Індуктивні умовиводи. Аналогія.

Індуктивні умовиводи - це опосередковані умовиводи, в котрих з одиничних суджень-засновків виводять часткове, або й загальне судження- висновок. В гносеології індукцією називають метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні процесу пізнання від одиничного до часткового або загального.

Повна індукція - це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі значення про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу. Схема повної індукціїмає вигляд:

Приклад: в Австралії є українці,

в Азії є українці, в Європі є українці, в Америці є українці, в Африці є українці, в Антарктиді є українці, отже: у всіх частинах світу є українці.

Умовивід за повною індукцією є необхідним, тобто його вірогідність дорівнює одиниці (Р = 1).

Неповна індукція - це індуктивний умовивід, в якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу. Її схема:

Приклад: 1) Гривня є засобом платежу

Євро є засобом платежу

Долар США є засіб платежу;

2) Гривня, євро, долар - гроші

Отже, можливо, всі гроші є засобом платежу.

Умовивід за неповною індукцією є ймовірним, тобто його вірогідність менше одиниці і більше нуля (0 < P < 1 )

Аналогія - це традуктивний (від лат. traductio - переміщування, перенесення) умовивід, в якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

Її схема має вигляд:

Приклад: Долар США ($) є засіб платежу, обігу і накопичення;

Гривня є засіб платежу й обігу;

Отже, ймовірно, що гривня є також засіб накопичення.

Існує проста аналогія, в якій на підставі подібності предметів за одними якими-небудь ознаками роблять висновок про їх подібність в інших ознаках. Є також строга аналогія, що ґрунтується на знанні залежності ознак предметів, що порівнюються, й нестрога аналогія, в якій робиться висновок без знання про зв’язок подібних ознак.

ВИСНОВКИ: Умовиводи поділяються: 1) за формою міркування на

дедуктивні, індуктивні, традуктивні: 2) за ступенем обґрунтованості на достовірні (необхідні і ймовірні (правдоподібні); 3) за кількістю засновків на безпосередні і опосередковані.

Словник - мінімум

Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки - висновки.

Безпосередній умовивід - умовивід, доскладу якого входить лише один засновок (і звичайно ж, - висновок).

Перетворення - перебудова судження, внаслідок якої з вихідного утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості: стверджувальне судження перетворюється на заперечне, а заперечне - на стверджувальне.

Обернення - перебудова судження, внаслідок якої суб’єкт і предикат міняються місцями. При цьому якість судження зберігається, а кількість може змінюватися.

Протиставлення - перебудова судження, в ході якої одночасно здійснюються і перетворення, і обернення в тій чи іншій послідовності.

Простий категоричний силогізм - опосередкований дедуктивний умовивід, який складається з двох засновків (посилань) і висновку, які є категоричними судженнями.

Ентимема - скорочений силогізм, у якому одне з трьох суджень, що входять до його складу не висловлюється, хоч і мається на увазі.

Розділовий умовивід - опосередкований дедуктивний умовивід, до складу якого входять розділові судження, а перший засновок завжди є розділовим.

Розділово - умовний умовивід - розділовий умовивід, в якому один із засновків (перший) є розділовим судженням, а інші засновки (їх кількість

дорівнює кількості членів розділового судження - засновку, тобто кількості диз’юнктів) - умовні судження.

Умовний умовивід - опосередкований дедуктивний умовивід, до складу якого входять умовні судження; перший засновок у ньому завжди є умовним.

Суто умовний умовивід - умовний умовивід, в якому обидва засновки і висновок є умовними судженнями.

Умовно - категоричний умовивід - умовний умовивід, в якому другий засновок і висновок є категоричними судженнями.

Умовно - розділовий (лематичний) умовивід - умовний умовивід, до складу якого входять крім умовних ще й розділові (одне чи два) судження.

Контрольні питання

1. Чим умовиводи відрізняються від інших форм мислення?

2. Чим відрізняються безпосередні умовиводи від опосередкованих?

1. Які умовиводи називаються безпосередніми?

2. Що називається перетворенням судження?

3. Які труднощі виникають при перетворенні суджень?

4. Що таке обернення?

5. Які труднощі виникають при оберненні?

6. Від чого залежить кількість судження - висновку при оберненні?

7. Що називається протиставленням?

8. Яка специфіка протиставлення предикатові?

9. Що таке протиставлення суб’єктові?

10. Що характерне для дедуктивних умовиводів?

11. На які види поділяються дедуктивні умовиводи залежно від того, з яких суджень вони складаються?

12. Які визначення простого категоричного силогізму ви знаєте і в чому полягає перевага кожного з них?

13. Як встановити структуру силогізму?

14. Як встановити, який із засновків є більшим, а який - меншим?

15. Як встановити середній термін силогізму?

16. Які ви знаєте правила термінів силогізму?

17. Які ви знаєте правила засновків?

18.Чим відрізняються фігури силогізму?

19.Які ви знаєте правила фігур?

20.Чому люди часто вдаються до ентимем?

21. Які види ентимем ви знаєте?

22. Який силогізм називається складним?

23. Які ви знаєте модуси розділово - категоричного умовиводу?

24. Які модуси має розділово - умовний умовивід?

25. Яка будова умовно - категоричного умовиводу?

Які ви знаєте модуси умовно - категоричного умовиводу?

Контрольні питання

1. Чим індуктивні умовиводи відрізняються від дедуктивних?

2. Які умовиводи називаються ймовірними?

3. Що характерно для повної індукції?

4.

5. Яка індукція називається неповною?

6. Що характерно для популярної індукції?

7. Яка індукція називається науковою?

8. Які ви знаєте методи встановлення причинних зв’язків між явищами?

9. В чому полягає суть методу єдиної подібності?

10. Як формулюється метод єдиної відмінності?

11. Яку роль відіграє індукція в процесі пізнання і перетворення дійсності?

Словник - мінімум

Індукція - 1) метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від одиничного до часткового або загального; 2) вид опосередкованого умовиводу, в якому з одиничних суджень - засновків виводять часткове або й загальне судження - висновок.

Повна індукція - індуктивний умовивід, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок проналежність цієї ознаки всім предметам цього класу.

Неповна індукція - індуктивний умовивід, в якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

Імовірний умовивід - умовивід, в якому з істиних засновків певної структури одержують висновок, що може бути як істиним, так і хибним.

Імовірність - величина, яка характеризує “ступінь можливості” якоїсь події, що може як відбутися, так і не відбутися.

Популярна індукція - неповна індукція через простий перелік за відсутності суперечного випадку.

Наукова індукція - неповна індукція, в якій на підставі пізнання необхідних ознак деяких предметів певного класу робиться загальний висновок про всі предмети цього класу.

Тема 6.