Мета людського пізнання полягає в тому, щоб збагнути істину, матерію тонку і складну.
Логіка і є такою наукою, що демонструє, як має здійснюватися мислення, щоб була досягнута істина; яким правилам має підпорядковуватися мислення, щоб була досягнута істина. Мислення, за допомогою якого досягається істина, слід назвати правильним мисленням.
Отже логіка може бути визначена як наука про закони правильного мислення, або як наука про закони, яким підпорядковується правильне ми-слення.Оскільки логіка досліджує закони мислення, її предмет виявляється близьким до предмета психології. Отже на мислення ми повинні подивитися як на певний процес, закони якого ми досліджуємо. А це і є точка зору психології. З іншого боку, на мислення можна подивитися як на засіб досягнення істини. А те, яким законам повинне підпорядковуватися мислення, щоб воно могло привести до істини, і є предметом логіки.
Отже відмінність між психологією і логікою відносно процесу мислення може бути виражена більш чітко. Психологія розглядає безвідносно усілякі види розумової діяльності: розмірковування генія, марення хворого, мислення дитини, психічну діяльність тварини, бо для психолога важливий сам процес мислення. Логіка розглядає умови, за яких думка може бути правильною. У цьому відношенні логіка зближується з граматикою, яка вказує на правила, яким повинна підлягати мова, щоб бути правильною.
Особливістю предмету логіки виступає дослідження різноманітних фактів. Є факти, істинність яких убачається безпосередньо. Коли ми говоримо: «я голодний», «я чую музику», «я бачу, що цей предмет рухається» і таке інше, то тут констатуються факти, які слід уважати безпосередньо пізнаваними або безпосередньо очевидними, тому що вони не потребують ніяких доказів, їх істинність очевидна. Коли я сиджу на зеленій траві, то навряд чи я погоджуся з кимось, хто стверджує, що ця трава фіолетова.
Усі факти, які постали або постануть без нашої присутності (явища, що проминули, і явища очікувані), можуть бути пізнавані тільки посередньо. Коли я бачу, що йде дощ - це факт безпосереднього пізнання. А те, що вночі йшов дощ, є фактом опосередкованого пізнання, оскільки про це я дізнаюся через наявність іншого факту, а саме, що під вікнами мокрий асфальт і у дворі калюжі. Факти опосередкованого пізнання або просто опосередковане пізнання є результатом висновку, умовиводу.