§2. Складні силогізми
Полісилогізми. У науковій думці вельми часто буває, що ми декілька силогізмів сполучаємо в один, і тоді виходить те, що називається ланцюгом силогізмів - поліси- логізм.
Поєднання силогізмів відбувається таким чином, що висновок одного силогізму є посилкою для іншого.
Той силогізм, який передує, називається просилогізмом; той силогізм, який є наступним, називається епісилогізмом.Базову форму полісилогізму можна показати так:
Загалом є два типи полісилогізмів. У першому умовивід йде від більш загального до менш загального, а в другому, навпаки, умовивід йде від менш загального до більш загального. Перший тип називається прогресивним полі- силогізмом, а другий - регресивним.
Для пояснення наведемо приклад прогресивного полі- силогізму:
Усі хребетні мають червону кров.
Усі ссавці суть хребетні.
Усі ссавці мають червону кров.
Усі ссавці мають червону кров.
Усі хижаки суть ссавці.
Усі хижаки мають червону кров.
Усі хижаки мають червону кров.
Тигри суть хижі тварини.
Тигри мають червону кров.
У цьому прикладі висновок йде від більш загального до менш загального (хребетні, ссавці, хижаки, тигри), тобто рухається вперед стосовно змісту, бо в часткових поняттях зміст більший.
Далі для пояснення особливостей побудови регресивного полісилогізму наведемо такий приклад:
Хребетні суть тварини.
Тигри суть хребетні.
Тигри суть тварини.
Тварини суть організми.
Тигри суть тварини.
Тигри суть організми.
Організми вмирають.
Тигри суть організми.
Тигри вмирають. ^η
Тут висновок йде від менш загального до більш загального (хребетне, тварина, організм^вмираюче).
Сорити. Іноді, сполучаючи декілька силогізмів, для плавності думки ми схильні пропускати деякі посилки. У такому разі виходить те, що називається соритом (від греч.
soros - купа). Існує два види соритів: 1) аристотелів- ський, коли викидається менша посилка кожного окремого силогізму, і 2) гокленівський, коли викидається велика посилка окремих силогізмів.Для пояснення наведемо приклади:
А) Аристотелівський сорит: Буцефал є кінь.
Кінь є чотириногий.
Чотириноге є тварина.
Тварина є субстанція.
Буцефал є субстанція.
Якби цьому сориту ми надали повну форму, тобто відновили б опущені посилки, то у нас вийшло б наступних три силогізми:
1) Кінь є чотириногий.
Буцефал є кінь.
Буцефал є чотириногий.
2) Чотириноге є тварина.
[Буцефал є чотириногий]. Буцефал є тварина.
3) Тварина є субстанція.
[Буцефал є тварина].
Буцефал є субстанція.
Як бачимо, сорит виникає тоді, коли в кожному наступному судженні виявляється незначне змістове зміщення термінів, що досить ефективно може використовуватись риторикою. Наприклад:
S є A Логіку було створено логіками.
A є B Логіки — вчені.
B є C Вчені — люди.
C є D Люди обмежені у своїх знаннях.
D є F Обмежені у своїх знаннях — невігласи.
S є P Логіку було створено невігласами.
Б) Гокленівський сорит:
Тварина є субстанція.
Чотириноге є тварина.
Кінь є чотириногий.
Буцефал є кінь.
Буцефал є субстанція.
Це є гокленівський сорит, бо випущені більші посилки. Якщо відновити пропущені посилки, то у нас вийшов би такий ряд силогізмів:
1) Тварина є субстанція.
Чотириноге є тварина.
Чотириноге є субстанція.
2) [Чотириноге є субстанція].
Кінь є чотириногий.
Кінь є субстанція.
3) [Кінь є субстанція].
Буцефал є кінь.
Буцефал є субстанція