Модальні висловлювання

Модальна логіка є розділом сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Існують наступні види модальних логік і модальних висловлювань: алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні.

Алетичні висловлювання включають такі модальності: “необхідно”, “можливо”, “випадково” “ та їх модифікації. Наприклад: Можливо, Україна стане правовою державою.

Епістемічні висловлювання включають до свого складу такі модальності: “знаю”, “вірю”, “вважаю”, “доведено”, “відомо”, “спростовано” тощо. Наприклад: Вірю, тому що абсурдно.

Темпоральні висловлювання включають такі оцінки змісту, у яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик: “було так, що”, “буде так, що”, “раніше”, “пізніше”, “одночасно” тощо. Наприклад: Буде так, що повага до прав людини стане найважливішою рисою демократії.

Деонтичні висловлювання характеризують наявність або відсутність в судженні певних норм, з допомогою таких модальностей: “обов’язково”, “необов’язково”, “дозволено”, “не дозволено”, “заборонено”, “не заборонено”. Наприклад: За Конституцією України Президентові країни заборонено займатися підприємницькою діяльністю (див. табл.13)

Таблица 13

ВИСНОВКИ: Судження є другою формою логічного мислення.

екзистенціальні, модальні та ін. Класична класифікація суджень за логічним квадратом включає чотири різновиди атрибутивних суджень (загально- ствердні, загально-заперечні, частково-ствердні, частково-заперечні). Терміни в судженнях можуть бути як розподіленими, так і нерозподіленими. Істинність складних суджень (кон'юнктивних, диз 'юнктивних, умовних, еквівалентних) визначається з допомогою таблиці істинності.

Словник - мінімум

Судження - форма мислення, в якій засобамиствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.

Суб’єкт судження - поняття про предмет думки.

Предикат судження - поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.

Пропозиційна функція - твердження, в якому йдеться про певну властивість предмета чи відношення між предметами при невизначеності самого предмета.

Атрибутивне судження - судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів.

Судження про відношення - судження, в якому відображено зв’язки між предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі, послідовністю в часі тощо).

Категоричне судження - судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь - яких умов

Загальностверджувальне судження - судження в якому констатується наявність ознаки у певного предмета (чи множини предметів).

Загальнозаперечне судження - судження, в якому констатується відсутність ознаки у кожного предмета, який мислиться в суб’єкті цього судження.

Частковостверджувальне судження - судження, в якому констатується наявність певної ознаки в частини предметів. Які мисляться в його суб’єкті.

Частковозаперечне судження - судження, в якому констатується відсутність ознаки в певної частини предметів, які мисляться в його (судження) суб’єкті.

Розподілений термін - термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.

Нерозподілений термін - термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.

Складне судження - судження, до складу якого входять два і більше суб’єктів, або два та більше предикатів, або два та більше і суб’єктів, і предикатів.

Контрольні питання

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Яка роль запитання у процесі пізнання?

3. Які є види простих суджень?

4. Які є види категоричних суджень?

5. Що є основою поділу суджень за кількістю?

6. Що є основою поділу суджень за якістю?

7. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно?

8. Які види складних суджень ви знаєте?

9. Які судження називаються єднальними?

10. Що характерне для розділових суджень? Які судження відносяться до умовних?