Генні мутації

Багато природжених вад людини є успадкованими; деякі з них успадковуються чітко за законами Менделя. У багатьох випадках дефект є прямим наслідком зміни структури або функції єдиного гена — мутації одного гена, моногенної мутації.

За винятком Х і Y-хромосом, в осіб чоловічої статі гени представлені парами, або алелями, тому кожна генетична детермінанта існує у двох нуклеотидних послідов­ностях, одна з яких походить від батька, друга — від матері. Якщо мутантний ген спричинює аномалію при ушкодженні лише однієї нуклеотидної послідовності, не­залежно від присутності нормального алеля, це одержало назву домінантної му­тації. Якщо для появи вади обидва алелі повинні бути аномальними (подвійне уш­кодження), або якщо ця мутація відбувається у чоловіків і пов’язана з Х-хромосо- мою, вона називається рецесивною мутацією. Ступені проявів мутантних генів зале­жать від дії ушкоджуючих факторів.

Використання методів молекулярної біології дозволило визначити гени, відпові­дальні за нормальний розвиток. Картування геному людини дає інформацію про позицію багатьох із цих генів, а подальший аналіз дозволяє виявити їх мутації. Ці дані дозволяють розшифрувати роль окремих генів та їх мутацій у розвитку різних клінічних синдромів і захворювань (табл. 5.1).

Окрім виникнення природжених вад, дефектні гени зумовлюють значну кількість природжених порушень метаболізму. Ці хвороби (фенілкетонурія, гомоцистинурія

Таблиця 5.1

Роль генів у розвитку природжених аномалій

та галактоземія) нерідко супроводжуються різними ступенями розумової відсталості або призводять до них.