus);

— поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis).

У цьому просторі знаходяться цибулини присінка піхви і великі присінкові зало­зи (бартолінові залози).

Сідничо-печеристий м’яз іде від медіальної поверхні сідничих горбів під лобкову дугу до ніжок клітора.

Цибулино-печеристий, або цибулино-губчастий м’яз, який ще називають сфінкте­ром піхви, починається позаду від сухожилкового центру промежини, проходить з обох боків присінка піхви до дорсальної поверхні клітора в нижню фасцію сечоста­тевої діафрагми і утворює медіальну межу поверхневого простору промежини.

Поверхневий поперечний м’яз промежини йде поперечно від передньої частини сідничих горбів до сухожилкового центру промежини.

Глибокий простір промежини (трикутна зв’язка, spatium perinei profundum) — зам­кнений простір між верхньою та нижньою фасцією сечостатевої діафрагми, з боків — місцями входу цієї фасції у сідничо-лобкові гілки, який включає такі групи м’язів (рис. 3.25-3.27):

— сфінктер сечівника (m. sphincter urethrae);

— глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus).

Сфінктер сечівника починається від лобково-сідничних гілок, йде медіально до сечівника, охоплює його дистальний відділ, а також передню і задню стінки піхви.

У

Рис. 3.26. Урогенітальний і анальний трикутники (А — урогенітальний трикут­ник; Б — анальний трикутник)

1 — центр промежини; 2 — нижня фасція урогенітальної діафрагми; 3 — глибо­кий поперечний м’яз промежини;4 — верхня фасція урогенітальної діафрагми; 5 — сфінктер сечівника; 6 — поперечна зв’язка промежини; 7 — дугоподібна лоб­кова зв’язка; 8 — цибулина присінка піхви

Рис. 3.27. Тазове дно:

А — поверхневий шар м'я­зів промежини:

1 — ніжка і тіло клітора;

2 — сідничо-печеристий м'яз;

3 — мала соромітна губа; 4 —

цибулино-печеристий м'яз; 5 — нижня фасція урогеніталь- ної діафрагми; 6 — сухожилко- вий центр промежини; 7 — по­перечний поверхневий м'яз промежини; 8 — внутрішній затульний м'яз; 9 — зовнішній сфінктер відхідника;

10 — м'яз-підіймач відхідника;

11 —крижово-горбова зв'язка;

12 — великий сідничний м'яз.

Б — глибокий шар м'язів промежини:

1 — сечівник; 2 — піхва; 3 — сухожилковий центр проме­жини; 4 — лобково-куприко­вий м'яз; 5 — клубово-купри­ковий м'яз; 6 — лобково-рек­тальний м'яз; 7 — крижово- спінальна зв'язка (розсічена); 8 — крижово-горбова зв'язка (загорнута); 9 — прямокишко- во-куприкова зв'язка; 10 — куприковий м'яз; 11 — куприк В — м'язи тазової діафраг­ми, вигляд зверху:

1 — сечівник; 2 — піхва; 3 — сухожилковий центр про­межини; 4 — пряма кишка; 5 — сухожилкова дуга; 6 — лобко­во-куприковий м'яз; 7 — клу­бово-куприковий м'яз; 8 — прямокишково-куприкова зв'язка; 9 — куприк; 10 — мис крижів

Рис. 3.28. М'язова під­тримка сечівника (фронталь­на площина):

1 — сечовий міхур (три­кутник); 2 — м'язи сечового міхура; 3 — шийка сечового міхура; 4 — внутрішній сфінк­тер шийки сечового міхура; 5 — m. levator ani (m. pubococ- cygeus); 6 — кавернозне веноз­не сплетення; 7 — фібром'язо- вий вісцеральний шар; 8 — от­вори періуретральних залоз; 9 — урогенітальна діафрагма, що включає глибокий попе­речний м'яз промежини; 10 — цибулина присінка піхви; 11 — цибулино-печеристий м'яз; 12 — поверхневий простір промежини; 13 — фасція Кол- ліса; 14 — отвори параурет- ральних (скенових) залоз; 15 — сечівник; 16 — малі со­ромітні губи

жінок він слабо розвинений у зв'язку з тим, що перфорується двома отворами: сечів­ника і піхви.

Глибокий поперечний м'яз промежини складається з поперечних м'язових воло­кон, які проходять по задній межі сфінктера сечівника і входять у центральний сухожилковий центр промежини. На відміну від чоловіків, у жінок цей м'яз відіграє дуже незначну роль у механізмі утримування сечі.

Кровопостачання промежини здійснюється внутрішньою соромітною артерією та її гілками: нижніми ректальними та задніми губними артеріями (див. рис. 3.21).

Іннервація промежини відбувається за рахунок соромітного нерва (з другого, тре­тього і четвертого крижових сегментів) та його гілок (рис. 3.28).

Клінічні кореляції. Сідничі ості мають велике акушерське значення, тому що відстань між ними звичайно дорівнює найменшому діаметру порожнини таза. Вони також є орієнтиром просунення передлежачої частини плода вздовж осі пологового каналу. При положенні жінки в дорсальній літотомічній позиції при пологах за ра­хунок рухливості крижово-клубових суглобів діаметр виходу таза може збільшува­тися на 1,5-2 см. Ця обставина є основним аргументом щодо укладання жінки в таке положення під час пологів.

Всі шари м'язів промежини в пологах утворюють широкий м'язовий канал, який є продовженням кісткового пологового каналу. Парний м'яз-підіймач відхідника має важливе значення для підтримки черевних і тазових органів, розподілу внутрішньо­черевного тиску разом з діафрагмою і мускулатурою черевної стінки (наприклад, при кашлі), контролю тримання сечі і калу, а також для процесу пологів (значне розтягнення черепицеподібно-складених м'язових волокон при просуванні плода з подальшим їх скороченням). Під час скорочення цього м'яза відбувається стискання статевої щілини, прямої кишки і піхви.

При травмі промежини в пологах або при зашиванні рани після епізіотомії слід анатомічно відновлювати цілісність m. bulbospongiosus і m. levator ani для збереження анатомії тазового дна.

Наявність жирової тканини в ішіоректальній ямці полегшує розтягнення аналь­ного каналу при дефекації і піхвового каналу протягом другого періоду пологів. Вона може стати місцем накопичення крові при післяпологових кровотечах (гема­тома) або гною при абсцесах і здатна вміщувати до 1 л рідини. Такі абсцеси можуть переходити на протилежний бік таза.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 472 с.. 2005

Еще по теме Сечостатева діафрагма: