ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ХВОРИХ НА ГЕСТАЦІЙНИЙ ДІАБЕТ

Шифр МКХ-10 — О.24.4

Гестаційний діабет — порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, яке виникло (або вперше виявлено) під час вагітності.

2. Діагностика (див. алгоритм на рис.

2.1. Чинники ризику гестаційного діабету (А):

— діабет у родичів першого ступеня;

— гестаційний діабет за попередньої вагітності;

Рис. Д.9. Алгоритм діагностики гестаційного діабету (В)

— ожиріння (> 120 % від ідеальної маси тіла);

— багатоводдя;

— обтяжений акушерський анамнез:

— великий плід (> 4000 г);

— мертвонародження;

— природжені вади розвитку плода;

— глюкозурія (встановлена двічі або більше).

2.2. Показанням до негайного обстеження на гестаційний діабет, окрім наявності чинників ризику, є глікемія натще: у плазмі венозної крові ≥ 5,83 ммоль/л, у цільній капілярній крові ≥ 5,0 ммоль/л (А).

2.3. Техніка годинного тесту толерантності до глюкози (ТТГ) з навантаженням 50 г: у будь-який час, необов’язково натще, вагітній дається випити розчин 50 г глю­кози у 200 мл води, через 1 годину визначається глікемія у плазмі венозної крові.

2.4. Техніка тригодинного тесту толерантності до глюкози (ТТГ) з навантажен­ням 100 г: вранці натще (останній прийом їжі не менше ніж за 12 годин) у перифе­ричну вену встановлюється катетер і береться кров для визначення глікемії, дають випити розчин 100 г глюкози у 250 мл води з додаванням лимонного соку, кров для визначення глікемії береться через 1, 2 та 3 години. Упродовж дослідження вагітна має перебувати у стані спокою (сидячи або лежачи) і не їсти, може пити воду.

2.5. Нормальні показники концентрації глюкози (ммоль/л) у плазмі венозної крові вагітних при тригодинному ТТГ з 100 г глюкози (А):

— натще < 5,83;

— 1 год < 10,55;

— 2 год < 9,16;

— 3 год < 8,05.

3. Лікування (див. алгоритм на рис. Д.10):

3.1. Дієтотерапія (А):

3.1.1. Калорійність добового раціону — 30-35 ккал/кг ідеальної маси (2000-2400 ккал/доб).

3.1.2. У разі ожиріння (> 120 % ідеальної маси тіла) — 25 ккал/кг/добу, при недо­статній масі (< 80 %) — 40 ккал/кг/добу.

3.1.3. Якісний склад харчового раціону:

— вуглеводи — 45-50 % добового калоражу;

— білки — 20-30 %;

— жири — 25-30 %.

3.1.4. Повністю виключаються легкозасвоювані вуглеводи (моносахариди), реко­мендується вживання продуктів, багатих на клітковину.

3.1.5. Режим харчування:

— сніданок — 25 % добового калоражу;

— другий сніданок 25 %;

— обід 35 %;

— вечеря 15 %.

Крім чотирьох основних прийомів їжі, призначаються один-два малокалорійних додаткових в інтервалах між ними.

3.2. Інсулінотерапія (С):

3.2.1. Призначення здійснюють лише в умовах стаціонару.

3.2.2. Використовується лише людський інсулін у картриджній формі (вводиться шприц-ручкою).

3.2.3. До першого введення проводиться внутрішньошкірна проба.

3.2.4. Хвору навчають самоконтролю глікемії.

3.2.5. Починають з призначення малих доз інсуліну короткої дії (2-4 ОД) за 20 хвилин перед основними прийомами їжі. Контролюють глікемію натще та пост- прандіальну (через 1 год), коригуючи дози інсуліну. Якщо глікемія натще утримується у плазмі венозної крові ≥ 5,83 ммоль/л (або у капілярній крові ≥ 5,0 ммоль/л), при­значається додатково ін’єкція інсуліну середньої тривалості (напівдобовий інсулін) перед сном.

3.2.6. Критеріями ефективності терапії гестаційного діабету (компенсації) є: нор- моглікемія натще та упродовж доби, у т. ч. після їжі, відсутність кетозу та епізодів гіперглікемії.

4. Тактика ведення вагітності і пологів (див. алгоритм на рис. Д.11).

4.1. За необхідності корекції інсулінотерапії та відсутності акушерських усклад­нень хвору госпіталізують до ендокринологічного відділення.

4.2. У разі розвитку ускладнень (гіпертензія вагітних, прееклампсія, багатоводдя, гіпоксія плода) лікування проводиться у спеціалізованому відділенні екстрагеніталь- ної патології вагітних.

Рис. Д.11. Алгоритм ведення вагітності у хворої на гестаційний діабет (С)

4.3. Найбільш адекватними методами моніторингу стану плода є актографія та ви­значення біофізичного профілю.

4.3.1. Актографія — підрахунок вагітною кількості рухів плода упродовж години вранці та ввечері.

4.3.2. Біофізичний профіль плода — визначення під час ультразвукового дослі­дження та кардіотокографії (нестресовий тест) рухів плода, тонів серця, реактив­ності, дихання та об’єму амніотичної рідини.

4.4.3. За необхідності розродження хворої у терміні менше 37 тижнів проводить­ся оцінка зрілості легенів плода.

4.4.4. За необхідності передпологової підготовки шийки матки її проводять за до­помогою препаратів простагландину E₂ місцево.