§1. Відношення між підметом і присудком
Ми знаємо, що судження бувають загальностверджу- вальні, загальнозаперечні, частковостверджувальні і частковозаперечні. Доцільно з’ясувати відношення між підметом і присудком у всіх цих класах суджень.
Судження виду А. Як приклад використаємо загальностверджуваль- не судження «усі риби суть хребетні» (усі S суть Р). У цьому судженні ми стверджуємо, що будь-яка риба входить до обсягу класу хребетних. Цим судженням ми стверджуємо, що до класу речей, який ми позначаємо присудком «хребетні», входить цілком клас речей, що позначаються підметом. Але, оскільки до класу хребетних, окрім риб, входять ще й інші тварини, то обсяг класу хребетних буде більшим за клас риб. Якщо поняття S міститься в обсязі поняття Р, то символічно ми можемо це представити за допомогою кола S, яке знаходиться всередині кола Р. Отже, загальностверджувальні судження, у яких обсяг підмета менший обсягу присудка, можна зобразити символічно, як це представлено на рис. 11.
Але, якщо в загальностверджувальних судженнях підмет і присудок будуть поняттями рівнозначними, то символічне зображення їх відношення буде іншим. Візьмемо такий приклад: «усі квадрати суть паралелограми з рівними сторонами і рівними кутами». У цьому судженні S і Р суть поняття рівнозначні і як такі збігаються одне з одним за своїми обсягами. Тому ми не можемо коло S помістити всередині Р, як це було зроблено з попереднім судженням, а повинні представити їх відношення у вигляді двох тотожних кіл, що збігаються (рис. 12).
Судження Е. Візьмемо загальнозаперечне судження «жодна комаха не має хребта». У цьому судженні заперечується будь-який збіг між підметом і присудком; один клас знаходиться за межами іншого класу. У нашому мисленні ми абсолютно відокремлюємо клас підмета від класу присудка.
Символічно відношення S до Р в таких судженнях може бути позначене у вигляді двох кіл, які розташовані окремо і не зв’язані одне з одним (рис. 13).
Судження I. Наведемо приклад частковостверджу- вального судження «деякі книги корисні». У цьому судженні частина класу S входить в обсяг класу Р, тобто збігається з класом Р. Якщо якась частина S збігається з Р, то кола S і Р мають спільну частину, тобто повинні перетинатися. Символічно відношення між підметом і присудком в частковостверджувальних судженнях можна зобразити так, як це зроблено на рис. 14. Та частина S, про яку стверджується в Р, заштрихована.
Деякі частковостверджувальні судження можна символічно зобразити інакше. Наприклад, «деякі тварини суть хребетні». Якщо ми розглядатимемо обсяг понять «тварини» і «хребетні», то побачимо, що останнє поняття підпорядковане першому, тобто в обсяг поняття «тварини» входить як частина поняття «хребетні». Тому символ такого частковостверджувального судження буде такий, яким він зображений на рис. 15. Тут символічно показано, що з S (тварини) ми виділяємо частину, яка і є Р (хребетні). Та частина S, про яку йшлось, на малюнку заштрихована.
Судження О. Візьмемо частковозаперечувальне судження «деякі книги не є корисні». Це судження означає, що деякі книги не входять до класу корисних речей. Тут певна частина S не входить в обсяг Р. Якщо ми представимо підмет і присудок в судженні О у вигляді кіл (рис. 16), то ці кола повинні мати і спільну, і окремішні частини, тобто вони повинні перетинатися. Заштрихована частина кола й означає, що саме про цю частину суб’єкта йдеться в цьому судженні. А та частина суб’єкта, яка не входить в обсяг поняття Р, знаходиться поза його обсягом. Таким
чином, для судження О ми маємо таке ж символічне зображення, що й для класу судження I.
Різниця між їх символами та, що в судженнях I ми звертаємо увагу на те, що є спільного, що збігається в S і Р, а в судженнях О на те, що у них не збігається.До деяких суджень виду О застосуємо інше символічне зображення. Візьмемо, наприклад, судження «деякі змії не мають отруйних зубів». Тут знову ж таки поняття присудка підпорядковане поняттю підмета. Оскільки «змії, що мають отруйні зуби» (Р), складають тільки частину класу змій, то Р входить як частина в обсяг поняття S (рис.17). У судженні «деякі змії не мають отруйних зубів» ми з обсягу S виділяємо частину, яка обмежується колом Р. Та ж частина S, яка знаходиться в колі Р, позначає тих змій, які мають отруйні зуби. А та частина, яка знаходиться поза колом Р, позначатиме змій, які не мають отруйних зубів. Якщо ми заштрихуємо ту частину кола S, яка знаходиться поза колом Р, то тим самим ми визначимо, про яку частину всього класу тут йдеться.