§4. Модальність суджень
Четверте відношення між судженнями можливе з погляду модальності, тобто їх відношення в межах можли- ве-дійсне-необхідне. Тут розглядається, з якою кваліфікацією, тобто яким чином (cum modo) у судженні присудок приписується підмету.
Таких кваліфікацій можна визнати три, а тому поділяють судження за модальністю на три розряди:Проблематичні - «S, ймовірно, єР». Наприклад, «Ілі- ада є, ймовірно, твір колективної творчості». Тут поєднання підмета з присудком і від’єднання підмета від присудка подається просто як певне припущення.
Ассерторичні - «S є Р». Наприклад, «Київ стоїть на Дніпрі», «вода складається з водню і кисню».
Аподиктичні - «S з необхідністю має бути Р». Наприклад, «дві прямі лінії не можуть замкнути простір».
Аналіз наведених прикладів показує, що проблематичне судження характеризується певним обмеженням зв’язку між підметом і присудком (стверджується вірогідність, можливість). В ассерторичному судженні зв’язок підмета з присудком стверджується явно, бо стверджується реальність будь-якого факту. В аподиктичному судженні твердження має характер необхідності.
Судження ассерторичні й аподиктичні істотно різні. Судження ассерторичні стверджують щось дійсне, те, що існує і є цілком достовірним, але завжди можна мислити і протилежне тому, що стверджується в ассерторично- му судженні. Що ж стосується аподиктичних суджень, то ніяк не можна мислити судження, що суперечать їм. Наприклад, в ассерторичному судженні «Київ стоїть на Дніпрі», я можу мислити Київ, який стоїть не на Дніпрі, а, скажімо, на Ворсклі. Якщо ж я візьму аподиктичне судження «дві прямі лінії не можуть замкнути простір», то я не можу мислити інакше, я не можу уявити собі, щоб дві прямі замикали простір. Отже, аподиктичне судження має характер необхідності Ще приклад аподиктичного судження: «якщо дві величини дорівнюють одній і тій же третій, то вони рівні між собою».
Ці три ознаки: можливість, дійсність і необхідність характеризують три види вказаних суджень. Якщо в судженні виражається або можливість, або дійсність, або необхідність, то ми отримуємо або судження проблематичне, або ассерторичне, або аподиктичне.