Тромбоз глибоких вен
Діагноз глибокого венозного тромбозу звичайно визначається на підставі клінічних даних і підтверджується результатами допплерометрії та венографії. Пацієнтка звичайно скаржиться на біль і набряк у ділянці нижньої кінцівки з одного боку.
При об’єктивному обстеженні виявляють набряк, локальну еритему, болючість при пальпації, розширення вен, а також болючі «струни» в глибокій зоні ураженої ділянки. При підозрі на тромбоз глибоких вен за клінічними даними виконують допплерівське ультразвукове дослідження для підтвердження венозної обструкції. Венографія, хоча і вважається «золотим стандартом» діагностики, однак виконується рідко.Лікування глибокого венозного тромбозу при вагітності проводять з використанням гепарину або низькомолекулярних гепаринів (фраксипарин, фрагмін, клексан). Спочатку гепарин вводять внутрішньовенно, потім застосовують ін’єкції препарату під шкіру; лікування продовжують протягом вагітності і післяпологового періоду. Кумадин протипоказний при вагітності у зв’язку з його тератогенністю. Застосування в І триместрі вагітності кумадину збільшує ризик аномалій центральної нервової системи (атрофія зорового нерва), а також спричинює так звану варфаринову ембріо- патію, що характеризується гіпоплазією носа та скелетними аномаліями.