§2. Обсяги підмета і присудка
Тепер розглянемо судження з погляду обсягу їх підметів і присудків. Ми побачимо, що в деяких судженнях ми беремо підмет або присудок у повному обсязі, а в інших - не у повному. Якщо підмет і присудок беруться в судженнях у всьому обсязі, то тоді говорять, що вони розподілені; якщо ж їх узято не в повному обсязі, то говорять, що вони не розподілені.
У судженнях виду А підмет розподілений, тому що в них у предикаті стверджується стосовно всіх представників того чи іншого класу, але присудок не розподілений, що легко можна побачити з вищенаведеного прикладу: «усі риби суть хребетні». У даному прикладі ми приписуємо певну властивість, а саме приналежність до відомого класу, до всіх риб; що ж до хребетних, то ми набуваємо знання тільки про деяку частину їх, але не про всіх. Тому очевидно, що судження А розподіляє свій підмет, але не розподіляє свого присудка.
Але в тих судженнях А, у яких підмет і присудок суть поняття рівнозначні, присудок узято в повному обсязі. Наприклад, це має місце в судженні «вся амальгама суть ртутні сплави».
У судженнях виду Е і підмет, і присудок розподілені. Якщо ми візьмемо судження «жодна комаха не є хребетною», то в цьому судженні ми стверджуємо щось як про всіх комах, що вони не суть хребетні, так і про всіх хребетних, що вони не суть комахи. З цього судження ми дізнаємося, що жоден з предметів, що знаходяться в присудку, не може бути знайдений поміж предметами, що знаходяться в підметі. Таким чином, у загальнозаперечному судженні розподілено як підмет, так і присудок, тому що ми з цього судження дізнаємося щось як про весь клас підмета, так і про весь клас присудка.
У судженні I ні підмет, ні присудок не розподілені. Якщо ми візьмемо для прикладу судження «деякі книги корисні», то ми з нього не винесемо ніякого знання ні про весь клас «книг», ні про весь клас «корисних речей».
З цього судження ми тільки дізнаємося про деякі книги, що вони корисні, але ми не дізнаємося, що входить у весь обсяг корисних речей, тобто ми не дізнаємося, які речі корисні. Іншими словами, з даного судження ми нічого не дізнаємося і про весь клас «корисних речей». Усе, що ми про це можемо знати, ми знаємо з інших джерел, а не з даного судження. Якщо ж ми не дізнаємося нічого певного щодо всього обсягу присудка частковостверджувального судження, то це означає, що у цих судженнях їх присудок не розподілено.У судженні О підмет не розподілено, бо коли ми говоримо, що «деякі тварини не суть хребетні», то ми беремо підмет не у всьому обсязі, бо ми говоримо про деяких, а не про всіх тварин. Навпаки, присудок у судженні О розподілено, оскільки ми S виключаємо зі всього обсягу присудка. Виключити річ з якого-небудь простору, наприклад з будинку, значить, видалити її не з якої-небудь частини, але з усякої частини, зі всього простору, зі всього будинку. Хоча частина тварин входить до класу хребетних, проте решта частини виключається і притому зі всіх частин присудка.
Розподіл підмета і присудка систематизовано в нижче- наведеній таблиці (рис. 18):
Випадки, коли суб’єкт розподілений або не розподілений, неважко розпізнати, тому що на це вказують слова «все», «деякі», «жоден» і таке інше. Що ж до предиката, то вищенаведена схема показує, що негативні думки розподіляють, а ствердні не розподіляють свого предиката.