<<
>>

Сенсибілізовані Rh-негативні вагітні

При виявленні антирезусних антитіл у вагітної при першому пренатальному візиті, виконують їх ретельний скринінг, визначають тип крові батька дитини. Якщо бать­ко є Rh-негативним, небезпеки для плода немає.

Якщо батько є резус-позитивним, бажано дослідження його гомозиготності або гетерозиготності за D-генним локусом. Зростання титру антирезусних антитіл до 1:16 і вище асоціюється з водянкою пло­да. Титр антирезусних антитіл визначають не рідше, ніж через кожні 4 тиж. Якщо титр антитіл є меншим 1:16, продовжують спостереження за вагітною і станом пло­да.

Антенатальна діагностика стану плода полягає у проведенні ультразвукових до­сліджень, біофізичного профілю, нестресового тесту, допплерометрії кровотоку в ар­теріях плода. При тяжкій формі гемолітичної хвороби (водянка плода) при ультра­звуковому дослідженні можуть бути виявлені багатоводдя, подвійний контур голів­ки плода (набряк м’яких тканин), асцит у плода, кардіомегалію, вилив у перикарді, гепатоспленомегалію, розширення пупкової вени.

Синусоїдальний ритм ЧСС плода протягом нестресового тесту може свідчити про тяжку анемію.

Прогностичну цінність має дослідження швидкості кровотоку в середній мозковій артерії плода методом допплерометрії: швидкість систолічного кровотоку зростає при тяжкій анемії плода.

При зростанні титру антирезусних антитіл до 1:16 і вище показано проведення серії амніоцентезів через 1-3 тиж, починаючи з 16-20-го тижнів гестації. При пер­шому амніоцентезі оцінюють групу і резус крові плода. Якщо плід є резус-негатив- ним, продовжують спостереження за вагітною. Якщо плід є резус-позитивним, про­водять серію амніоцентезів для аналізу оптичної щільності амніотичної рідини, яка свідчить про рівень білірубіну у навколоплідних водах. Білірубін накопичується в амніотичній рідині при зростанні гемолізу плодових еритроцитів. При спектрофото­метрії навколоплідних вод присутність білірубіну спричинює девіацію стандартної кривої при довжині хвилі близько 450 нм, що визначається як ∆OD450. Оцінку ри­зику для плода проводять за допомогою кривої Лілі (Liley), яка поділяється на 3 зони (рис. 15.1).

Показник ∆OD450, що знаходиться в зоні І, свідчить про незначне ураження плода і контрольні подальші амніоцентези виконують кожні 2-3 тиж. Присутність ∆OD450 у зоні 2 свідчить про помірний ризик ураження плода, й амніоцентез повторюють кожні 1-2 тиж. ∆OD450 у зоні 3 свідчить про анемію плода і необхідність виконан­ня кордоцентезу шляхом транскутарної пункції пупкової вени для визначення гема­токриту плода і виконання внутрішньоматкової гемотрансфузії (замінного перели­вання крові плода). Замінне переливання крові плода проводять при дефіциті пло­дового гемоглобіну > 20 г/л (відмиті еритроцити групи 0 (І), Rh-позитивні). Якщо кордоцентез і внутрішньоматкове переливання крові не можуть бути виконані, мож­ливе здійснення інтраперитонеальної гемотрансфузії плода.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 472 с.. 2005

Еще по теме Сенсибілізовані Rh-негативні вагітні: