Значення логіки для науки і практики.

З наведеної класифікації логічних дисциплін можна зробити висновок, що логіка потрібна скрізь, де постає потреба приводити в певний порядок розрізнені емпіричні факти і знання, систематизувати їх і визначити точну суть понять і суджень.

• науки (логіка “цариця” наук, вона поширює творчі здібності науковців, створює універсальну метамову науки, наводить мости через “прірву” між гуманітарними та природничими науками, прокладає шляхи до інтеграції наукового знання );

• економічної діяльності (важко уявити теорію і практику економічної науки, економічного життя без поняття ефективності, раціональності, логічної обґрунтованості);

• права (судові процеси, законодавча діяльність, нотаріальна справа тощо принципово неможливі без логічної аргументації);

• політики (саме логіка допомагає обмежити емоційні оцінки і дії, досягти зрівноважених рішень, консенсусу);

• точного відображення думок в усній та письмовій формах (логіка виховує дисципліну думок, навички раціональної легітимації соціальної поведінки, професійну грамотність);

• коректного ведення дискусій (логіка стимулює критичне мислення, аналітичність, культуру дискурсу);

• інформатики, діалогу з ПК (принципи логіки базисними для інформатики, на них спирається побудова комп’ютерів і комп’ютерних програм).

ВИСНОВКИ: Логіка є наука про форми і закони правильного мислення. Вона є своєрідним знаряддям інтелектуального тренінгу, формує логічну культуру, допомагає на науковій основі розв’язувати теоретичні і практичні проблеми в будь-якій сфері діяльності.

Словник - мінімум

Логіка (формальна) - наука, що вивчає форми (схеми, способи, структури) та закони правільних міркувань; теорія форм правільних міркувань.

Міркування - це процедура обгрунтування деякого висловлювання (висновку) шляхом послідовного виведення цього висловлювання з інших висловлювань (засновків).

Умовивід - окремий випадок міркування. Це безпосередній перехід (який здійснюється за допомогою певних правил логіки) від, найчастіше, одного або двох відомих висловлювань - засновків до нового висловлювання - висновку.

Логічна правильність міркування - відповідність законам і правилам логіки. Міркування вважають правильним, якщо вньому дотримуються всі необхідні закони і правила логіки.

Логічна неправільність міркування - порушення законів і правил логіки, допущені під час міркування. Результатом неправильності міркування є логічна помилка.

Паралогізм - невмисна (несвідома) логічна помилка, причиною якої є незнання.

Софізм - навмисне (свідоме) порушення правил і законів логіки (або обгрунтування хибного твердження) з метою омани опонента. Характерною рисою софізмів (як логічно неправильних міркувань) є те, що їх свідомо використовують як начеб - то правильні міркування.

Істинність засновку - відповідність дійсності: засновок є істинним, якщо він відповідає дійсності.

Основний принцип логіки - правильність міркування визначається лише за його логічною формою і не залежить від конкретного змісту висловлювань - складників міркування.

Логічна форма - структура виразу, яка виявляється завдяки абстрагуванню від значень нелогічних термінів, що входять до його складу.

Формалізація - побудова моделі, в якій змістовним виразам відповідають їх формальні аналоги. Метод формалізації - основний метод логіки.

Теоретичне міркування - міркування, що обгрунтовує знання.

Практичне міркування - міркування, що обгрунтовує дію (поведінку) людини.

Дедуктивне міркування - міркування, в якому висновок випливає із висновків з логічною необхідністю: істинність засновків гарантує істинність висновку.

Правдоподібне міркування - міркування в якому висновок не випливає із засновків з логічною необхідністю. Зв’язок між засновками і висновком базується не на логічних відношеннях, а на фактичних або психологічних підставах. У таких міркуваннях висновок завжди має імовірний (правдоподібний) характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновків не гарантує істинність висновку.

Контрольні питання

1. Яке значення має термін «логіка»?

2. Що є предметом вивчення логіки як науки?

3. Що таке форма мислення?

4. У чому полягає сутність методу формалізації?

5. Яке значення має знання логіки?