§6. Метод супутніх змін
Але інколи буває так, що жоден з методів, наведених вище, виявляється непридатним для дослідження причинового зв’язку явищ. Це буває тоді, коли певне явище за самою своєю природою не може бути відокремлене або ізольоване від іншого явища.
Наприклад, «стан тепла» і «обсяг тіла» не можуть бути відокремлені одне від одного, тому що тепло не можна виділити з тіла таким чином, щоб воно стало існувати окремо від тіла. Отже, якщо нам потрібно вивчити причиновий зв’язок, що існує між теплом і обсягом тіл, то на перший погляд здається, що вивчення цього зв’язку практично неможливе. Але насправді, якщо ми не можемо ізолювати або виключити таке явище, то ми можемо провести яку-небудь зміну в ньому і потім подивитися, чи викликає цю зміну яка-небудь зміна в пов’язаному з ним явищі. Наприклад, можна тепло збільшувати або зменшувати і одночасно спостерігати, що відбувається з обсягом тіла. Якщо із збільшенням тепла збільшується обсяг тіла, а із зменшенням тепла його обсяг також зменшується, то ми робимо висновок, що саме тепло є причиною цього.Зважаючи на вищезазначене, можна сформулювати правило: «Якщо певна зміна А, яке передувало явищу, завжди супроводжується зміною в наступному а, а інші наступні b і с залишаються тими ж, або, навпаки, якщо кожній зміні а передувала видозміна в А, яку не було помічено в інших попередніх явищах, то ми можемо зробити висновок, що а цілком або частково є наслідком впливу А, або ж, принаймні, пов’язане з ним певним зв’язком причини з наслідком».
Для ілюстрації застосування цього методу розглянемо, як впливає рух Місяця на процеси, що відбуваються на поверхні Землі. Ми не можемо провести дослід, у якому можна було б виключити Місяць, тобто ми не можемо усунути вплив Місяця, ми не можемо спостерігати, які явища припиняються на Землі разом із зникненням Місяця, або які явища виникають у той час, коли на небі з’являється Місяць. Але ми можемо спостерігати ряд явищ, які виникають на Землі в той час, коли Місяць змінює своє положення по відношенню до Землі. Безперечно, ми спостерігаємо, що всі зміни положення Місяця супроводжуються відповідними змінами висоти води в океані, причому місцем явних змін завжди буває частина Землі або найближча до Місяця, або найдальша від нього. Звідси ми переконуємося, що Місяць цілком або частково є причиною припливів і відпливів.
Метод супутніх змін широко застосовується у визначенні причиновості в явищах суспільного життя. Коли, наприклад, історичний досвід свідчить про те, що кількість злочинів зменшується разом з розповсюдженням освіти серед широких верств народу, то ми можемо цілком обґрунтовано припустити, що ці явища знаходяться в причиновому зв’язку одне з одним.