6. Хромосфера

Над фотосферою знаходиться хромосфера (хромос-колір). В звичайних умовах спостерігачу не озброєному спеціальними приладами хромосферу не видно. Під час повних сонячних затемнень можна спостерігати над краєм Місяця рожеве сяйво, що облямовує Сонце, це хромосфера.

У Хромосфері спостерігаються гранули, які мають волокнистий вигляд і називаються флокулами. У Хромосфері виявлено факельні поля, які розташовані в тих самих місцях на Сонці, що і фотосферні і хромосферні факели є проявом одного і того ж процесу на різних висотах. Кількість хромосферних факелів залежить від активності Сонця. Раптове посилення частини факельного поля на Хромосферному рівні утворює сонячний спалах.

При спостереженні Хромосфери в лінії виразно видно темні волокна-це проекції протуберанців на диск Сонця. На вдалих фотографіях Хромосфери видно її неоднорідність. Поверхня Хромосфери складається з великої кількості струмочків, ніби язиків полум’я. Окремі струмені піднімаються над середнім рівнем Хромосфери, утворюючи невеликий кут з її поверхнею. Ці струмені називаються спікулами. Протяжність окремих спікул-кілька тисяч км. Час існування 8-15 хв., час підйому 1.5 хв. Швидкість руху вгору 20000 м/с.

Хромосфера має емісій ний спектр, який складається з яскравих ліній. При спостереженнях здається що вони (лінії) спалахують в момент повної фази затемнення Сонця.

Найінтенсивніші лінії водню, гелію, іонізованого кальцію. За спостереженнями з-за меж атмосфери (з ракет) в спектрі виявлені лінії Не, Не.Такі лінії можуть з’явитись при температурі не нижчій 25000-35000. Спектр Хромосфери дуже подібний на спектр Сонця, в якому всі лінії поглинання замінено лініями випромінювання, а суцільний спектр відсутній. В спектрі Хромосфери лінії іонізованих і важко- збуджуваних елементів яскравіші ніж в спектрі фотосфери. Все це вказує на те, що температура в Хромосфері зростає із збільшенням висоти. Нижні шари Хромосфери більш-менш однорідні і мають температуру 5000.На висотах 1000 км. з’являються спікули-гарячі струмені речовини температура яких може досягати 20000К і вище.

Хромосфера-досить протяжна. На найбільшій висоті в Хромосфері (14000 км.) спостерігається випромінювання іонів Са. На висоті 12000 км. виявляється водень, на висоті 7000 км. – гелій.

Пояснення великої протяжності Хромосфери і збільшення її температури з висотою є основ Ною трудністю у побудові фізичної моделі Хромосфери. Загальновизнаних пояснень цим питанням поки що немає.

ХРОМОСФЕРНІ СПАЛАХИ Короткочасні, але дуже швидкі підсилення яскравості невеликої

Ділянки Хромосфери мають назву хромосферних спалахів. Раптово на короткий час (кілька хвилин, рідко годину) поблизу області сонячних плям і факельних полів відбувається збільшення яскравості майже в усіх хромосферних лініях, особливо лінії Н.

Природу хромосферного спалаху ще не з’ясовано.

А.Б.Сєвєрний, помітив що хромосферні спалахи виникають навкруги тих місць, де сильне магнітне поле міняє свій знак, - поблизу нейтральної лінії.

Він висунув гіпотезу про те, що магнітний тиск(особливо сильний біля магнітних неоднорідностей) зумовлює стиск газу з дуже великою швидкістю і по обидва боки від нейтральної лінії утворюються дві ударні хвилі, які швидко з’єднуються. Там де вони з’єднуються температура може підвищуватись до 10град. У цих місцях можливі термоядерні реакції, потужне ультрафіолетове, рентгенівське та корпускулярне випромінювання.

За іншими гіпотезами розігрівання Хромосфери в області спалахів може відбуватись внаслідок падаючих протуберанців.