Революції 1989 – 1990 рр. в країнах Центральної та Північно – Східної Європи
У 1989 році в країнах Центральної і Південно-Східної Європи настала пора глобальних змін - у цих країнах почалася політична і соціально-економічна трансформація після сорока з гаком років панування комуністичної системи.
Хвиля демократичних революцій викликала великий резонанс у світі, який можна порівняти з впливом Великої Французької революції і революції 1917 року в Росії.Однією з перших східноєвропейських країн, що стали на шлях змін, стала Польща. В умовах погіршення економічної та політичної ситуації в країні, сплеску страйкової хвилі керівництво ПОРП вирішується в кінці 1988 року скликати "круглий стіл", тобто почати переговори з опозицією щодо шляхів подальшого перетворення країни. В засіданнях "круглого столу" брали участь представники реформістського крила правлячої комуністичної партії, помірна частина опозиції, яка вийшла з лав "Солідарності", була ще й третя сила - представники єпископату польської католицької церкви, яка традиційно користувалася значним пошаною і повагою в польському суспільстві, це не змогли вихолостити і роки комуністичного правління. В ході переговорів було прийнято ряд рішень, що стосувалися майбутнього Польщі. Вони були оформлені у трьох основних документах: "Позиції з питання політичних реформ", "Позиції з питання соціально-економічної політики і системних реформ", "Позиції з питання профспілкового плюралізму".
У політичній сфері передбачалося введення політичного плюралізму, свободи слова, принципу демократичного формування державної влади, незалежності судів, розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Визнавалося право на існування легальної політичної опозиції. В області економіки рішення "круглого столу", по суті, зводилися до створення соціально орієнтованої ринкової економіки. Передбачалося розвиток ринкових відносин, обмежити функції держави в частині прийняття економічних рішень, ввести різноманіття форм власності, сприяти розвитку самоврядування трудових колективів.
У липні 1989 року відбулися перші "напіввільні" вибори в Польщі.
Правлячої коаліції гарантувалося 65% місць у сеймі (в тому числі 37% - ПОРП), за інші місця, а також за всі місця в сенаті розгорнулася відкрита боротьба, яка принесла перемогу опозиції в особі "Солідарності". ПОРП вела себе під час виборчої компанії мляво, її успіх був більш ніж скромний. В результаті було сформовано перший некомуністичний уряд, головою якого став радник "Солідарності" Тадеуш Мазовецький. Поразка ПОРП сприяло подальшому розкладанню цієї партії. Для Польщі відкривалася нова сторінка в її історії, означала зміни у всіх сферах життя суспільства.Мирно, без бурхливих політичних потрясінь відбувся демонтаж колишньої системи в Угорщині. До моменту переходу, як вже зазначалося, в Угорщині вже накопичилися зміни, які неминуче вели до зміни існуючого ладу. До 1989 році тут фактично вже утворилося кілька опозиційних партій. До честі керівництва УСРП слід зазначити, що вона сама виявила готовність і політичну волю здійснити зміни в країні і сісти за стіл переговорів з опозицією, і це при всьому тому, що країну на відміну від Польщі аж ніяк не стрясали страйку або мітинги протесту. Угорщина продемонструвала всьому регіону приклад політичної культури, здатності політичних сил домовитися в переломний для країни момент. Так у березні 1989 року відбулися тристоронні переговори між УСРП, дев'ятьма опозиційними партіями і шістьма громадськими організаціями про створення передумов мирного переходу до парламентської демократії. У березні 1990 р. відбулися перші вільні демократичні вибори, перемогу на яких здобули праві сили на чолі з Угорським демократичним форумом. Угорська соціалістична партія (УСП)виникла на базі УСРП і перейшла на позиції соціал-демократії, мирно поступилася влада некомуністичним силам