<<
>>

§2. Складні силогізми

Полісилогізми. У науковій думці вельми часто буває, що ми декілька силогізмів сполучаємо в один, і тоді ви­ходить те, що називається ланцюгом силогізмів - поліси- логізм.

Поєднання силогізмів відбувається таким чином, що висновок одного силогізму є посилкою для іншого.

Той силогізм, який передує, називається просилогізмом; той силогізм, який є наступним, називається епісилогізмом.

Базову форму полісилогізму можна показати так:

Загалом є два типи полісилогізмів. У першому умови­від йде від більш загального до менш загального, а в дру­гому, навпаки, умовивід йде від менш загального до більш загального. Перший тип називається прогресивним полі- силогізмом, а другий - регресивним.

Для пояснення наведемо приклад прогресивного полі- силогізму:

Усі хребетні мають червону кров.

Усі ссавці суть хребетні.

Усі ссавці мають червону кров.

Усі ссавці мають червону кров.

Усі хижаки суть ссавці.

Усі хижаки мають червону кров.

Усі хижаки мають червону кров.

Тигри суть хижі тварини.

Тигри мають червону кров.

У цьому прикладі висновок йде від більш загального до менш загального (хребетні, ссавці, хижаки, тигри), тобто рухається вперед стосовно змісту, бо в часткових по­няттях зміст більший.

Далі для пояснення особливостей побудови регресив­ного полісилогізму наведемо такий приклад:

Хребетні суть тварини.

Тигри суть хребетні.

Тигри суть тварини.

Тварини суть організми.

Тигри суть тварини.

Тигри суть організми.

Організми вмирають.

Тигри суть організми.

Тигри вмирають. ^η

Тут висновок йде від менш загального до більш загаль­ного (хребетне, тварина, організм^вмираюче).

Сорити. Іноді, сполучаючи декілька силогізмів, для плавності думки ми схильні пропускати деякі посилки. У такому разі виходить те, що називається соритом (від греч.

soros - купа). Існує два види соритів: 1) аристотелів- ський, коли викидається менша посилка кожного окре­мого силогізму, і 2) гокленівський, коли викидається ве­лика посилка окремих силогізмів.

Для пояснення наведемо приклади:

А) Аристотелівський сорит: Буцефал є кінь.

Кінь є чотириногий.

Чотириноге є тварина.

Тварина є субстанція.

Буцефал є субстанція.

Якби цьому сориту ми надали повну форму, тобто від­новили б опущені посилки, то у нас вийшло б наступних три силогізми:

1) Кінь є чотириногий.

Буцефал є кінь.

Буцефал є чотириногий.

2) Чотириноге є тварина.

[Буцефал є чотириногий]. Буцефал є тварина.

3) Тварина є субстанція.

[Буцефал є тварина].

Буцефал є субстанція.

Як бачимо, сорит виникає тоді, коли в кожному на­ступному судженні виявляється незначне змістове змі­щення термінів, що досить ефективно може використову­ватись риторикою. Наприклад:

S є A Логіку було створено логіками.

A є B Логіки — вчені.

B є C Вчені — люди.

C є D Люди обмежені у своїх знаннях.

D є F Обмежені у своїх знаннях — невігласи.

S є P Логіку було створено невігласами.

Б) Гокленівський сорит:

Тварина є субстанція.

Чотириноге є тварина.

Кінь є чотириногий.

Буцефал є кінь.

Буцефал є субстанція.

Це є гокленівський сорит, бо випущені більші посил­ки. Якщо відновити пропущені посилки, то у нас вийшов би такий ряд силогізмів:

1) Тварина є субстанція.

Чотириноге є тварина.

Чотириноге є субстанція.

2) [Чотириноге є субстанція].

Кінь є чотириногий.

Кінь є субстанція.

3) [Кінь є субстанція].

Буцефал є кінь.

Буцефал є субстанція

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §2. Складні силогізми: