Значення формально-логічних законів для юридичної практики.
Вимоги основних законів логіки мають настільки важливе значення для юридичної практики, що були спеціально закріплені у процесуальних законах. Це свідчить про те, що вимоги логічних законів отримали статус юридичних.
Таким чином, логічні вимоги у сфері юридичної практики набули форми правових норм. Це дозволяє забезпечити логічність судового дослідження, логічну сторону досягнення істини в процесі розслідування і розгляду судових справ.Зміст всіх основних законів логіки отримав своє правове закріплення у нормах судочинства. Так, суть закону тотожності закріплений у ст. 42 Основ кримінального судочинства, яка говорить про те, що “розгляд справи у суді відбувається тільки щодо обвинувачених і лише з того обвинувачення, з якого вони віддані про суд”. Сама процедура проведення судового засідання передбачає обов’язкову ідентифікацію учасників цього засідання, що теж є вимогою закону тотожності.
Щодо закону суперечності, то ст. 369 КПК України перераховуючи умови, за яких вирок визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, виокремлює (поряд з іншими) дві умови, які мають безпосереднє відношення до закону суперечності: “... 3) за наявністю суперечливих доказів, що мають суттєве значення для висновку суду, у вироку не вказано на якій підставі суд врахував одні з цих доказів і відинув інші; 4) якщо висновки суду, викладені у вироку, мають суттєві суперечності”.
Докази, з яких суд робить висновки по справі, не повинні мати внутрішніх суперечностей. Їх наявність у доказах свідчить про їх не істинність, а отже суд не має прва приймати їх за істинні. Будь-яка кримінальна справа не може бути вирішена справедливо, як що в ній не усунуті суперечності, наприклад, в показаннях потерпілого і свідків, висновків експертиз тощо. При наявності таких суперечностей висновок слідства й суду щодо питання про подію злочину і про винність обвинуваченого не може вважатися істинним, а отже і справедливим.
Порушенням закону суперечності також є наявність у конкретній судовій справі протилежних висновків експертиз щодо суті події. Така ситуація виключає можливість їх визнати одночасно достовірними.
Важливе значення в юридичній практиці має дотримання вимог закону виключеного третього. Як вже зазначалося раніш, рішення суду по конкретній справі може бути бути тільки альтернативним “або – або”. Скажімо у кримінальній справі громадянина А. суд зобов’язаний прийняти рішення або про те, що він не вчинював даного злочину, або, навпаки, саме його вчинив.
Велике значення в юридичній практиці має дотримання вимог закону достатньої підстави. Тому будь-який факт, який має відношення, наприклад, до конкретної кримінальної справи, всі обставини розглядуваного злочину повинні бути доведеними. І тільки в такому випадку доведені докази можуть бути основою для прийняття судового рішення. Ст. 323 КПК України наголошує, що “вирок суду має бути законим і обґрунтованим”.
При цьому потрібно пам’ятати, що висновок суду буде справедливим лише у випадку одночасного дотримання вимог всіх логічних законів, які в юридичній практиці доповнюють одне одного.