Вірус імунодефіциту людини
За відсутності лікування близько 25 % новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів інфікуються вірусом імунодефіциту людини. Збільшення ризику інфікування ВІЛ-новонароджених має місце при високому вірусному навантаженні або тяжкому перебігу хвороби у матері, розриві плодових оболонок, маніпуляціях у пологах і під час розродження, які збільшують експозицію материнської крові на новонародженого.
Вважають, що трансплацентарна трансмісія ВІЛ відбувається в пізні терміни вагітності, під час пологів і розродження. З метою профілактики трансмісії ВІЛ виконують кесарів розтин, особливо за відсутності лікування протягом вагітності, що дозволяє уникнути інфікування в 2/3 випадків порівняно з вагінальними пологами (ризик інфікування новонародженого зменшується до 5 % порівняно з 15-25 % при піхвових пологах). Кесарів розтин зменшує ризик інфікування навіть після розриву плодових оболонок.Згідно з останніми дослідженнями, призначення зидовудину або AZT до пологів (після І триместру) інтранатально і в неонатальному періоді дозволяє зменшити ризик вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до плода на 2/3 у жінок із м’якою симптоматикою ВІЛ-інфекції. Вірус імунодефіциту людини передається з молоком матері, тому годування груддю при ВІЛ-інфекції протипоказане. У зв’язку з можливістю ефективної профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ за допомогою антиретровірус- них препаратів, скринінг на ВІЛ-інфекцію є показаним усім вагітним із факторами ризику захворювання (див. Додаток, Т. 2, с. 313).