Структурні аномалії хромосом
Структурні аномалії хромосом можуть стосуватися однієї або більше хромосом і зазвичай виникають через розриви хромосом. Розриви хромосом можуть бути спричинені дією агресивних факторів зовнішнього середовища: вірусів, радіації або хімічних речовин.
Наслідки розриву хромосом залежать від подальшої долі розірваних частинок. У деяких випадках відірвана частина хромосоми втрачається — часткова делеція хромосоми. У випадках часткової делеції хромосоми дитина характеризується певними аномаліями.Синдром «котячого крику» зумовлений частковою делецією короткого плеча хромосоми 5 і характеризується мікроцефалією, розумовою відсталістю, природженими вадами серця. Плач таких дітей нагадує котячий крик.
Мікроделеції хромосом охоплюють лише кілька суміжних генів і можуть призводити до розвитку синдрому мікроделеції, або синдрому суміжних генів. Місця виникнення таких делецій називають суміжними генними комплексами. Їх ідентифікують за допомогою високоточної техніки диференційного забарвлення хромосомних смуг. Прикладом може бути мікроделеція довгого плеча хромосоми 15 (15q11-15q13). При успадкуванні ураженої делецією материнської хромосоми виникає синдром Ангельмана, при якому дитині притаманна розумова відсталість, затримка мовного і моторного розвитку, непровоковані напади сміху. При успадкуванні дефектної батьківської хромосоми виникає синдром Прадера — Віллі. Уражені індивіди страждають від гіпотонії, ожиріння, розумової відсталості, гіпогонадизму і крипторхізму. Така відмінність експресії генетичного матеріалу залежно від успадкування батьківської чи материнської хромосоми є прикладом геномного імпринтингу.
Іншими генними синдромами, які можуть успадковуватися від обох батьків, є синдром Міллера — Дікера внаслідок делеції 17р13 (затримка розвитку, вроджені вади обличчя та серця) і синдром Шпрінтцена при делеції 22q11 (дефекти піднебіння, вади розвитку серця, затримка мовного розвитку, порушення здатності до навчання, шизофреноподібні розлади).
Ламкі місця — це ділянки хромосом, що виявляють схильність до відриву або руйнування при певних маніпуляціях з клітиною. Ламкі місця можна виявити при культивуванні лімфоцитів у середовищі з дефіцитом фолатів. Сайт, локалізований на довгому плечі Х хромосоми (Xq27), пов’язаний зі зміною фенотипу і може призводити до синдрому ламкої Х-хромосоми, що супроводжується розумовою відсталістю, великими вухами, виступанням щелепи і блідими блакитними райдужками. Чоловіки уражаються частіше, аніж жінки (4/2000 порівняно з 1/2000), чим пояснюється переважання чоловічої статі серед розумово відсталих осіб. Синдром ламкої Х-хромосоми посідає друге місце після синдрому Дауна серед причин розумової відсталості хромосомного походження.