Інвестиційні функції.
Будь яка інвестиційна функція показує залежність обсягу інвестицій в економіці від детермінуючих факторів. Інвестиційна функція - це математичний вираз макроекономічної моделі, що виражає залежність однієї змінної величини (екзогенної, залежної) від динаміки іншої змінної величини (ендогенної, незалежної).
Підприємці інвестують з метою максимізації прибутку. Таким чиномпопит на інвестиції виникає в разі, коли вигоди від них (прибуток) перевищують інвестиційні витрати
Основні течії макроекономіки по-різному виділяють ці детермінуючі фактори. Тому зазвичай окремо розглядають кейнсіанську та класичну функції інвестицій.
Основні передумови кейнсіанської моделі інвестиційної функції такі:
- -інвестори орієнтуються не на валовий, а на чистий прибуток від інвестицій;
- -інвестори орієнтуються на очікуваний протягом строку служби основного капіталу прибуток.Звідси випливає необхідність врахування фактора часу і дисконтування майбутніх прибутків тобто визначення їх теперішньої вартості;
- -вартість об’єкту інвестування, як капітального майна, враховує його відновну вартість, а не вартість придбанняТому необхідно враховувати витрати на заміщення капітального майна, які можуть зростати у зв’язку із зростанням цін у майбутньому. Попит на інвестиції виникає в разі, коли вигоди від них (прибуток) перевищують інвестиційні витрати.
Кейнсіанська функція інвестицій
Висновки з кейнсіанської моделі інвестиційної функції:
-Обсяг сукупних інвестицій зростатиме допоки залишатимуться інвестиційні проекти з граничною ефективністю капіталу вищою за процентну ставку. Гранична ефективність капіталу - це така ставка проценту, яка врівноважує дисконтовану ( теперішню) вартість прибутку, який очікується отримати від використання капітального майна, з вартістю капітального майна.
- Інвестиційний попит зростає в міру зниження процентної ставки. Інвестиції обернено залежні від процентної ставки.
- Рівень процентної ставки не може перевищувати граничну ефективність капіталу.
Передумови неокласичної функції інвестицій такі:
- попит підприємств на інвестиції залежить від розриву між бажаним і нявним обсягом основного капіталу;
- бажаний обсяг основного капіталу обернено залежить від граничних витрат на капітал і прямо - від очікуваних у майбутньому періоді обсягів виробництва;
- очікуваний обсяг виробництва - це середньорічний обсяг виробництва, який відповідає очікуванням підприємств щодо майбутнього попиту на їхню продукцію. Він залежить від поточного обсягу виробництва та тенденцій, які сформувалися у попередній період;
- граничні витрати на капітал відображають витрати, пов’язані з використанням у виробництві додаткової одиниці капіталу;
- розрив між бажаним і наявним обсягом капіталу не може бути усунуто миттєво. Тому попит підприємців на інвестиції у кожному даному періоді залежить від швидкості, з якою вони мають намір нарощувати капітал
Висновки неокласичної функції інвестицій:
- Чим більший розрив між наявним і бажаним обсягом основного капіталу, тим більшими є інвестиції.
- Коли цей розрив дорівнює нулю, чисті інвестиції відсутні.
- Поточнийпопт на валові інвестиції складається з попиту на відновлювальні інвестиції та попиту на приріст чистих інвестицій протягом поточного періоду.
Окрему увагу слід приділити функції інвестицій у житлове будівництво.
Інвестиції у житлове будівництво - це витрати на будівництво нового та реконструкцію наявного житла.
Передумови функції інвестицій у житлове будівництво такі:
- житло є товаром, який має ціну (Р);
- ціни на житло встановлюються на ринку наявного житла;
- ціни на житло залежать від співвідношення попиту (П)та пропозиції (8)на ринку житла;
- пропозиція на ринку наявного житла у короткостроковому періоді є фіксованою величиною внаслідок інерційності її обсягів;
- пропозиція нового житла прямо залежить від цін, які у свою чергу визначаються цінами нового житла;
- попит на житло змінюється внаслідок зростання населення та/або зростання доходу;
- зростання попиту веде до підвищення цін, що у свою чергу веде до збільшення пропозиції нового житла;
- суттєвим чинником попиту на житло, цін та інвестицій є реальна процентна ставка (обернена залежність.)
де:
Y - ВВП
PO - чисельність r- процентна ставка
У макроекономічній теорії значна увага приділяється аналізу функції інвестицій у запаси.
Інвестиції у запаси - це зміна величини запасів. По суті - це витрати на продукцію, яка не використовується у поточному періоді. Структура запасів підприємств складається з сировини на напівфабрикатів і готової продукції. Метою утворення планових запасів є підтримання запланованих обсягів виробництва та реалізації продукції. Інвестиції у запаси знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва тому що зростає потреба у сировині та матеріалах і більший обсяг продукції перебуває у даний момент у стані незавершеного виробництва.
Підприємства несуть витрати по утриманню запасів: страхові виплати, оплата оренди приміщень, амортизація власних приміщень і витрати на їх належне утримання, накладні витрати, процентні виплати (за наявності позик), альтернативні втрати процентного доходу.
У підсумку, функцію інвестицій у запаси можна представити у такому вигляді: