Фактори та нестабільність інвестицій

Джерела інвестицій можна розділити на зовнішні (за рахунок міждержавного переливу підприємницького капіталу і кредитів) і внутрішні (за рахунок зниження споживаної частини поточного доходу, тобто заощаджень і перетворення останніх в інвестиції).

Для ухвалення рішення про здійснення інвестиційних витрат потрібні стимули й умови. Стимулом є очікувана норма прибутку. Умовою - рівень реальної процентної ставки, оскільки на практиці більшість інвестиційних проектів реалізується з використанням позикових засобів. Саме ці показники детермінують за інших рівних умов обсяг інвестицій.

Наприклад, підприємець, вирішуючи питання про придбання нового обладнання, фактично повинен відмовитися від споживання частини отриманого прибутку. Якщо нове обладнання вартістю 100 грошових одиниць дозволить (без врахування експлуатаційних витрат) додатково виробити продукції на 117 грошових одиниць, очікувана норма чистого прибутку складе

. Якщо відсутні більш прибуткові альтернативні способи розміщення заощадженьабо є необхідність у підтримці конкурентоспроможності і дозволяє місткість ринку, інвестиції будуть здійснені.

Якщо витрати на інвестиційний проект припускають використання позикових засобів, у розрахунок варто включати процентну ставку, тобто плату за використання позикового грошового капіталу. Очевидно, що проект буде здійснюватися за умови, що процентна ставка буде нижче очикуваної норми чистого прибутку, тому що джерелом виплати відсотків за кредит є саме прибуток.

Далі варто врахувати фактор інфляції, що знижує реальний рівень процентної ставки. Якщо реальна норма прибутку по інвестиційному проекту

складає 15%, а номінальна процентна ставка - 20%, то, на перший погляд, здійснення такого проекту є економічно безглуздим, тому що обсяг виплат по відсотках за кредит перевищує розмір отриманого прибутку.

Визначення попиту на інвестиційні товари в економіці вимагає відповіді на питання: яким є обсяг інвестиційних проектів, що виявляться незбитковими у визначеному діапазоні очікуваної норми прибутку. Розглянемо приклад з використанням гіпотетичних даних, наведених у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 Залежність інвестицій від очікуваного

прибутку на інвестиції

З даних таблиці видно, що в економіці немає проектів, здатних дати норму прибутку в 20%. При нормі прибутку 18% у країні можуть бути здійснені інвестиції в обсязі 4 млн грн., а при нормі прибутку 16% будуть інвестовані ще 10млн грн.

Використовуючи цей умовний приклад, можна побудувати графік функції інвестицій (див. рис. 8.1).

Інвестиції (млн грн.)

Рис. 8.1. Попит на інвестиції.

Ступінчастий графік можна показати спрощено у виді кривої попиту на інвестиції, кожна точка якої відповідає рівності очікуваної норми прибутку і реальної процентної ставки, тому що інвестиційні проекти можуть здійснюватися тільки до цієї точки (див. рис. 8.2).

Рис. 8.2. Функція інвестицій.

Крім очікуваної норми прибутку і рівня процентних ставок на рішення про реалізацію інвестиційних проектів впливають безліч інших факторів.

По-перше, це ставки оподаткування. Чистий прибуток інвестора залежить від того, яка частина прибутку залишиться в його розпорядженні не тільки після сплати відсотків, але й після сплати податків. Підвищення податків за інших рівних умов приведе до зменшення чистого прибутку, вгасання

стимулів і скорочення обсягу інвестицій. На графіку це проявиться зсувом кривої попиту на інвестиції уліво.

По-друге, фактором інвестицій є технічний прогрес і технологічні зміни. Нова продукція, техніка, нові виробничі процеси через підвищення граничної продуктивності праці та граничної продуктивності капіталу ведуть до зменшення витрат на виробництво, підвищення продуктивності капіталу, збільшення очікуваного прибутку і підвищують попит на інвестиції.У графічній моделі вплив прискорення технічного прогресу на інвестиції відбивається зсувом кривої попиту на інвестиції вправо.

По-третє, на розмір інвестицій інтенсивно впливають очікування. У розрахунок приймаються очікування динаміки внутрішньої і зовнішньої кон'юнктури ринку, рівня прибутковості, змін в економічній політиці уряду й у політичній ситуації усередині і поза країною тощо. Песимістичні очікування скорочують попит на інвестиції.

По-четверте, фактором інвестицій є витрати на придбання, експлуатацію й обслуговування устаткування. Зростання цих витрат зменшує очікуваний чистий прибуток і, отже, приведе до скорочення обсягу інвестицій і зсуву кривої попиту на інвестиції вліво.

По -п’яте, на інвестиційний попит впливають витрати на експлуатацію капіталу, адже динаміка витрат на паливно-енергетичні матеріали, сировину та працю істотно впливають на очікувану норму чистого прибутку. Зростання цих витрат приводить до зрушення вліво кривої попиту на інвестиції.

По-шосте, попит на інвестиції залежить від величини наявного основного капіталуі зменшиться, якщо в економіці єзайві виробничі потужності. Якщо галузь з надлишком забезпечена основним капіталом і буде здатна забезпечити зростаючий попит, очікувана норма прибутку від інвестицій не буде достатнім стимулом для здійснення інвестицій.

По-сьоме, фактором, що визначає динаміку інвестицій, є динаміка сукупного доходу. Зростання доходу при незмінній схильності до заощаджень ведедо росту розмірів джерел інвестування.Коефіцієнт (А), якийпоказуєспіввідношення приросту інвестицій (І) до приросту доходу (Y), якийвикликавзміну обсягуінвестицій, називається акселератором

По-восьме, динаміка інвестицій залежить від державної економічної та інвестиційної політики.

По-дев’яте, обсяг інвестицій в економіці залежить від групи факторів, що впливають на приплив іноземних інвестицій.

З урахуванням усіх взаємозв'язків, що впливають на обсяг інвестицій, простаінвестиційна функція визначається у такий спосіб:

I - інвестиції;

I - автономні інвестиції;

b - коефіцієнт чутливості інвестицій до зміни реальної процентної ставки, який показує, на скільки змінюються інвестиції при зміні процентної ставки на одиницю.

r - реальна процентна ставка.

Звідси зміни в інвестиціях можна визначити за формулою:

Інвестиції вважаються найбільшнестабільним компонентом сукупних витрат. Це пов'язане з тим, що:

- елементи основного капіталу використовуються протягом тривалих термінів, їх можна ремонтувати і не замінювати, в особливості при песимістичних очікуваннях; найчастіше нові капіталовкладення можна відстрочити ремонтом;

- існує нерегулярність великих техніко-технологічні змін, що ведуть за собою стрибки інвестиційних витрат, які потім поступово знижуються;

- прогнози на майбутнє і ступінь оптимістичності очікувань дуже мінливі; вони, як правило, спираються на поточні реалії, а останні досить часто змінюються, особливо у нестабільних країнах та перехідних економіках;

- економічні коливання і динаміка доходу потужно впливають на інвестиції та провокують нерівномірність динаміки інвестиційного попиту.

8.3.