Стрептокок групи В
Стрептокок групи В є частою причиною інфекцій сечових шляхів, хоріоамніоні- ту й ендометриту під час гестаційного періоду, а також неонатального сепсису. Хоча сепсис є рідкісним ускладненням (2-3 на 1000 народжених живими), смертність новонароджених зі стрептококовим сепсисом досягає 25-50 % випадків.
Стрептокок групи В може спричинювати дві групи захворювань у новонароджених: ранню інфекцію (септицемія) і пізню інфекцію (менінгіт). Обидві ці інфекції є найбільш частими у недоношених новонароджених, але можуть розвиватись і у доношених дітей.Численні дослідження підтверджують високу безсимптомну колонізацію вагітних стрептококами (10-30 % вагітних). Тому скринінг на стрептококову інфекцію у вагітних і своєчасне лікування дозволили зменшити частоту сепсису у новонароджених. Хоча, з іншого боку, наводяться дані, що профілактичне застосування антибіотиків сприяє зростанню випадків антибіотикорезистентності.
Діагностика і лікування. Існує 2 стратегії щодо скринінгу і лікування інфекції, спричиненої стрептококом групи В:
1. Скринінг на стрептокок групи В шляхом бактеріологічного дослідження вагінальних виділень, матеріалу періанальної ділянки в терміні 35-37 тиж вагітності. При позитивній культурі стрептококу групи В проводиться лікування шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків пеніцилінового ряду (пеніцилін G, ампіцилін) до пологів.
2. Пацієнтки, яким не проводився скринінг на стрептокок групи В і які мають пологи в терміні до 37 тиж гестації або безводний період понад 18 год після передчасного розриву плодових оболонок, лихоманку в пологах ≥38 °С, або наявність в анамнезі стрептококової інфекції у новонароджених, також одержують лікування пеніциліном G або ампіциліном до розродження. При застосуванні ампіциліну частота випадків антибіотикорезистентності є більшою.